| |||||||||||
[ <<< INDEX ]
|
POSTUP - ПОСТУП
|
| ПОСТУП З КРАЮ |
|
№ 36 (480), п"ятниця
25 лютого 2000 року |
| КРАЄВИД |
Конституційний Суд України в четвер продовжує розгляд справи за конституційним
поданням Верховного суду про відповідність Основному закону окремих положень
закону “Про Вищу раду юстиції”. Постійний представник президента країни
в Конституційному Суді Владислав Носов, викладаючи позицію Леоніда Кучми,
зазначив, що Президент вважає неконституційним положення про те, що Вища
рада юстиції (ВРЮ) нікому не підконтрольна і не підзвітна. В. Носов зазначив,
що не вбачає суперечностей у наданні ВРЮ права вносити подання про призначення
і звільнення від посад суддів, у тому числі – й обраних Верховною Радою.
Голови центральних виборчих комісій Росії і України підписали в четвер
у Москві протокол про співпрацю. Виступаючи перед церемонією підписання,
голова ЦВК РФ Олександр Вешняков зазначив, що між територіально-адміністративними
суб’єктами двох держав вже діє 152 різних угоди. “Немає перешкод ні на
людському, ні на професійному рівні для співпраці в сфері виборів”, – підкреслив
він. Голова ЦВК України Михайло Рябець зазначив, що очолювана ним комісія
широко використовує міжнародні зв’язки, досвід різних країн у проведенні
референдумів і виборів, однак за ці два роки “найтісніші зв’язки встановилися
з Центрвиборчкомом Росії”.
Конфедерація вільних профспілок України і Всеукраїнське об’єднання солідарності
трудящих звернулися до профспілкових організацій світу із закликом вплинути
на органи влади України в процесі приведення закону про профспілки у відповідність
з Конституцією країни і міжнародним правом. У спільній заяві, поширеній
у четвер, автори документа повідомляють, що Комітет свободи об’єднань Міжнародної
організації праці (МОП) ще в минулому році визнав наявність недоліків у
законі України про профспілки і звернувся до уряду країни з проханням переглянути
статті, які не відповідають міжнародній конвенції.
Працівники правоохоронних органів вилучили у подружньої пари зброю,
наркотики і пристосування для їх виготовлення. У середу в
м. Жашкові Черкаської області у затриманої подружньої пари за місцем
проживання вилучено пістолет, мисливську рушницю, 12 патронів, 2 літри
екстракту опію, 150 г макової соломки і пристосування для виготовлення
наркотиків. Крім того, за останню добу в Зміївському районі Харківської
області у безробітного міліціонери вилучили 2,5 кг вибухівки і п’ять 76-мм
снарядів часів Другої світової ої війни. У Миколаєві у безробітного за
місцем проживання вилучено кулемет, 2 пістолети і більш як 6 тис. патронів.
Сімферопольський безробітний зберігав за місцем проживання три пістолети,
гранату, більш як 130 патронів і три електродетонатори.
Степан ЮРАС
| ПРОГРАМНЕ |
Кабінет Міністрів України активно працює над програмою дій уряду і планує подати її до Верховної Ради в середині березня, повідомив учора перший віце-прем’єр-міністр України Юрій Єхануров.
“Програма готова на 80%. Її основою є послання Президента до Верховної
Ради, тому вона потребує певного доопрацювання з урахуванням виступу Президента”,
– зазначив Ю. Єхануров. За його словами, документ міститиме до 20 сторінок
тексту і низку доповнень. Перший віце-прем’єр також повідомив, що найближчим
часом постановою буде затверджено програму найперших заходів уряду, відому
як програма “ста днів”.
Водночас, підкреслив Ю. Єхануров, ця програма працює вже сьогодні,
а її затвердження стане радше формальною процедурою. “Сьогодні – 54-й день
уряду, і ці заходи вже працюють. Хоча точно визначити дату відліку ста
днів також важко: чи то рахувати від дня згоди Верховної Ради на затвердження
Віктора Ющенка прем’єром, чи від дня завершення формування уряду?” – сказав
віце-прем’єр.
Говорячи про пріоритети в діяльності уряду після затвердження у Верховній Раді закону про державний бюджет на 2000 рік, Ю. Єхануров виділив три основні напрями: забезпечення посівної кампанії, подолання кризи в енергетиці і продовження адміністративної реформи.
Підготовка до проведення посівної кампанії перебуває під особистим контролем прем’єр-міністра Віктора Ющенка. Найближчим часом відбудуться регіональні наради з керівниками, відповідно, південних, центральних і північних областей. Торкаючись питання адміністративної реформи, Ю. Єхануров повідомив, що Мінфін завершує підготовку документа про скорочення кількості бюджетних посад.
За словами Єханурова, уряд має намір вчасно, тобто до середини березня, в основному завершити процедуру ліквідації реорганізованих міністерств і відомств.
Отже, невдовзі матимемо змогу спостерігати за шостою (згідно з системою
відліку “Поступу”) масштабною акцією на рівні виконавчої гілки влади. Першою
було призначення прем’єром Віктора Ющенка, другою – указ про адміністративну
реформу, третьою – формування складу нового уряду, четвертою – затвердження
бюджету, а п’ятою – послання Президента до народу. І ось тепер – програма
уряду. Що ж, почекаємо, послухаємо і побачимо, чи буде програма такою ж
симпатичною, як і сам прем’єр. Бо чотири попередні акції привабливими назвати
трохи складно (але це теж – за версією “Поступу”).
Олег КОНИК
| STATUS QUO |
Злива незадоволення російських посадовців після того, як український
уряд зробив перші кроки в бік українізації пріоритетних сфер діяльності
суспільства, змусила втрутитися й вітчизняний парламент. Верховнорадівська
більшість звернулася до своїх колег із Державної Думи Російської Федерації
з проханням використати свій “могутній вплив” на центральні держустанови
Росії та на окремих політиків, аби не допустити в майбутньому “недружніх
і безпідставних” заяв щодо України.
Звернення підписали представники “Батьківщини”, “Відродження регіонів”,
СДПУ(о), НДП, Українського народного Руху, Трудової партії України, Народного
Руху України, Партії зелених України, “Реформ-Конгресу”, “Громади”, “Незалежних”,
“Яблука”, а також позафракційні. Народних обранців передусім подивувало
те, що частина російської еліти, яка раніше досить прихильно сприймала
українську Конституцію, лише через чотири роки почала висловлювати невдоволення
стосовно трактування Конституційним
судом України положень Основного закону про статус української та російської
мов.
А чого, власне, галасувати? Вердикт Конституційного суду жодним чином не утискує права етнічних росіян спілкуватися рідною мовою. Навіть більше того – в Конвенції про забезпечення в країнах СНД прав осіб, що належать до національних меншин, з 1994 року передбачається вивчення в цих країнах державної мови і створення умов для вивчення національними меншинами рідної мови. Тобто – вивчайте свою, але знайте й мову країни, в якій живете.
Зрештою, нині російська мова в Україні не є “бідною падчеркою”: зараз у нашій країні діють 2399 державних шкіл і 17600 дошкільних установ з російською мовою навчання, 35% українських студентів здобувають освіту російською мовою, працює 14 російськомовних театрів державного підпорядкування, видається 1195 газет російською мовою, що становить близько половини від загальної кількості українських періодичних видань. Натомість у газетному просторі України частка україномовних видань складає близько 25%, на каналах телебачення маємо тільки 18% україномовних передач, ще слабші позиції на книжковому ринку країни в української книги.
У зв’язку з цим українські парламентарії підкреслили: “Ми будемо вам
дуже вдячні, якщо громадяни Росії українського походження, які зробили
істотний внесок в економічний розвиток Вашої держави, матимуть такі ж умови
для задоволення своїх культурно-мовних потреб, як ті, які має сьогодні
російська діаспора в Україні”.
Андрій САЙЧУК
| ЄВРОПОТЯГ |
Румунія і собі вирішила запровадити візовий режим для східноєвропейських країн. Винятком – “із політичних міркувань” – стала лише сусідня Молдова, але й молдаван очікують більш суворі правила перетину кордону.
Рішення Бухареста спрямоване насамперед проти України і Росії, адже саме звідси рухається основний потік “нелегалів”, а також кримінальних елементів – до 60 тисяч чоловік щороку. Щоправда, й самі румуни – представники країни, що не надто багата навіть за східноєвропейськими мірками, – теж не відзначаються осілістю. Левова частка їх прямує транзитом у більш розвинуті й більш західні країни, починаючи від Чехії, Словаччини і Польщі – і аж ген-ген до заокеанських просторів. До речі, перші дві згадані держави ареалу “Європа-2” (за визначенням З. Бжезінського), як відомо, теж активно впроваджують візові бар’єри для заробітчан-українців, що перебувають на території країни понад 3 місяці.
Що ж стосується Румунії, країни, якій недавно пообіцяли “зелене світло”
на шляху вступу в Євросоюз, то посилення прикордонного контролю для гостей
зі Сходу свідчить радше про бажання Бухареста скоординувати порядок видачі
віз із Шенгенськими положеннями та готовність лобіювати інтереси ЄС в міграційній
політиці, аніж про існування в цій країні реальної проблеми з “нелегалами”.
Тим більше, що Румунія й сама досі перебуває у “чорному списку” країн-кандидатів
на вступ у ЄС, громадяни яких не мають права перетинати кордони Союзу без
попередньо відкритої візи шенгенського зразка. Зрозуміло, що ця ситуація
не може влаштовувати Румунію, яка вже бачить себе в об’єднаній Європі 2007
року. Тому закономірним є збіг нинішнього рішення про новий порядок візового
контролю з оприлюдненням офіційним Бухарестом тези про проходження східної
межі ЄС через східні румунські кордони. А це вже – сумні реалії для українців,
котрим залишається хіба що спостерігати за тим, як зачиняються перед ними
двері до Євросоюзу.
Слухання справи екс-прем’єра України Павла Лазаренка про екстрадицію зі США в суді Сан-Франциско, призначене раніше на двадцяті числа лютого, перенесене орієнтовно на березень-квітень. Про це повідомив заступник Генерального прокурора України Микола Обіход, не назвавши причини перенесення, оскільки, за словами юриста, він поки що не має у своєму розпорядженні інформації щодо цього питання.
Адвокат сім’ї Лазаренків Марина Долгопола висловила думку, що справа екс-прем’єра в суді Сан-Франциско буде розглянута найближчим часом, оскільки це “фінішний етап розгляду”. М. Долгопола відмовилася коментувати це припущення, пославшись на те, що не має повноважень давати коментарі з цього питання. “Справу П. Лазаренка у США ведуть американські адвокати. Я не уповноважена коментувати те, що відбувається в Америці”, – сказала вона.
Адвокат також зазначила, що питання про надання екс-прем’єрові політичного
притулку ще не розглядалося. “Перед тим, як почали розглядати це питання,
надійшов запит (зі Швейцарії – ред.) про екстрадицію. І протягом цього
часу розглядається питання про екстрадицію”, – підкреслила М. Долгопола.
Л. С.
Голова комітету із закордонних справ Верховної Ради України Ігор Осташ не виключає можливості змін складу українських делегацій в парламентських асамблеях низки європейських структур.
І. Осташ висловив думку, що вже в першому півріччі може змінитися склад парламентських делегацій України, зокрема, в Парламентській Асамблеї (ПА) ОБСЄ, ПА НАТО, Міжпарламентській Асамблеї СНД, ПА Центральноєвропейської ініціативи, Міжпарламентському союзі.
Глава комітету зазначив, що необхідність ротації пов’язана з “серйозними змінами розкладу сил” у Верховній Раді. На думку І. Осташа, склад делегацій має відображати “насамперед, реальне пропорційне представництво фракцій”.
При цьому він висловив думку про те, що всі парламентські делегації повинні очолювати представники більшості, а їх заступниками, по змозі, повинні бути представники меншості.
Глава комітету також зазначив, що новий склад делегації Верховної Ради
в Парламентській Асамблеї Ради Європи буде формуватися з дотриманням правил
процедури ПАРЄ. Зокрема, нагадав
І. Осташ, легітимність делегації зберігається протягом одного року.
Нині в парламентську делегацію України в ПАРЄ входять 22 депутати, в
тому числі 7 комуністів. По двоє парламентаріїв представляють фракції “Батьківщина”,
СДПУ(о), “Реформи-Конгрес” і групу “Незалежні”. По одному депутату представляють
фракції соціалістів, зелених, Українського Народного Руху і Народного Руху
України та групу “Відродження регіонів”, двоє – позафракційні. Очолює делегацію
представник КПУ Борис Олійник.
С. Ю.
|
|