BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення




[BRAMA Client Websites]
Поступ лоґо, Postup logo

[ <<< INDEX ]

POSTUP - ПОСТУП
№ 35 (479), четвер
24 лютого 2000 року


  1. ПЕРША СТОРІНКА
    • Щоби не забули
    • У Трускавці дочекалися Кучми
    • Газ нагло дорожчає
  2. ПОСТУП У ЛЬВОВІ
    • Кілька слів
    • “Молода Україна” після поділу
    • УРП проти правоохоронців
    • Львів не стане Меккою для туристів
    • Новосілля пошти
    • “відродження” Оголошує конкурс
  3. НАША СТОЛИЦЯ
    • Проти Родича відкрито кримінальну справу
    • Бюджетні обмеження самоврядування
    • АРХІВАРІУС: Про що писали газети...
  4. ПОСТУП З КРАЮ
    • краєвид
    • Професійна армія буде потім
    • Референдум: демократи проти кланів
    • ціаніди нам не загрожують
    • БЕЗРОБІТТЯ РОСТЕ І ВЗИМКУ
    • ЗАТРИМАНО “ЛЕСИКА”
  5. ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП
    • край
    • Росія – боржник України
    • Перерозподіл світового авіаринку
    • СВІТ
  6. ПОСТУП У СВІТ
    • СВІТоогляд
    • Маккейн розгромив Буша
    • Жах на ім’я ЕТА
    • Лукашенка готує виборчий фарс?
  7. ПОСТУП У ФОТОГРАФІЇ
    • Хотів бути художником, а став фотографом
    • Аксіома митця
  8. АРТ-ПОСТУП
    • Сучасність не належить музеям
  9. РЕТРО-ПОСТУП
    • Львівська мода початку XX століття
  10. ДЕЖА-ВЮ
    • Три несподіванки: Про Америку й американізм
    • ДОЛЯ
  11. СПОРТ-ПОСТУП
    • “Галичанка” наздоганяє “Карпати”
    • Кияни наразi перемагають, а “Русенборг” програє
    • Старі знайомі на нових змаганнях
    • СПОРТ-БЛІЦ
  12. ПОСТ-SCRIPTUM
    • календар
    • БТР стріляв грошима
    • гороскоп
  13. ПОСТУП-ТБ
    • Ніч із Сезаром
  14. НАША АФІША
    • Ведична “Лялька”
pp_35_3  
НАША СТОЛИЦЯ
СТОРІНКА 3
№ 35 (479), ЧЕТВЕР
24 лютого 2000 року

Проти Родича відкрито кримінальну справу

Нові подробиці стали відомі у “справі Родича”. Йдеться про бійку, що трапилася у Львівському гарнізонному клубі 1 лютого цього року. Нагадаємо, що в цей день від рук начальника Центру громадських зв’язків Мирослава Родича та його підлеглого інспектора Євгена Яцишина потерпів директор клубу, Заслужений артист України Анатолій Пасєка.

Спочатку цей конфлікт намагалися приховати, однак Анатолій Пасєка заявив на одній зі своїх прес-конференцій, що не дозволить, аби винуватці уникнули відповідальності.
Отож за фактом було проведено спочатку службову перевірку, а 11 лютого матеріали передано у Галицьку прокуратуру. Провести перевірку цих матеріалів було доручено старшому помічникові прокурора Ігорю Свореню.

А за цей час на адресу Анатолія Пасєки та основного свідка почали надходити погрози. Аби захиститися, потерпілий офіційно попросив захисту у відділу внутрішньої безпеки міліції.

Окрім того, адвокат потерпілого Сергій Ткаченко повідомив, що Анатолія Пасєку не зовсім ретельно оглянули лікарі у перший день після нещастя, і тому вже за кілька днів він потребував медичного втручання. Зокрема, медикам довелося оглянути пошкоджену щелепу і надати відповідне лікування.

На сьогодні, як повідомили адвокати потерпілого, незважаючи на всі заходи, які вживалися, аби не порушувати кримінальної справи проти Євгена Яцишина та Мирослава Родича Галицькою прокуратурою,  її таки було порушено за ознаками двох статей Кримінального кодексу України – 166 ч. 2 (перевищення службових повноважень) і 206 ч. 2 (хуліганство із завданням тілесних ушкоджень). До речі, Родич і досі ще перебуває у розшуку.
З. І.



Бюджетні обмеження самоврядування

Якраз тиждень тому Верховна Рада України прийняла закон про державний бюджет на 2000 рік. Великі сподівання про нові підходи у бюджетній політиці, породжені спочатку активністю бюджетного комітету, а потім – реформаторськими заявами нового прем’єра, переносяться на наступний рік. У цьому році країна житиме за “старорежимним” бюджетом. Про деталі прийняття основного фінансового закону на цей рік “Поступ” попросив розповісти єдиного львівського депутата-члена бюджетного комітету Олега ТЯГНИБОКА.

– Олеже, як би ти охарактеризував цьогорічний бюджет нашої держави?
– Про прийнятий бюджет можна з упевненістю сказати, що то – бюджет Кабінету Міністрів.
Кожного року відбувається невидима, може, але дуже жорстока боротьба за те, хто розподілятиме бюджетні кошти. І такої перемоги, як цього року, Кабмін ще не отримував. На це є кілька причин. Перша з них – побоювання значної частини депутатів відносно можливості розпуску Верховної Ради у разі неприйняття бюджету, друга – особистість Ющенка. Бюджет приймався “під нього”.

І в залі, і в кулуарах загальною була думка, що прийняття бюджету – рішення політичне: цифри до уваги практично не бралися. Дискусії над запропонованим Мінфіном бюджетом якщо й точилися, то тільки стосовно текстової частини. Табличної частини, тобто конкретного цільового розподілу коштів, депутати торкалися тільки щодо бюджетів, а точніше – дотацій областям.

У третьому читанні проблеми з прийняттям виникли тільки відносно трьох статей: 11-ї (про кошти інноваційного фонду), 69-ї (про фінансування Державної податкової адміністрації) та 62-ї (про скасування пільг). Усі три статті були прийняті пакетом після того, як Ющенко пообіцяв, що відрахування на іннофонд включаються у бюджет за останній рік, – і було обумовлено, що скасування пільг не стосуватиметься репресованих та інвалідів захворювань опорно-рухового апарату, а також народних депутатів (в останньому випадку зняте обмеження щодо того, що пільги їм надаються тільки при виконанні службових обов’язків). Окрім того, непроголосованими залишилися статті з 77-ї по 84-у проекту, які відміняли низку законодавчих положень і давали змогу для додаткового залучення в бюджет
1,6 млрд. грн. Ці гроші планувалося віддати регіонам – і під це зменшувався відсоток відрахувань, що залишаються в області з податкових надходжень. Львівській області, наприклад, цей відсоток зменшено з 46,2 до 42. Як наслідок, сума дотацій зменшена з 372724,5 тис. грн., які фігурували в проекті, винесеному на повторне друге читання, до 338694,8 тис. грн., що закріплено законом. Правда, пообіцяли, що непроголосовані статті будуть винесені як окремі закони, але шанси, що ці гроші потраплять у регіони, дуже невеликі: через різке посилення галузевого лобіювання (шахтарі, освіта тощо) кошти, найімовірніше, перепадуть їм.

– Чим пояснити ігнорування Кабміном бюджетної резолюції Верховної Ради?
– Я ще не пригадую жодного разу, щоби бюджетна резолюція виконувалась.
– Але ще не було і повного заперечення її принципів.
– Частково таку ситуацію можна пояснити зміною голови комітету: з відходом Юлії Тимошенко ним став Турчинов. Хоч він і є правою рукою п. Юлії, та дуже дається взнаки відсутність політичного досвіду: в екстремальній ситуації він розгубився.

– Суцільне переведення областей на дотації, тобто на режим ручного управління (у поєднанні зі значним урізанням частки місцевих бюджетів у консолідованому бюджеті України) свідчить про небувалу раніше централізацію фінансових потоків.
– Ющенко проголосив три пріоритети бюджету: бюджет для обслуговування зовнішнього боргу, соціальний бюджет (зокрема, виплати заборгованостей з пенсій і зарплат) та бюджет регіонів. Повністю враховані потреби першого напрямку; якщо коротко охарактеризувати цей бюджет, то це – бюджет для обслуговування зовнішнього боргу. Частково враховані соціальні питання, і зовсім проігнорований третій пріоритет. Хоча, з іншого боку, – це схема роботи Ющенка. Він запропонував схему, в основі якої – цілковита централізація. Двадцять п’ять областей є дотаційними: спочатку віддай податки у центр, а вже потім те, що захочуть, повернуть тобі... Це, зрозуміло, пояснюється кризовою ситуацією із зовнішньою заборгованістю: у цьому році Україна мусить віддати боргів більше, ніж за всі роки незалежності. Тому централізація є вкрай необхідною.

– Якщо Ющенко вирішить питання дефолту, реструктуризації заборгованості, чи буде тоді переглянуто державний бюджет у бік зменшення централізації?
– Не думаю. Міністр фінансів чи прем’єр обіцяє це кожного року, але ще не було випадку, щоби протягом року бюджет суттєво змінювався.

– Ти назвав економічні причини, а чи є політичні чинники централізації?
– Можливість дострокових виборів. Дотації посилять керованість регіонів.

– Тобто ці важелі впливу будуть поширені й на органи місцевого самоврядування – в міста, селища, села... Так, наприклад, здається, що бюджет Львова буде дотаційним.
– Воно не здається, воно так і буде.

– Такий бюджет, по суті, є порушенням і Конституції України, і закону про місцеве самоврядування.
– Однозначно, закон порушено, а якщо нічого не зміниться – буде порушуватися і далі. Є Асоціація міст України, вона мала б активніше порушувати ці питання. Але головою цієї асоціації є київський мер Омельченко, тож лобіювання міських інтересів – і в комітеті, і у Верховній раді – як правило, закінчується прийняттям київських питань.

– Чи була якась реакція з боку європейських структур щодо порушення законом про бюджет принципів Хартії місцевого самоврядування?
–  Наскільки я знаю, з одного боку, європейські структури задоволені фактом прийняття бюджету, з іншого – виникли суттєві труднощі з наданням фінансової допомоги Україні...
Розмовляв Орест ДРУЛЬ



 
АРХІВАРІУС
ПРО ЩО ПИСАЛИ ГАЗЕТИ 24 ЛЮТОГО

1900 РІК
ДІЛО
Вода в новім польськім театрі у Львові!

Той театр поставлено, як відомо, на руслі Полтви. Вже на початку будови (йдеться про будову Великого театру, нині Оперного – Ред.) театру вода причинила богато трудностей, пробиваючи ся раз-в-раз крізь бетонову підлогу. Тепер вже пишає майже викінчена величава будівля, але Полтва домагає ся своїх прав і вода вибиває ся знов на верх. Кажуть, що цілу галю під сценою, де містить ся сценічна машинерія тепер залила вода. Інженіри обіцюють, що тую воду дасть ся випровадити і она вже більше не буде пакостити, але чи оно так стане ся, час покаже.

1920
WIEK NOWY
Весілля в родині депутата Вітоса

Часописи народні донесли перед тижнем обширні відомости про хлопське весілля у Верхославичах, маєтку голови Польскої Партії Народової, депутата Вітоса, котрий віддавав дочку за господаря з сусіднього села. Учта весільна тривала два повних дні і згромадила 250 гостей, поміж котрих були Генеральний делегат уряду Галіції, віце-маршалок Сейма і чисельне гроно сеймових депутатів.
Якщо припустити, що витрати на дводенний почастунок винесли по 200 корон щоденно на особу (при найубогішому раціоні без жадних марципанів), то отримаємо цікавий результат: у 6 році війни весілля проводиря хлопів коштувало щонайменше 100 тис. корон. Так бавиться наше село, коли в нашім місті люди падають на бруківку з голоду.

1990
ЛЕНІНСЬКА МОЛОДЬ
Українці всіх країн, єднаймося!

Шановні львів’яни і мешканці області! Керівники підприємств, установ і організацій! Ради трудових колективів!
Багатюща історія українського народу відкриває нині ще одну свою драматичну сторінку. Року 1991 наші земляки з усього світу відзначатимуть 100-річчя масової еміграції українців за океан.
Українська діаспора, переважна більшість якої виходці з нашого прикарпатського краю, і на далекій чужині не зреклася своїх духовних цінностей, не загубила історичної і культурної пам’яті.
Постійне прагнення емігрантів прилучитися до духовних багатств залишеного ними рідного краю не дало загинути українській мові, пісні, танцю на американському і австралійському континентах, у країнах Західної Європи.
Сьогодні, коли ми нарешті зупинили потік байдужості і цинізму до національного надбання, настав час великого культурного спілкування українців цілого світу. Першою ластівкою у цьому напрямі повинен стати міжнародний фестиваль “Громада”, який планується провести влітку нинішнього року у нашому місті.
Б. Котик, Р. Іваничук, Р. Лубківський, М. Венівський, Ю. Єременко, Б. Рибак.