| |||||||||||
[ <<< INDEX ]
|
POSTUP - ПОСТУП
|
| ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП |
|
№ 34 (478), середа
23 лютого 2000 року |
| КРАЙ |
Прем’єр-міністр України Віктор Ющенко оцінив переговори з місією МВФ,
що завершилися, “нормально, з оптимізмом для України”. Про це Ющенко заявив,
коментуючи результати підсумкової зустрічі з главою місії МВФ Мохаммедом
Шадман-Валаві. У свою чергу, керівник місії МВФ, розповідаючи про переговори,
заявив, що вдалося досягти прогресу “з багатьох питань”, однак ще є питання,
які необхідно вирішувати. “Ми досягли певних зрушень, але все ж залишається
багато роботи. Тому на наступному тижні прем’єр-міністр України і кілька
членів уряду вирушать у Вашингтон, де й буде сформульовано остаточні результати
роботи”, – зазначив Шадман-Валаві.
У Києві покладають “великі надії” на візит в Україну першого віце-прем’єр-міністра
Росії Міхаїла Касьянова, заявив перший заступник міністра закордонних справ
України Олександр Чалий. За словами першого заступника міністра закордонних
справ України, Київ сподівається, що в ході візиту Касьянова буде розв’язано
проблеми “несправедливої податкової політики”, яку веде Росія стосовно
України. Як зазначив Чалий, під час постачання в Україну нафти та інших
нафтопродуктів стягуються акциз, ПДВ та експортний митний збір. А під час
постачання їх у країни СНД, які є учасницями Митного союзу, стягується
лише акциз. Українська делегація також має намір обговорити “в системі”
питання взаємної заборгованості. Київ готовий до розмови про заборгованість
за поставлені російські енергоносії, зокрема за газ. У той же час, за словами
Чалого, українська делегація буде “наполегливо“ порушувати питання про
повернення заборгованості “Зовнішекономбанку” колишнього СРСР перед фізичними
та юридичними особами в Україні (відповідно 10 млн. і близько 600 млн.
доларів). Крім того, вона торкнеться питання про повернення заборгованості
зовнішньоторговельних об’єднань Росії Українському Дунайському пароплавству
на суму близько 13 млн. доларів, а також заборгованості підприємств ВПК
Росії підприємствам українського ВПК на суму близько 100 млн. доларів.
Понад 90% власників облігацій “газпромівок”, що підлягають погашенню
в 2000 і 2001 роках, погодилися на умови реструктуризації українського
уряду, заявив міністр фінансів України Ігор Мітюков. Він не уточнив, на
яку суму реструктуризації погодилися власники цих так званих “коротких
газпромівок”. Згідно з поширеними даними, уряд запропонував реструктуризувати
“газпромівки”, які підлягають погашенню в 2000 і 2001 роках, на суму 280
млн. доларів, а також “газпромівки” з погашенням у 2002-2007 роках на суму
735 млн. доларів. Мітюков також повідомив, що реакція кредиторів на умови
реструктуризації українського уряду “досить позитивна”. Він підкреслив,
що наприкінці тижня український уряд проведе нараду з усіма учасниками
обміну українських боргових зобов’язань. На нараді буде подано першу інформацію
про той обсяг облігацій, на реструктуризацію якого кредитори вже погодилися.
Тарас СМАКУЛА
| ДЕТАЛІ |
Закінчення. Початок – стор. 1
Учорашня заява Кабміну та НБУ про запровадження плаваючого курсу гривні збурила цілу хвилю коментарів українських урядовців. І майже всі вони наголошують, що нічого особливого не сталося – однак при цьому чомусь намагаються переконати, що подібна курсова політика НБУ та уряду тільки позитивно вплине на гривню зокрема й на економіку в цілому.
Не хотілося би псувати людям свято, але очевидно, що це (як і всі дотеперішні рішення, запроваджені урядом Ющенка) потрібно сприймати із певним скепсисом.
Тому почнемо від верхівки українського істеблішменту – тобто з тих,
хто за своїми службовими обов’язками повинен “викликати тільки позитивні
емоції”, і завершимо тими, на кому це безпосередньо позначиться.
Президентський радник Анатолій Гальчинський каже, що “режим валютного
коридору, який діяв раніше, себе не виправдав не тільки в нас, але і в
інших країнах. Він не вирішував головної проблеми – не забезпечив упевненості
інвесторів у тому, що економіка і справді розвиватиметься в межах коридору.
Тому відмова від політики валютного коридору сталася де-факто”. Додамо,
що свого часу в подібний спосіб Гальчинський обґрунтовував переваги валютного
коридору.
Але то було давно, ніхто про це вже не пам’ятає, а тепер плаваючий курс – “найбільш оптимальний” для економіки з позитивними тенденціями.
І він “не означає обов’язкового зростання або падіння, девальвації валютного курсу гривні”, – зазначає цей високопосадовець. “Навпаки, плаваючий курс може бути більш стабільним, ніж валютний курс у рамках валютного коридору”, – уточнює радник Президента.
При цьому він “не виключає, а передбачає елементи державного або банківського регулювання”. Гальчинський пояснив, що йдеться про інтервенцію на валютному ринку.
На тій же ноті продовжує і прем’єр Ющенко. Він також вважає, що впровадження плаваючого курсу гривні в 2000 році свідчить про стабільність української грошової одиниці, а також про те, що курсова політика перебуває “в чітких керованих параметрах”.
За його словами, ввести плаваючий курс гривні уряду дозволила відсутність дефіциту бюджету, а також відмова від запозичень у Національному банку України. “Ці дві позиції виводять нас на чітку демонстрацію того, що курс національних грошей не буде торпедуватися якими-небудь бюджетними або державними проблемами, а матиме стабільність”.
Прем’єр також “глибоко переконаний”, що впровадження плаваючого курсу гривні є “демонстрацією сильної політики уряду” і не викличе дестабілізації на валютному ринку.
Звичайно, що не викличе, погоджуються оператори валютного ринку. Оскільки він лише закріплює те, що в Україні вже давно стало реальністю.
“Уже давно всі знають, що курс – плаваючий. Ющенко ще восени заявляв,
що курс уже плаваючий (і фактично
був таким з березня 1999 року, хоч тоді ще номінально діяв режим курсового
валютного коридору)”, – сказав начальник управління операцій на міжбанківському
ринку банку “Надра” Роман Дьякончук.
Однак валютні оператори не погоджуються з тим, що введення плаваючого курсу є аж настільки позитивним для української економіки. За їх словами, плаваючий курс навіть є радше негативним – через те, що не несе за собою ніяких зобов’язань уряду й Нацбанку відносно курсу гривні”.
Однак при глибшому аналізі стає зрозуміло, що їх слова – це лише вершина айсберга, а тому від української валюти цього року можна чекати будь-яких вибриків.
Наприклад, яким чином НБУ планує тримати гривню при мільярдних валютних
резервах та тримільярдних зовнішніх виплатах. За відсутності будь-яких
гарантій реструктуризації боргів та поновлення фінансування МВФ.
Наталія СТЕЛЬМАЩУК
| МЕДІА-РИНОК |
Провідне фінансове видання світу – британська газета Financial Times, яка останнім часом так багато уваги приділяє Україні (щоправда, виключно негативної уваги, всупереч твердженням про неупередженість мас-медіа у західних демократіях), – так от, ця сама FT від учора виходитиме ще й німецькою мовою, у такий спосіб намагаючись поширювати свій вплив у Європі.
Нове економічне видання буде називатися Financial Times Deutschland.
Воно є спільним проектом британського видавця Financial Times та німецького
видавничого концерну Gruner + Jahr. Як і основне видання, газета буде виходити
щодня на традиційному папері рожевого кольору, але дещо меншого формату,
й матиме від 36 дo 48 сторінок – звичайно ж, німецькою мовою. Тематика
видання концентруватиметься навколо найважливіших економічних подій та
тенденцій, коротко описуючи їх, а більше уваги присвячуючи аналізам та
коментарям.
Як і материнському виданню, Financial Times Deutschland залежить на
ексклюзивних повідомленнях. “Ми хотіли б щодня друкувати щось, чого певні
кола воліли б не бачити на сторінках газет взагалі”, – говорить головний
редактор FTD Ендрю Говерс. Сам він британець, але вільно володіє німецькою.
Він керуватиме редакцією, що нараховуватиме 130 журналістів. Новостворена
газета має багато писати про комп’ютери і програмування, Інтернет та електронну
комерцію (e-commerce), нові медіа-технології, біотехнології та фінансові
послуги.
Нове видання розраховане на менеджерів та приватних інвесторів. Як стверджують
німецькі видавці
газети, “у Німеччині мешкає
1,9 мільйона підприємців найвищого рангу, і ще більше – з нижчих щаблів
ієрархії”. На їх думку, продаж тиражу в 100 тисяч примірників швидко окупиться.
Німецьке агентство DPA підрахувало, що початкові збитки від Financial Times
Deutschland не повинні перевищувати 300 мільйонів марок.
Упродовж останніх років ринок економічних видань у Німеччині переживає бурхливий розвиток. Постійно з’являються нові назви фінансових журналів, особливо порадники для біржевих інвесторів, оскільки німці порівняно недавно “захворіли” грою на біржі. Зростає попит на поради у сфері інших фінансових послуг та інвестицій, услід за Інтернетом блискавично розвиваються i пов’язані з ним можливості заробляння великих грошей. Лише з початку цього року виникли чотири нові економічні журнали, у процесі підготовки до виходу у світ перебувають ще три, у тому числі – порадник біржового гравця Aktien-Research видавництва Axel-Springer Verlag (Bild, Welt тощо).
Водночас зі зростанням кількості видань збільшується і конкуренція. Зокрема тому, що єдина до цього часу німецька економічна газета Handelsblatt останнім часом помітно оновилася й посилила співпрацю з американською Wall Street Journal, завдяки чому торік досягла рекордного тиражу – 170 тисяч екземплярів. Багато політиків та бізнесменів читають також Frankfurter Allgemeine Zeitung (тираж – 400 тисяч), яка має окремий щоденний фінансовий блок.
Financial Times Deutschland дуже розраховує, що їй вдасться подолати
конкуренцію завдяки цікавій сторінці в Інтернеті. Передплатники газети
матимуть повний доступ до архіву газети в мережі, широку інформацію про
біржові курси 200 тисяч фірм. Інші німецькі видання, такі, як Handelsblatt,
значну частину своїх Інтернет-пропозицій навіть для своїх передплатників
пропонують лише за додаткову оплату. Проте нам тішитися з усього цього
британського медіа-проекту не варто: якщо досі лише англомовна публіка
читала, як Україна буцімто дурить МВФ, то тепер сюди додасться ще й численна
німецькомовна аудиторія.
| СВІТ |
Під час виступу в Конгресі голова ФРБ Алан Грінспен висловив своє негативне
ставлення до питання про можливість використання американським урядом запасів
стратегічного нафтового резерву. Перед тим президент Білл Клінтон заявив,
що “в ім’я інтересів американського народу” уряд передбачає можливість
вдатися до використання резервів. Коментуючи заяву президента, Грінспен
пояснив, що поділяє загальну стурбованість зростаючими цінами на нафту,
однак вважає такий крок помилковим. “Ми маємо справу зі світовим ринком
нафти, у порівнянні з яким наші стратегічні резерви надзвичайно малі. Було
б дурістю вважати, що використання резерву зможе істотно вплинути на світові
ціни”, – сказав Грінспен.
Уряд Великобританії найближчим часом планує посилити покарання за контрабандне
ввезення тварин і буде активно боротися з тими, хто намагається нажитися
на торгівлі живим товаром. У міжнародному лондонському аеропорту “Хітроу”
вже зібралася значна колекція екзотичних тварин і птахів, вилучених у контрабандистів.
Ці живі докази будуть залишатися в аеропорту доти, поки вестиметься судовий
розгляд справ контрабандистів. Потім для тварин буде знайдено постійне
місце проживання. Крім багатьох тисяч рідкісних представників фауни, британські
митники вилучили торік 50 тисяч шкір, опудал, рогів, виробів із кісток
і бивнів тварин. За даними “Інтерполу”, контрабандна торгівля екзотичними
тваринами щорічно дає мільярди доларів – і за своєю прибутковістю може
бути порівняна з торгівлею наркотиками.
Компанія Boeing вирішила завершити проект вартістю 1,3 млрд. дол.,
пов’язаний з будівництвом 33 супутникових систем глобального позиціонування
для військово-повітряних сил США. Участь у проекті може обернутися для
компанії збитками в сотні мільйонів доларів. Тому компанія побудує лише
12 супутникових систем з 33. Ще однією негативною для компанії звісткою
стало звинувачення її у приховуванні даних випробувальних польотів. Офіційні
представники авіакомпанії US Airways вважають, що ці дані могли б запобігти
авіакатастрофі 1994 року біля Піттсбурга, в якій загинули всі 132 пасажири
літака компанії Boeing.
Учора Deutsche Bank оголосив про серію ініціатив у сфері електронної
комерції, що дозволить банку розширити свої операції на внутрішньому ринку.
Зокрема, Deutsche Bank об’єднує свої зусилля з AOL Europe і створює нову
платформу для надання онлайнових банківських і брокерських послуг. Банк
також оголосив про створення спільної компанії з SAP на базі порталу mySAP.com.
Найбільший за величиною активів банк у Європі планує інвестиції в розмірі
300 млн. євро (296 млн. дол.) у два фонди в США та Азії. Аналітики вважають,
що союз з AOL Europe дозволить банку скоротити витрати і зменшити кількість
своїх філіалів. Зараз Deutsche Bank пропонує онлайнові послуги за допомогою
свого підрозділу Deutsche Bank 24, однак лідером ринку є підрозділ Commerzbank
– Comdirect. Минулого тижня Commerzbank, четвертий за величиною банк Німеччини,
оголосив про угоду з найбільшим Інтернет-порталом Європи T-Online, який
є підрозділом Deutsche Telecom.
|
|