| |||||||||||
[ <<< INDEX ]
|
POSTUP - ПОСТУП
|
| ПОСТУП |
|
№ 34 (478), середа
23 лютого 2000 року |
|
|
|
ПЛАТОН |
| 1939 |
Президент України Леонід Кучма повіншував ветеранів “Великої Вітчизняної
війни” і військової служби, військовослужбовців Збройних сил та інших військових
формувань країни з “Днем защітніка атєчєства”, який в цьому році вперше
після
1991 року відзначається в Україні 23 лютого. “Це свято – передусім
данина героїчним традиція нашого народу, вияв любові і поваги до тих, хто
в кровопролитних битвах захищав Батьківщину, відстоював її честь і гідність.
Воно завжди нагадуватиме, що захист суверенітету, державної цілісності
держави є священним обов’язком її громадян”, – йдеться в поздоровленні.
Сподіваємося, з часом Президент пояснить своєму народові, що українське
військо святкує 6 грудня та 14 жовтня.
Продовження – стор. 12
Аварія у Гірному – не вперше
| РЕЦИДИВ |
Аварія на продуктопроводі в селі Гірному 20 грудня 1999 року, як виявилося, була не першою. “Поступу” стало відомо, що 9 березня 1997 року в районі 7-8 артеріальних свердловин гірницького водозабору стався витік дизельного пального. Було зафіксовано наявність нафтопродуктів у резервуарах і водопровідній мережі у Дрогобичі. Але компетентним органам тоді вдалось приховати цю інформацію.
Продовження – стор. 3
Плаваючий курс: “за” і “проти”
| ДЕТАЛІ |
Упровадження плаваючого курсу гривні в 2000 році свідчить про стабільність гривні, а також про те, що курсова політика перебуває “в чітких керованих параметрах”, заявив прем’єр-міністр України Віктор Ющенко. Оператори валютного ринку вважають, що це запровадження є “формальним і негативним”, оскільки “політика плаваючого курсу не несе за собою ніяких зобов’язань уряду і Нацбанку відносно курсу гривні”.
Продовження – стор. 5
1944 – депортація, 2000 – геноцид
| ЧЕЧНЯ |
Сьогодні минає річниця депортації чеченського народу: в цей день 1944 року за наказом Сталіна гірський волелюбний народ було повністю виселено в “степи безкраї, за Уралом”. Чимало переселених загинули від холоду та голоду. Тепер уже тих, хто народився на чужині і повернувся на свою землю, знищує молох російської вояччини.
Продовження – стор. 6
Остап ЛЕШИК
| ПОСЛАННЯ |
Щорічне послання Президента, яке вчора озвучив у стінах Верховної Ради Леонід Кучма, виглядає як декларація добрих намірів, якою в ідеалі мали б скористатися всі гілки влади. Наріжними каменями, за Президентом, повинні стати тотальна боротьба з корупцією, могутність влади, омолодження державних кадрів і національна ідеологія.
Вирішувати проблеми корупції і легалізації тіньових капіталів треба вже сьогодні, бо “парламентські вибори – не скоро, а президентські – тим більше”, заявив Президент, викликавши оплески більшості й обурення лівих. “Поплескайте трохи”, – прокоментував Кучма вигуки останніх.
Викладаючи підходи, які ляжуть в основу політики влади на найближчі 5 років (і які “пройшли широку народну експертизу” й “обговорені майже мільйоном людей”), Президент запевнив, що господарський комплекс та інтелектуальний потенціал дають Україні шанс увійти в число розвинених країн світу.
А обіцяне Кучмою щорічне зростання ВВП на 6-7% необхідне і для компенсації втрат минулих років, і для “належного розгону на перспективу”. Рецепт від Кучми: “політичне мрійництво й ідеологічні протиріччя повинні поступитися місцем жорсткому прагматизму і точному розрахунку державних інтересів”. Серед інших позитивних чинників Президент відзначив той факт, що Україна “є новим державним утворенням” і “просто приречена на динамізм і здоровий реванш”, для чого необхідна “відповідна політика”.
За словами Президента, “корупція і злочинність сьогодні є однією з основних причин економічних труднощів і соціальної напруженості”. Усі мають збагнути, що корупція є не породженням ринкових відносин, а навпаки – наслідком їх повільності та незавершеності, повчає Кучма. Корені корупції мають підривати не лише робота силових структур і судів, а й... адміністративна реформа: треба “чітко розмежувати владу і бізнес, змусити державного службовця по-справжньому служити державі, позбавивши його функції всесильного регулювальника і розподільника в економіці”. Треба також зробити прозорими приватизацію, земельну реформу, енергоринок, банківську систему (його б слова – та й до Бога!).
Кучма не хоче амністії тіньових капіталів, а лишень їх легалізації – за умови, що вони прийдуть в Україну: “Я розумію, що вчора розв’язати її (проблему тіньових капіталів – О. Л.) було неможливо, сьогодні – можна й треба, бо завтра буде пізно”.
Для втілення цих задумів Кучмі потрібна єдина сильна влада, тож він висловився за підписання угоди про співпрацю між урядом і парламентом. Він “хотів би бачити парламент єдиним, цілим, консолідованим органом, де не може бути переможців і переможених, диктату більшості над меншістю або навпаки”. Тому потрібний закон про опозицію або включення відповідного розділу до закону про політичні партії. За собою Президент залишив би координацію та узгодження дій усіх гілок влади.
Кучма попросив “не розгубити кредит довіри, наданий уряду”. Пообіцяв
посилити вимоги до керівників центральних і місцевих органів влади, у тому
числі й органів місцевого самоврядування. Зауважив, що кожен п’ятий держслужбовець
– передпенсійного або пенсійного віку. А потрібні люди
“посткомуністичного призову, які вже витримали перше випробування ринком,
довели не лише своє прийняття нових справ і завдань, а й здатність їх практично
реалізовувати”. Треба “відкрити доступ до політики і влади” новому поколінню
людей – “амбіційних, підприємливих і працездатних”.
Продовження – стор. 4
| ПРОГНОЗ |
Американські спецслужби прогнозують інтервенцію російських військ на територію Грузії. Інформація про це була розміщена на Інтернет-сайті ЦРУ, який називається Stratfor. На думку американців, війна з Грузією просто необхідна Кремлю, аби не втратити контролю над Кавказом.
Успішна військова операція дозволила б створити буферну зону на півдні Чечні й стала б попередженням для інших “сепаратистів”, скажімо, Азербайджану. Декілька російських авіанальотів позбавили б “занадто самостійного” і “пронатовського” Шеварднадзе шансів на переобрання на президентських виборах у квітні. І, нарешті, напад на Грузію продемонстрував би всьому світові, що Кавказ був і залишається зоною російських впливів. Останнє стає особливо важливим в умовах фактичного поступового перерозподілу сфер впливу в цьому регіоні. Росія не може не реагувати на можливість створення військового альянсу Туреччини, Грузії та Азербайджану, ідею якого давно плекає Анкара. Це означало би відмову Росії від претензій на гегемонію в нафтоносному регіоні з виходом на Чорне море, чи, іншими словами, відмову від старої імперської ідеї “Третього Риму”.
Останніми місяцями в російських ЗМІ поширюються спекуляції про те, що Грузія буцімто надає притулок чеченським бойовикам, що її північно-східні прикордонні території є плацдармом для людей Басаєва. Свіжий приклад – поширене агенцією ІТАР-ТАСС інтерв’ю керівника російської прикордонної служби Константіна Тоцького, який стверджує, що в грузинській місцевості Ахметі перебуває тисяча бойовиків, які мають намір найближчим часом прорватися в Чечню. Ситуація, як неважко помітити, один до одного копіює початок другої чеченської війни, тільки об’єкт удару вже не Джохар-Кала, а Тбілісі.
P. S. Уже вкотре за свою історію недалекий від нас Кавказ стає точкою
перетину різних геополітичних силових ліній. Які драматичні події готує
нам Історія, як буде розв’язано кавказькій геополітичний вузол? В одному
з найближчих чисел “Поступ” повернеться до цього питання. Слідкуйте за
анонсами.
|
|