BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення
buy visitors



[BRAMA Client Websites]
Поступ лоґо, Postup logo

[ <<< INDEX ]

POSTUP - ПОСТУП
№ 30 (474), четвер
17 лютого 2000 року


  1. ПЕРША СТОРІНКА
    • Суслов признався
    • Повії страждають через Інтернет
    • референдуму може і не бути
    • у львові нова Висока вакансія
    • Мільярди доларів, що “пахнуть”
  2. ПОСТУП У ЛЬВОВІ
    • Кілька слів
    • “Кінескопівці” отримали шанс
    • Корупцію без консолідації не здолати
    • В ЗУКБ змінено голову правління
    • Свій до свого
    • Собор у Львівській духовній семінарії
  3. НАША СТОЛИЦЯ
    • Деколи міліція буває милосердною
    • Останнім звітував Шевченківський
    • Податківці потребують довіри
    • Голі-босі, а до весни недалеко
    • АРХІВАРІУС: Про що писали газети...
  4. ПОСТУП З КРАЮ
    • краєвид
    • Тарифи підніматимуть на законних підставах
    • референдуму може й не бути (Закінчення)
    • Виборців уже ділять
    • “Вибори Президента України – 1999 рік”
    • ЧИНОВНИКИ ВИВЧАТИМУТЬ НАЦБЕЗПЕКУ
    • сто і одна тисяча маленьких волоцюг
  5. ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП
    • край
    • Суслов у всьому признався Financial Times використала надісланий звіт слідчої комісії ВР (Продовження)
    • Великі надії Східної Європи
    • СВІТ
  6. ПОСТУП У СВІТ
    • СВІТоогляд
    • Шойблє звільняє дорогу для “нового початку”
    • Північна Ірландія у безвиході
    • Повії страждають через Інтернет (Закінчення)
    • Папа домовився з Арафатом
    • Росія та НАТО відновили співпрацю
  7. СПОРТ- ПОСТУП
    • 12 уроків тенісу
    • Шевченко – Ребров: знову разом?
    • До матчу “Динамо” – “Русенборг” залишилося 12 днiв
    • СПОРТ-БЛІЦ
  8. ПОСТ-SCRIPTUM
    • календар
    • гороскоп
    • Темношкірий “Оскар”
  9. ПОСТУП РЕВЮ
    • плин часу
    • Вищий клас
  10. ПОСТУП ІЗ ПРОДОВЖЕННЯМ
    • Майстер і Маргарита - Транспозиція у Львів (Продовження)
  11. РЕЛЯКС ПОСТУПУ
    • Доктор Мертенз. Війна з аристократією
    • Мілітарна мода і субкультура
    • Клуб комісара Бонця: Смерть уві сні
  12. ЛЬВІВСЬКІ ОБСЕРВАЦІЇ
    • ЗА ВІЛЬНУ УКРАЇНУ
    • Листи
    • ХА-ХА!
  13. ПОП-АРТ-ПОСТУП
    • поп-арт діти
    • МОДА
    • Розцвіла буйно малина...
    • Нові вибрики Аланіс
    • Ді Капріо купається у щасті
    • НОВИНИ ПОП-АРТУ
  14. НОСТАЛЬГІЯ
    • Закони моря
    • Одного дня ми зупиняємось
  15. АФІША
    • ЛЯЛЬКА
pp_30_9  
 ПОСТУП РЕВЮ
СТОРІНКА 9
№ 30 (474), четвер
17 лютого 2000 року

плин часу

Львівська обласна рада нарешті повірила, що може перемогти комунізм в окремо взятій області і прийняла доленосне рішення про початок делегалізації обласної організації КПУ.

Доводиться тепер партії товариша Симоненка спокутувати грішки основоположників “наукового комунізму”, котрі понад півтора віку тому мали необережність засумніватись у праві галицьких українців на національний і державний розвиток. Якби наші доморослі “антикомуністи” бодай час від часу зазирали до праць опонентів, то би надибали в 6-у томі збірки творів Маркса й Енгельса дві цікаві статейки: “Демократичний панславізм” і “Боротьба в Угорщині”, написані ще в 1849 році.

Так-от, писали класики: “Народи, які ніколи не мали своєї власної історії, які від того моменту, коли вони досягли першого найнижчого рівня цивілізації, підпали під чужоземну владу або тільки за допомогою чужоземного ярма були насильно підняті на перший щабель цивілізації, нежиттєздатні й ніколи не зможуть мати яку-небудь самостійність. Саме такою була доля австрійських слов’ян”. Тобто не лише нас, галицьких, карпатських, буковинських українців, але й чехів, словаків, словенців, хорватів... Лише для поляків зробили Маркс і Енгельс виняток, бо бачили у них “революційний матеріал”.

Польські шовіністи минулого століття вважали, що українців як націю на Галичині винайшов тогочасний намісник Штадіон. Енгельс підняв планку вище, віддавши пріоритет цього “винаходу” віденському канцлерові Клеменсу Меттерніхові, від якого лише довідалися галицькі русини, що їх гноблять поляки. І, на думку основоположників, національні домагання мають бути жорстоко покарані. Австрійські німці, поляки та мадяри колись “визволяться і кривавою помстою відплатять варварам. Загальна війна, яка тоді спалахне, розсіє цей слов’янський особливий союз і зітре з лиця землі навіть ім’я цих упертих малих націй. У найближчій світовій війні з лиця землі зникнуть не тільки реакційні класи і династії, але й цілі реакційні народи. І це теж буде прогресом”, – вважав Фридрих Енгельс.

Від основоположників звірячу ненависть до українського народу перейняли Ленін, Троцький, Сталін і їхні послідовники, котрі ще й досі не можуть примиритися з крахом комунізму. І жодні байки про комунізм “із людським обличчям”, “європейський” чи “український”, не прикриють його злочинної сутності.

До того ж, у сучасній Україні комуністи, – фактично, “п’ята колона” московської експансії, яскрава ілюстрація якої прозвучала у висловлюваннях віце-спікера російської думи, котрий готовий кавалок за кавалком відкраювати українську територію. Аж поки проковтне її всю... Крім Галичини, якою Москва просто би вдавилася. П’ять разів за останні два століття намагалась уже Росія захопити й підкорити “відсталих, реакційних” галицьких русинів. І нічого доброго з цього у неї не виходило.

Натомість добре у них останнім часом виходить кампанія  дискредитації України на міжнародній арені. Домігшись знаменитих успіхів у розв’язанні національних проблем у Російській Федерації, зокрема на Кавказі, Москва проливає сльози розпачу над долею національних меншин в Україні, вказує, якою мовою мають розмовляти наші урядовці, провадити передачі теле- та радіостудії. Зате в Москві незабаром усе буде “чьотко”: всім “іногороднім” видадуть жетони, як колись гітлерівці євреям.

Можливо, і серію публікацій у лондонській FT теж замовляли наші “великі” сусіди? Хто його знає: якщо Україні грошиків не перепаде, то хоч їм частина дістанеться. А тим часом за всім цим галасом на московські неподобства менше уваги звертатимуть.

Та попри всі ці підступи, виглядає, що таки цьогорічний дефолт вдасться відкласти “до кращих часів”. Мудрі інвестори повинні зрозуміти, що в разі “державного банкрутства” їм не вдасться повернути і десятої частини своїх заощаджень. А так вони будуть мати до 2007 року по 10-11% річних зі щоквартальною сплатою відсотків і надію, що колись і повернеться основний капітал. А кому не терпиться, то може вже продати українські папери, бо їхня ринкова ціна в останні тижні зросла, і вартість із уже сплаченими відсотками не далека від номінальної ціни.

Можна сказати, що Вікторові Ющенку в основному вдалося виконати своє призначення. Тому, якщо до 15 березня будуть реструктуровані зовнішні борги та прийнятий бюджет 2000, його можуть уже й відіслати в демісію.

До речі, газетні публікації з нагоди Дня святого Валентина розкрили одну з найбільших таємниць української політики останніх років. Чому Віктор Ющенко вперто відмовлявся брати участь у минулорічних президентських перегонах? А в усьому, виявляється, винна жінка. Нова, друга, дружина пана Віктора саме минулого року оформляла з ним стосунки і народжувала доньку. А ревниве українське жіноцтво, безмежно закохане в харизму тодішнього голови НБУ, не пробачило би йому такої зради. Може, як не до 2004, то принаймні до 2009 року це забудуть і пробачать?

А поза тим життя пливе, і ми тішимося, що незабаром весна, що рідше вимикають електрику, що вода у водогонах Королівського столичного міста поки що без фенолу та солярки, і якщо її прокип’ятити, то ще цілком можна пити. Хоч уже за кілька днів треба буде платити за воду, квадратні метри й інші блага значно дорожче. Бо нічого ніхто нам не подарує в цьому світі...

Леон РЕВІЗІОНІСТА



Вищий клас
Юрій МИШКАЛО

Є легенда про те, як у маленькому американському місті Цинцинатті на початку століття на складах місцевої кондитерської фабрики зібралися тонни нереалізованого шоколаду. Хитрі фабриканти подумали і вирішили, що найкращим подарунком для закоханих у День святого Валентина має стати коробка шоколадних цукерок у формі серця. Для цього, щоправда, треба було ще “розкрутити” саме свято святого Валентина. Але такі речі американці вміють робити найкраще на планеті. План виявився вдалий. Закохані з чималим здивуванням довідалися, що у них є  свято. Що більше, цього дня їм, виявляється, треба робити закупи шоколаду. Минуло століття, і видобутий із небуття святий Валентин, і фабриканти солодкого чорного золота, як і придумане ними свято, прописалися навіть в Україні. Таке враження, що ще трохи – і цей день стане у нас червоним у календарі. І якщо подивитися на нас у контексті міжнародного життя, то нехай буде так. Краще вже тисячі Валентинів і навіть восьмих березнів, і ще всіляких празників, коли треба купувати квіти і шоколад закоханим (і не тільки), ніж висаджувати їх у повітря  тринітротулолом. Як, наприклад, північноірландські радикали з республіканської ІРА чи протестантської оборони Ольстера. Біда з ними. Не хочуть хлопці здавати зброю. Надто глибоко засіли між ними секторна ненависть і недовіра. Республіканці вказують на присутність британських військ, що нівелює фактор роззброєння протестантів. “Вони ж на одному боці, – заявляють жителі трагічно відомої Бомбей-стрит (Бомбейської вулиці) у Белфасті, яку в 70-х спалили банди юніоністів. – Якби тоді в ІРА була зброя, такого би не сталося ніколи”. Як таким людям перейти через провалля взаємної підозри та ворожнечі? Лондон призупинив дію Північноірландської асамблеї, праобразу парламенту Ольстера на шляху до його самовизначення. Не помогли навіть Нобелівські премії миру головним організаторам і архітекторам “миру” – Девідові Тримблу та його колезі-католикові. Знову, вже вкотре, бажане було видане за дійсне. Так хотілося результату: миру й етнічної гармонії. Швидко і назавжди. Майже, як у Косово. Розбомбили сербів, увели війська, заплющили очі на терористичну Армію визволення Косово та фактичну анексію провінції албанцями і... одержали Митровіцу. Ще один Мостар. Тільки у Герцоговині міст розділяє хорватів і мусульман, а в Митровіці по один бік албанці, по інший - серби, між ними міст, який контролюють озброєні до зубів французи з КFOR. У них час від часу стріляють снайпери. Минулого тижня після такої стрілянини було поранено двох французьких солдатів. Французи дуже образились і заарештували 39 албанців і одного серба. Про яку таку гармонію говорили НАТОвські генерали, коли бомбардували суверенну державу Югославію? Напевно, про таку, коли два сусідні народи розділяють армійські бронеколони. Чим ширший коридор, тим краще. Порядок тримали югославські армійці, а тепер їм на зміну прийшли НАТОвці. Майже така ж історія, як у Боснії. Там також кажуть: “Через годину після того, як вийде останній іноземний солдат, почнеться війна”. Всі сторони таємно готуються до неї. Серби виділили колосальні суми на модернізацію своєї армії. Не біда, – президент США Білл Клінтон увійшов у “книгу історії” як великий миротворець, і його вважають найімовірнішим претендентом на Нобелівську премію миру. Ось так, не багато й не мало! Який той мир, це вже річ інша. Це вже геополітика. Так само, як, наприклад, справа чилійського диктатора Августо Піночета. Діда дуже хотіли бачити за гратами за злочини проти людства Іспанія, Бельгія та цілий ряд правозахисних організацій. Проти цього були тільки в Чилі, звідки і тиснули на Великобританію, щоби та віддала їм генерала. І як тут діяти таким принципово чесним і демократичним британцям? А просто. Ми, кажуть вони, і хотіли би вам його віддати на суд праведний, але дідо такий слабий, що не витримає процесу. Бельгія та всі сили за нею в один голос: доведіть це. Британці в особі свого міністра внутрішніх справ Джека Строу: це –конфіденційна інформація. Правозахисиники знову в суд: ми хочемо знати все. Ну, хочете – то хочіть. Учора одна іспанська газета друкує витяг із висновків медичного консиліуму, тобто ця “таємна” інформація якось потрапляє в газету. І – чудо з чудес! – усі задоволені. Цей “секретний витяг” свідчить, що диктатор має пошкоджений мозок. Ну, як такого чоловіка поставити перед судом? Про те, що до Лондона він прилетів лікуватися з зовсім іншим діагнозом (проблеми були зі спиною, а не з головою), вже забули. От як треба діяти! Оце вищий клас викручування зі складних, хитро заплутаних ситуацій. Але так, аби всі були цілі. Росіяни так іще не можуть. Накрутили вони з опальним журналістом Бабіцьким так, що тепер сам в. о. Володимир Путін береться цю справу прояснити. Перед тим її по телебаченню вже прояснювали три міністри і навіть керівник ФСБ. Щоправда, від того вся ця історія з обміном і необміном стала ще туманнішою. Каша в головах у тих, хто ці всі пояснення високих чинів слухав, утворилася. Що поробиш: Росія – це не Європа. І не Америка тим паче. Не вміють вони ще так. Щоб усім було добре і щоби повірили майже всі. Не вміють.