| |||||||||||
[ <<< INDEX ]
|
POSTUP - ПОСТУП
|
| ПОП-АРТ-ПОСТУП |
|
№ 30 (474), четвер
17 лютого 2000 року |
поп-арт діти
Девід Бові заявив про намір різко обмежити найближчим часом свою концертну активність. Причиною цього стало очікування його дружиною Айман їхньої першої спільної дитини. Поповнитися сім’я має десь у середині серпня. Нагадаємо, що Бові оженився на Айман у 1992 році. У них обох є діти від попередніх шлюбів: син Зові і дочка Зулеха відповідно. “Ми довго і терпляче чекали нашої дитини. Ми з Айман хотіли, щоби все було добре, щоб нам не доводилося працювати без перепочинку в перші роки життя дитини”, – сказав музикант у своїй офіційній заяві...
МОДА
На передучорашньому показі модного американського кутюр’є Ральфа Лорена в Нью-Йорку був помічений сам принц Ендрю. А навпроти нього сиділа представниця американської аристократії – голлівудська зірка Пенелопа Круз. Обидві знаменитості спостерігали за шоу знаменитого дизайнера з неприхованим зацікавленням. Та, зрештою, було за чим спостерігати: останній показ був визнаний кращим за кілька останніх сезонів. Показ відкрили манекенниці в чорних маленьких сукнях і костюмах, скомбінованих із блузками перлового кольору і яскраво-червоними шкіряними поясами. Жакети з крокодилячої шкіри і коричневі брючні костюми були дуже гарні.
Єдиним слабким місцем колекції виявилися вечірні костюми. Сукні з високим вузьким коміром цілком можна одягти навіть на найбільш фешенебельну вечірку, а от тюлеві топи, що відкривають живіт, для клієнтури Лорена просто не підходять.
Сукні, у яких Катрін Деньов знімалася у фільмі “Денна красуня”, а також
костюми Ізабель Аджані з фільму “Метро” будуть виставлені в Музеї моди,
присвяченому Івові Сен-Лорану. Інформаційний центр і бібліотека Фонду Іва
Сен-Лорана відкриються в цьому місяці, а восени публіка отримає доступ
до всіх п’яти тисяч суконь, двох тисяч пар взуття і п’ятнадцяти тисяч аксесуарів
із колекції великого кутур’є. Помістити в експозицію відразу всі речі неможливо,
тому шедеври Сен-Лорана будуть зберігатися в спеціальних шафах, оскільки
їм шкодить яскраве світло.
Поряд з оскарівськими номінаціями, так званий Фонд премій “Золота малина” висуває своїх кандидатів на звання найгірших за підсумками року.
Спаплюжений критиками “Дикий, дикий Захід” став восьмиразовим номінантом, у тому числі – і як найгірший фільм 1999 року (як і “Зоряні війни. Епізод 1 – Прихована загроза”). Отут вже “малинові академіки” явно переборщили! Ще серед претендентів на це “низьке звання” (і цілком заслужено) – “Проект про відьму з Блера”, а даремно – “Примара дому на пагорбі”, а також “Великий тато”. У категорії “найгірші актори” – Кевін Костнер (“Послання в пляшці” і “Заради любові до гри”), Кевін Клайн (“Дикий, дикий Вест”), Адам Сендлер (“Великий тато”), Арнольд Шварценеггер (“Кінець світла”) – куди ж без нього! – і Робін Вільямс (“Двохсотрічна людина” та “Якоб-брехун”). Серед акторок номінантками стали Хезер Донах’ю (“Проект про відьму з Блера” – ще б!), Мелані Гріффіт (“Божевільна в Алабамі”), Міла Йовович (“Жанна Д’Арк” – цілком підтримую!), Шерон Стоун (“Глорія”) і Кетрін Зіта-Джонс (“Пастка” і “Примара дому на пагорбі” – за другу картину вона на це заслуговує).
Крім того, на зламі століття і тисячоліття ті, хто роздають “Золоті
малини”, затурбувалися з приводу вибору найгіршого актора століття (претенденти
– Кевін Костнер, Сильвестр Сталлоне, Вільям Шетнер, Прінс або Полі Шор),
найгіршої акторки століття (Бо Дерек, Брук Шилдс, Мадонна (що – зовсім
здуріли?), Піа Задора або Елізабет Берклі). Берклі ніяк не “відмиється”
після участі в “Шоу-дівчатка” і є кандидаткою на титул найгіршої нової
зірки 90-х років, змагаючись у цьому з вигаданим Джар Джар Бінксом зі стрічки
“Зоряні війни. Епізод 1 – Прихована загроза”, Софією Копполою (ніяк їй
не можуть пробачити появу в батьковому “Хресному батькові III”), колишнім
баскетболістом Деннісом Родманом і, знову ж таки, із Полі Шором. Серед
претендентів на те, щоб стати гіршою картиною десятиліття – фільм Елана
Сміті “Гори, Голлівуде, гори!”, “Гудзонський яструб” (усе-таки даремно!),
“Листоноша”, “Стриптиз” і “Шоу-герлс” (робота Пола Верхувена теж не варта
цькування).
Понад 450 членів Фонду премії “Золота малина” із 34 штатів США і восьми
закордонних країн проголосують безпосередньо перед 25-им березня – напередодні
вручення премії “Оскар”, а відповідно вручатимуть і “Золоту малину”...
В. Л.
Аланіс Моріссетт завжди любила шокувати обивателів, заграючи, як вона думає, з їхніми упередженнями і вузькістю сприйняття, і ця любов незабаром перетвориться, як видно, у безпосередню загрозу її розумовому розвитку! У даний момент Аланіс, схоже, вирішила цілком оголити свою творчу натуру... причому в найбуквальнішому значенні. На зйомках відеоряду до першого синглу Thank U зі свого нового альбому Supposed Former Infatuation Junkie Аланіс зуміла всіх (включаючи і режисера!) переконати в доцільності використання натуралістичного підходу при візуальному втіленні її неабияких ідей. Отож і постала вона перед камерами, як кажуть, у чому мати народила. Тепер же з’ясувалося, що Аланіс збирається взяти участь у театральних постановках Ів Енслер – особистості, відомої своїми вкрай радикальними феміністськими судженнями, публічними виступами й іншими подібними перформенсами.
П’єса, у якій Аланіс візьме участь, гордо називається “Вагінальні монологи”
(Vaginal Monologues). Постановка пройде в манхеттенському Westside Theatre
і протриває рівно два тижні (із 21 березня по 2 квітня). Дебютувавши
на театральній сцені, Моріссетт прочитає чотири з дванадцяти монологів,
в основі яких інтерв’ю Ів Енслер із найрізноманітнішими жінками, в яких
обговорюється анатомія жіночого тіла з його “секретними” частинами, особливостями
статі та інші, не менш захоплюючі речі.
Інші монологи будуть прочитані ветеранами театру – Ширлі Найт і Андреа
Мартін. У лос-анджелеській постановці цих же монологів візьмуть участь
Рікі Лейк, Вайнона Райдер і Маріса Томей. Вистава задумана як освітньо-пізнавальна
(і це для жіночої аудиторії?) і побудована у формі діалогу з глядачем,
точніше, у провокуванні глядача на роздуми про такі насущні й актуальні
(з точки зору феміністського руху) речі, як зґвалтування безневинних жертв
у Боснії, чи й більш абстрактні й іронічні речі (зокрема, про спроби вивчити
себе, підносячи дзеркало до різних частин свого попередньо оголеного тіла)...
Дитсадок, та й годі!
В. Л.
Після “Титаніка”, де, як відомо, його герой безслідно (проте не безславно) пішов на дно, море дало красунчикові Леонардо ще один шанс. “Пляжу”, його наступному фільму, вже сьогодні пророкують не менший успіх, а зйомки фільму в парі з Вірджинією Ледуен були дуже теплими.
Далеко від льодів Північної Атлантики Ді Капріо пускав бульки від пристрасті до героїні чарівної Вірджинії не лише на екрані. Після “Титаніка” новоспечена мегазірка не захотів більше втілювати ролі романтичних героїв: “Аби цей фільм був затьмарений, потрібно, щоби пройшли роки!” – сказав він. Проте врешті-решт його привабив сценарій “Пляжу” (The Beach), бо його персонаж, Річард, нагадав Ді Капріо його щасливе дитинство у Сан-Франциско. “Я хотів отримати роль, в якій я був би впевнений, що мені не буде нудно”. А молодий шукач пригод, закоханий у красуню, аж ніяк не може примусити нудитися примхливого Лео (публіка, до речі, здається, не надто його обходить).
Сценарій у першому варіанті пропускав “гарячі” сцени. Леонардо ж наполіг, щоби режисер додав у фільм більше відвертого сексу.
Фільм “Пляж”, який має відзначити велике повернення Леонардо на екран
через два роки після “Титаніка”, знімався на маленькому таїландському острові
Фі Фі Леї. Інтимна атмосфера ідеально пасувала до зйомок. Особливо до тих
сцен, що їх було додано до сценарію на прохання Ді Капріо: “Мені не подобалося,
що герої не мали жодного сексуального контакту”. Що ж, автори пішли на
все, щоби не засмучувати зірку. А його популярність після “Титаніка” та
бездоганна фізична форма не лише мають створити ідеальну пару з Вірджинією,
а й таки напевно примусять тріпотіти не одне дівоче серце.
К. С.
Празька влада відкинула пропозицію назвати одну з центральних площ міста іменем Франца Кафки. Пропозиція перейменувати одну з невеликих площ Старого міста, де до 1911 року стояв будинок знаменитого письменника, викликала заперечення районного мера Яна Бюргермайстера, за словами якого, подібна акція різко суперечила б духу творчості самого Кафки.
Кінокомпанія 20th Century Fox спрямує прибутки від прем’єрних показів фільму “Пляж” (The Beach) для Королівського управління лісів Таїланду. Картина з Леонардо Ді Капріо в головній ролі знімалася в національному парку Фі Фі Лей на півдні Таїланду, а місцеві екологи подавали на творців фільму в суд за руйнування берегової смуги і вирубування рослин.
Відомий ірландський режисер і актор Кеннет Лайліва має намір поставити комедію Шекспіра “Марні зусилля любові” у дусі голлівудських картин тридцятих років. Текст Шекспіра буде йти впереміж із піснями Джорджа Гершвіна, Кола Портера й Ірвінга Берліна, а також танцями в стилі степ a la Фред Астер.
Поки Джордж Лукас довго метушиться зі своїм проектом “Зоряні війни: Епізод 2”, його випередили жваві французи, які вже в середині травня почнуть роботу над першим ігровим фільмом, який цілком буде знятий цифровою камерою високої чіткості, що зробить його значно дешевшим і пришвидшить знімальний процес. Готове високочітке кіно буде потім трансформоване для показу в звичайних кінотеатрах. За проект вартістю 25 мільйонів доларів – костюмований трилер “Видок” – візьметься дебютант у режисурі Пітоф, який, однак, був керівником візуальних ефектів у стрічці “Відродження Чужого”. Головну роль колишнього в’язня, який став у Парижі XIX століття начальником поліції і засновником першого французького приватного детективного агентства, зіграє Жерар Депардьє. Його партнером стане Гійом Кане, який знявся в “Березі”.
Днями Роберт Хоскінс – при спробі перелізти через огорожу одного з будинків
Мадонни – був підстрелений її охоронцем, після чого його доставили у поліцейський
відділок (і далі по етапу)... Сорокадворічний порушник закону про охорону
приватної власності опиниться у в’язниці (і саме з цієї нагоди!) вже не
вперше. Бо ж Хоскінс, крім інших своїх “чудесних якостей” (як-ото пияцтво,
наркоманія, хуліганство тощо), прославився також і підвищеним інтересом
до життя Мадонни – до речі, настільки сильним, що ще в 1995 році ей інтерес
став небезпечним для життя співачки. Тоді Хоскінсові, на щастя, так і не
вдалося зробити зі свого кумира барбекю. Як наслідок, при спробі вламатися
в її каліфорнійський будинок зловмисник був заарештований і посаджений
до буцегарні. На п’ять років. “Однак, як засвідчило листування Хоскінса
з родичами, а також розмови з охороною і звіти його психіатра, інтерес
ув’язненого мав виразний параноїдальный характер, анітрохи з роками не
зменшуючись, – свідчить шеф тюремної охорони. – Не було жодного дня, коли
б він не згадував імені Мадонни”. Зворушливо, чи не так? Таким чином, стає
цілком зрозумілим бажання випущеного в 2000 році на поруки Хоскінса навідатися
в гості до зірки американського шоу-бізнесу. Але і при другій спробі взяти
штурмом садибу Мадонни Хоскінса чекала невдача. Додалося лише кульове поранення.
Цього разу цього тінейджера-переростка випустять на волю (і то у найкращому
випадку) аж у 2004 році. “Ми спробуємо докласти всіх зусіль, щоб, з огляду
на одержимість Хоскінса, не допустити надалі подібного інциденту, – запевняє
дирекція в’язниці. – Навіть після його нешвидкого тепер звільнення він
буде перебувати під наглядом поліції ще упродовж досить тривалого часу”.
А Мадонні доведеться найняти ще кількох охоронців.
|
|