BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення




[BRAMA Client Websites]
Поступ лоґо, Postup logo

[ <<< INDEX ]

POSTUP - ПОСТУП
№ 27 (471), субота-неділя
12-13 лютого 2000 року


  1. ПЕРША СТОРІНКА
    • весна закінчується БР-Р-Р!
    • 10 секунд після створення світу
    • МВФ знайшов кримінал
    • Розпочато сафарі на лівих
    • Сихів здобув автономію
    • День святого Валентина
  2. ПОСТУП У ЛЬВОВІ
    • Кілька слів
    • Скільки заробляє Василь Куйбіда?
    • Нововведення для львівських водіїв
    • Міжнародна зустріч правоохоронців у Львові
    • На Львівщині повінь потрохи вщухає
  3. НАША СТОЛИЦЯ
    • Їй позаздрив би й сам Остап Бендер!
    • Каналізаційний терор місцевих чиновників
    • архіваріус: Про що писали газети...
  4. ПОСТУП З КРАЮ
    • краєвид
    • Розпочато сафарі на лівих (Закінчення)
    • Шахтарі знову протестують
    • ЯКЩО ТИ вже ДЕПУТАТ – ТО ЦЕ НАДОВГО
    • Росії передадуть останні літаки
  5. ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП
    • край
    • МВФ знайшов кримінал
    • В Україні – перманентна криза
    • “Прання” грошей у Польщі
    • СВІТ
  6. ПОСТУП У СВІТ
    • СВІТоогляд
    • Втрата автономії невідворотна
    • Невже знову війна
    • Мечіяр прагне реваншу
    • 10 секунд після створення світу (Закінчення)
    • Курди припинили збройну боротьбу
  7. ПОСТУПІ СВ. ВАЛЕНТИНА
    • Вічне прагнення кохання
    • Я намалюю тобі цей день...
    • Зустріч
  8. ДИВНИЙ ПОСТУП
    • Фунікулером – на Високий Замок!
    • “Рейтинг” як своєрідний жарт
    • Провидчий дар Віктора Неборака
  9. ЦЕРКВА В ПОСТУПІ
    • Недільна проповідь отця Йосифа Міляна
    • Промова Святійшого Отця Івана Павла II до учасників
  10. АСОЦІАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ У ПОСТУПІ
    • Рішення Других зборів Асоціації українських письменників – в життя!
    • Новинки від АУП
  11. СПОРТ-ПОСТУП
    • 12 уроків тенісу
    • Олексiй Цимбал хоче залишитися у Львові
    • До 25 березня підігріву не буде
    • Бронза, варта золота
  12. ПОСТ-SCRIPTUM
    • КАЛЕНДАР
    • Мадонна: Жінка й мати (Продовження)
    • Гороскоп
pp_27_9  
ЦЕРКВА В ПОСТУПІ
СТОРІНКА 9
№ 27 (471), субота-неділя 12-13 лютого 2000 року

Недільна проповідь отця Йосифа Міляна
“Закхею, злізай, бо сьогодні маю бути у твоєму домі!”

Мабуть, слова, звернені Христом до начальника митної служби Єрихона, досить оптимістичні. Здається на перший погляд: людина, яка ніколи не мала контакту з людиною духовною, людина, яка викликала тоді в єврейському суспільстві різні погляди, різні думки (тобто ставлення до пророка з Назарету: одні його хвалили і тішилися його присутністю, інші шукали, на чому б його зловити), – і звернене його слово (“Злізай, бо маю бути сьогодні в твоєму домі!”) до начальника митної служби, поважної людини Єрихону – це все досить дивно.
Перед тим апостол Лука вповідає цікаву річ, що, пішовши в Єрихон, Ісус оздоровляє сліпого від народження. Ця чутка десь долетіла до Закхея, людини поважної (на людське око), яка, скажімо так, має відповідний статус серед жителів Єрихона. І, можливо, ця подія надала йому відваги і сили зректися своєї служби митарської, свого бізнесу і, разом із тим, зрезиґнувати з гонору, навіть зробити досить велику, як на Закхея, річ – полізти на дерево, щоби подивитися на пророка, який мав проходити повз це дерево, повз це місце. Таку справу було не досить легко зреалізувати: він побіг наперед, бо дерева поперед його митницею були зайняті – діти це зробили швидше.
Якщо цю подію перенести в сучасний світ, то, скажімо, це виглядало забавно – і зі сторони Закхея зовсім непросто. Це своєрідна жертва, яка була оцінена Христом, бо серед множества людей і на дахах, і на деревах Христос побачив його – того, кого за плечима зневажало ізраїльське суспільство, а в очі йому вклонялося. Ісус побачив його – і звернувся по імені: “Закхею, злізай, бо сьогодні маю бути у твоєму домі!” Тобто людина, стиль життя якої, мета життя якої були зведені до митарської служби, обов’язку (в багатьох випадках цей обов’язок перебільшений – тому цей Закхей зневажений, тому цей Закхей відповідно своїм народом потрактований), сьогодні дістає ласку Христа. І тоді почалося відкрите свідчення про нього: як Христос, Пророк, може йти до грішника в оселю?

Мабуть не треба бути працівником митної служби, не треба бути митником, щоб життя стало подібним до Закхеєового. Ми можемо бути творцями богемної професії, можемо бути працівниками різних структур – і разом з тим можемо нести таку митарську службу. Все наше життя спрямоване на те, щоби заробити, щоби, перепрошую, здерти. Усі наші пориви можуть бути скеровані на те, щоби використати іншу людину, щоб нажитися. Мабуть, у цьому ділі, коли ми так згадуємо митаря у тих своїх постійних розмовах, варто застановитися не над кимось, а над собою. Мабуть, Христос не хотів більше зневажувати митарів, як це робили “правильні” ізраїльтяни. Він хотів показати, як людина може у вирі свого фаху, свого заробітку віддатися цій або іншій службі – і нічого поза цим не бачити. Мабуть, тоді в Єрихоні було більше святіших, побожніших людей, отців, а навіть виконавців закону, до яких Месії не було соромно зайти, зберігаючи закон, обряд і таке інше. Христос відкривав для людей якусь таку глибоку віру, шукав тих, хто загинув. Йшов шукати за тими, хто збився з правильної дороги, тих, які були захоплені в будь-якому рангу, ховали свою голову від сонця, як соняшник в теплий південь хилить свою голову десь у темінь. І тому вони ніколи в цей спосіб не достигнуть до Царства Небесного. Христос пішов, як те сонце, щоб соняшник повернув свою голову в ту сторону, де світло, де тепло, де людина дозріває, і ця сторона відповідає його корінному покликанню.

Ця неділя Закхея має навчити нас не зневажати когось, а заглибитися в себе. І, може, закінчити тим оптимістичним, чим закінчує апостол Лука: Христос пішов шукати, знайти і спасти, те, що загинуло. Якщо нам здається, що ми спасенні, якщо здається, що ми не є, як той чоловік, якого спас Христос від сліпоти, перед тим, як навернути Закхея, що ми зрячі, що ми бачимо, напевно, ми у великій мірі помиляємося. Так лише виглядає, що ми усе бачимо, усе розуміємо. Але чи це справді так?

Чи ця Євангелія – це залік перед великим іспитом, яким може бути для нас цьогорічний піст або щось таке, що коли людина застановляється справді глибоко над своїм існуванням? Це може бути якесь світло, яке посилає Бог, яке осіняє людину. Цей іспит – це запитання: навіщо я на цій землі живу, куди прямую? Дуже часто ми є темні, часто говоримо: от зараз мені відкрилися на це очі. Христос прийшов спасти, те що загинуло, бо для кожного з нас мусить бути це дерево сикомору (тобто фігове дерево) – чи це є його власна кімната, чи помешкання, чи куточок в його парафіяльній церкві, чи це ще якесь місце, де людина здається собою, споглядає на світ, на творіння рук Божих, і з того починається цей контакт – Бог є Я. На базарі ще ніхто з Богом не наговорився. Людина мусить шукати того місця, де її зауважить Господь.
Можливо, нехай сьогодні ці роздуми над Євангелією про Закхея будуть місциною, де ми спробуємо ще раз зробити такий захід подумати, порозмірковувати – і разом із тим зустрітися віч-на-віч з Христом, котрий промовить до нас, звернувшись по імені, і скаже: “Злізай, бо сьогодні маю бути у твоєму домі!”. Якщо ми сьогодні переконані, що ми зрячі і нам нічого не треба, то ми є настільки темними, що може пройти повз нас Христос, і ми не закричимо, щоби він нас врятував. І ми залишимося і далі в сліпоті, котрої ніхто, крім Бога, не відкриє, не осінить.



Промова Святійшого Отця Івана Павла II
до учасників
II Міжнародної підготовчої зустрічі до XV Світового дня молоді

XV Світовий день молоді відбудеться в Римі 15-20 серпня 2000 року. Промова Святійшого Отця була виголошена на спеціальній аудієнції в Римі 15 січня цього року.

Дорогі друзі!

Радий вас бачити! Сердечно вітаю і з радістю приймаю вас, представників Єпископських Конференцій, Рухів, Асоціацій і церковних спільнот, в часі, коли проводиться II Міжнародна Підготовча Зустріч до XV Світового Дня Молоді. Щиро дякую Папській Раді Мирян та Італійському Комітету щодо XV Світового Дня Молоді за організаційну і координативну працю, яку виконують у підготовці до цієї великої ювілейної події.

Ви, деякою мірою, представляєте натовпи молоді, що з різних куточків землі вже віддавна умовно пустилися в подорож до Рима. Я хотів би, щоб ви від мого імені привітали їх – кожного зокрема – і сказали їм: “Папа вас любить, на вас покладається і вас чекає на святі віри і свідчення, яке святкуватимемо у серпні!”: “Буде дуже жарко, може, ще більше, ніж у Парижі”.

Світові Дні Молоді вже стали значущими зустрічами у прощах молодих ґенерацій, що тривають з 1985 р. Вони є провідними нагодами для проголошення і почитання таїнства Христа, Спасителя і людського Відкупителя, що дано молоді за основу їхнього життя віри і зобов’язання у служінні братам.

Але цього року Світовий День Молоді переплітається з духовним шляхом Ювілею і таким чином стає “Ювілеєм молоді”: надзвичайна нагода, щоб разом застановитись над таїнством Втілення Божого Сина, почитати і славити Еммануїла, з нами Бога, і дізнатись, які наслідки будуть на життя кожного дня з такого сильного духовного досвіду.

Молю Господа, щоби цей Світовий День Молоді став для всіх учасників заохоченням визнати хором Символ Віри на початку третього тисячоліття. У цьому Місті і у цій Римській Церкві, що стали плідними кров’ю Апостолів і мучеників, молодь з цілого світу зустрінеться тут, щоби зосередити погляд на Ісусі, засновнику і завершителю віри (див.
Євр. 12,2), і щоб дати Йому відповідь їхнього християнського обов’язку.

Я впевнений, що вони стануть на своїх життєвих шляхах працівниками нової євангелізації, будівничими суспільства любові. Бо ж їм належить завдання “переправити” Євангеліє у перше століття нового тисячоліття, наповняючи щоденне буття незмінними вартостями, вміщеними у цій вічній і незмінній “Книзі Життя”.
Закликаючи материнську опіку Найсвятішої Діви у вашій праці, бажаю вам щасливого 2000 року і уділяю своє Благословення.