BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення
buy visitors



[BRAMA Client Websites]
Поступ лоґо, Postup logo

[ <<< INDEX ]

POSTUP - ПОСТУП
№ 27 (471), субота-неділя
12-13 лютого 2000 року


  1. ПЕРША СТОРІНКА
    • весна закінчується БР-Р-Р!
    • 10 секунд після створення світу
    • МВФ знайшов кримінал
    • Розпочато сафарі на лівих
    • Сихів здобув автономію
    • День святого Валентина
  2. ПОСТУП У ЛЬВОВІ
    • Кілька слів
    • Скільки заробляє Василь Куйбіда?
    • Нововведення для львівських водіїв
    • Міжнародна зустріч правоохоронців у Львові
    • На Львівщині повінь потрохи вщухає
  3. НАША СТОЛИЦЯ
    • Їй позаздрив би й сам Остап Бендер!
    • Каналізаційний терор місцевих чиновників
    • архіваріус: Про що писали газети...
  4. ПОСТУП З КРАЮ
    • краєвид
    • Розпочато сафарі на лівих (Закінчення)
    • Шахтарі знову протестують
    • ЯКЩО ТИ вже ДЕПУТАТ – ТО ЦЕ НАДОВГО
    • Росії передадуть останні літаки
  5. ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП
    • край
    • МВФ знайшов кримінал
    • В Україні – перманентна криза
    • “Прання” грошей у Польщі
    • СВІТ
  6. ПОСТУП У СВІТ
    • СВІТоогляд
    • Втрата автономії невідворотна
    • Невже знову війна
    • Мечіяр прагне реваншу
    • 10 секунд після створення світу (Закінчення)
    • Курди припинили збройну боротьбу
  7. ПОСТУПІ СВ. ВАЛЕНТИНА
    • Вічне прагнення кохання
    • Я намалюю тобі цей день...
    • Зустріч
  8. ДИВНИЙ ПОСТУП
    • Фунікулером – на Високий Замок!
    • “Рейтинг” як своєрідний жарт
    • Провидчий дар Віктора Неборака
  9. ЦЕРКВА В ПОСТУПІ
    • Недільна проповідь отця Йосифа Міляна
    • Промова Святійшого Отця Івана Павла II до учасників
  10. АСОЦІАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ У ПОСТУПІ
    • Рішення Других зборів Асоціації українських письменників – в життя!
    • Новинки від АУП
  11. СПОРТ-ПОСТУП
    • 12 уроків тенісу
    • Олексiй Цимбал хоче залишитися у Львові
    • До 25 березня підігріву не буде
    • Бронза, варта золота
  12. ПОСТ-SCRIPTUM
    • КАЛЕНДАР
    • Мадонна: Жінка й мати (Продовження)
    • Гороскоп
pp_27_10  
АСОЦІАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ В ПОСТУПІ
СТОРІНКА 10
№ 27 (471), субота-неділя 12-13 лютого 2000 року

Рішення Других зборів Асоціації українських письменників – в життя!

Як і належить кожній поважній організації, АУП вустами своїх членів-делегатів Других всеукраїнських зборів у Києві (4-5 лютого) випадало з’ясувати, що доброго зроблено за два з лишком роки, які минули від попереднього – Установчого – зібрання, чого зробити не вдалось, і чим слід нагально зайнятися надалі. На жаль, щодо цього останнього невблаганне життя само “підкинуло” справу, якою АУП перейматиметься весь 2000 рік, і дай Боже, щоби її завершення було гідним благородної мети і глибини морального обов’язку учасників організації. Йдеться про відхід у кращий світ людини, котра стояла біля витоків АУП, чимало спричинилася до створення Асоціації і постійно формувала та плекала її, слід гадати, позитивний образ. Світла постать Соломії Павличко просто волає до видання in memoriam літературної антології АУП, яка була би гідною таланту цієї жінки і стала би потужним презентаційним томом творчої організації. Ця пропозиція Юрія Андруховича у другий день зборів викликала гаряче схвалення, відразу ж було обрано редколегію планованого видання, до складу якої ввійшли друзі Соломії Павличко: редактор газети “Критика” Микола Рябчук, професор Києво-Могилянської Академії Володимир Моренець і редактор газети АУП “Література плюс” Андрій Бондар.

До речі, щодо друкованих органів АУП. Де-факто, крім “Літератури плюс” і частково тієї ж “Критики”, ними відтепер можна вважати часописи “Сучасність”, “Четвер” (Івано-Франківськ), “Ґіґієна” (Харків) і навіть “ПіК”. Під час роботи зборів було проведено презентацію відродженого “Четверга” з участю його редактора Юрія Іздрика та видавця – директора видавництва “Лілея-НВ” Василя Іваночка. Обидва ці, як сказав би харків’янин Ігор Бондар-Терещенко, достойники виступили з добровільною ініціативою “здатися” під егіду АУП. Щодо “Сучасності”, “Гігієни” та “ПіКу”, то всі головні редактори цих журналів (відповідно Ігор Римарук, Сергій Жадан і добре знайомий читачам “Поступу” бодай із невеличким стажем Олександр Кривенко) були обрані на зборах віце-президентами АУП, що, як усі вони зрозуміли, не може не накладати на них певних “партійних” зобов’язань...

Тим часом у першій доповіді на зборах тоді ще президент АУП Юрій Покальчук, наголосивши на хоч і незначних, але досягненнях організації, попросив не висувати його кандидатуру ні на повторний президентський термін (згідно зі Статутом АУП – 2 роки), ні при виборах корпусу віце-президентів у зв’язку з його планованим тривалим перебуванням за кордоном (згодом від посади віце-президента з тих же причин відмовився і Юрій Андрухович). Водночас уже екс-президент висунув на щойно звільнену ним посаду кандидатуру одесита, а в дуже скорім часі – киянина поета Тараса Федюка. Скільки не намагались учасники зборів бодай для формального дотримання демократичних норм “призначити” йому хоч одного опонента, все ж у бюлетені для таємного голосування було внесено єдине прізвище – “Федюк”. І 35 зареєстрованих делегатів зборів одностайно проголосували “за”. Неймовірно втішений таким результатом виборів Олександр Ірванець емоційно виголосив полум’яну промову, яку згодом спробував відтворити на папері спеціально для “Поступу”:
– Нарешті наша Асоціація вирвалася з-під ненависного (осоружного) гніту старого консервативного (ретроградного, архаїчного) керівництва, у якому переважали (становили більшість), – я не побоюсь цього слова! (цих слів!) – графомани, пристосуванці та коляборанти. Я сподіваюсь (щиро вірю!), що нове керівництво, сповнене творчих задумів (намірів) і в світлі цих своїх намірів (задумів) рвійно поведе членів АУП стрункими лавами по невторованій дорозі до світлої (недосяжної) мети!

Мабуть, цей текст здатен частинно передати невимушену атмосферу, що панувала на Других зборах АУП і була сприятливою для вільного поводження як зі словами, так і з опонентами, які час від часу з’являлись у кожного оратора. Наприклад, у “віце-президентському” виступі Сергія Жадана, загалом присвяченому проектам
Харківської організації АУП, було зроблено закид уже на адресу Ірванця:

– Цього року головною ідеєю є переведення “Ґіґієни” в електронний формат, видання CD-рому “Хрестоматія українського мистецького Інтернету” та проведення в Харкові Фестивалю мистецького Інтернету. Крім цього, проводимо Всеукраїнський конкурс прози малої форми. Взагалі, ідей до фіга, але бабок традиційно немає, оскільки бабки осідають у Києві, де їх перехоплюють всілякі моральні потвори на кшталт Олександра Ірванця.
З іншого боку, неабиякою конструктивністю віяло від слів дещо заскоченого обранням на високу посаду віце-президента АУП Олександра Кривенка:

– Якщо в одній організації зібрались такі люди, як в АУП, вона приречена випродукувати нову культурну якість. Сузір’я поетів, есеїстів, прозаїків та видавців видасть нові міфологеми, виставить нові творчі планки і підштовхне інших до споживання та засвоєння цих новацій. А в сьогоднішній голодоморській ситуації це потрібно, може, як ніколи за нашої пам’яті.

Приємно, а втім, і закономірно, що до складу Координаційної ради ввійшли двоє львів’ян: Юрій Винничук і координатор Львівської організації АУП (до речі, другої за чисельністю після Київської) Іван Лучук.
Новообраний президент Тарас Федюк, подякувавши за високу довіру, окреслив пріоритети видавничої, господарської та юридичної діяльності АУП. Серед них підготовка і домагання затвердження документів, які б урівняли Асоціацію українських письменників у правах із іншими творчими спілками в Україні (зокрема, зі Спілкою письменників); відкриття офісу АУП у Києві, а також “точок книготогівлі” АУП (для початку в магазині “Знання” на Хрещатику); створення АУП-івської сторінки в мережі Інтернет (на сайті Києво-Могилянської Академії). І, звичайно ж, видавничі проекти. Тарас Федюк пообіцяв, що кожен член АУП (їх наразі 132 в 14 областях України) за 3-4 роки матиме книжку своїх текстів, видану зусиллями виключно письменницької організації, тобто середньо за рік стараннями АУП на світ мали би з’являтися 30-40 книжок. З огляду на деяку інертність попереднього керівництва організації втілення навіть таких доволі скромних планів буде суттєвим кроком на шляху до утвердження Асоціації українських письменників як вагомої (щоби не сказати – найвагомішої) творчої потуги в літературному житті України.

Так би мовити, йдучи назустріч рішенням Других зборів АУП, здружені письменники розбилися на менші групки для плідного спілкування, яке продовжиться і в регіональних організаціях. Як казав один із Незабутніх, “година для праці настала”!



Окрім продуктивної звітної та організаційної роботи, Другі збори Асоціації українських письменників стали місцем жвавих, що часами переходили в гарячкові, процесів книготоргівлі, книгообміну та книгодарувань. Не виключено, що деякі об’єкти цих заворушень невдовзі стануть предметами нашого детальнішого чи навіть прискіпливого аналізу, – наразі ж побіжний анонсопогляд на шість новинок фахової літератури: 2 журнали, 2 оригінальні книги віршів і 2 перекладні видання. Словом, як і належиться: “кожної тварі”...
Назар ЛЕСІВ

Новинки від АУП

Четвер (часопис текстів і візії). – 1999. – №8 (“Просто The Best of 90-96 і не тільки”). – Івано-Франківськ: “Лілея-НВ”. Головний редактор – Юрій Іздрик.

Чергова реінкарнація (а хіба могло бути інакше?) легендарного та міфічного, скандального та провізоричного, ефемерного та концептуального станіславського видання, яке відтепер серйозно загрожує стати більш-менш регулярно-періодичним і (о леле!) всеукраїнським. У числі, яке підсумовує попередні “четвергові” здобутки, вміщено the-best-ові твори за винятком тих, що після публікацій у цйому часописі мали щастя (чи горе) з’явитися друком як окремо, так і у вигляді частин персональних книг їхніх авторів. Аби все ж привернути читача до цього, за визначенням редактора-Іздрика, “некрофільного” числа, вміщено перелік імен, які прикрашають і наповнюють видання: “Джеймс Джойс, Райнер Марія Рільке, Едгар По, Георг Гайм, Еріх Фрід, а також Микола Рябчук, Юрій Андрухович, Юрій Винничук (але творів цього автора, принаймні у друкованому вигляді, з загадкових причин чомусь немає у 8-у числі. – Н.Л.), Микола Холодний, Ігор Клех, Тарас Прохасько, Володимир Єшкілєв та багато інших”.

Ґіґієна (здоровоприпис). – Число третє. – Листопад 1999. - Харків.

Санітарійний голос з протилежного полюсу Неньки – зі Слобожанщини. Майстри фальсифікацій і взагалі художнього слова (так, без сумніву, назвуть їх невдовзі у шкільних підручниках) з Харкова Сергій Жадан та Ігор Бондар-Терещенко знову важко дібрати слово, що роблять. Єдине, що не підлягає сумніву, – те, що роблять вони це з благородною екологічною метою оздоровлення української сучасної літератури. У числі “Ґіґієни” під гаслом “Культуру не відчистиш” – інтерв’ю з львівським АУПівцем Віктором Небораком, вірші Слави Петрова, традиційно глобальна стаття Ігоря Бондаря-Терещенка та багато іншої рядкової, міжрядкової та візуальної санації.

Римарук Ігор. Діва Обида. Видіння і відлуння. – Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1998. – 128 с.

Поетична книга, на яку втомилися чекати. Один із найяскравіших українських поетів сучасності нарешті зробив крок із “Сучасності” (себто з крісла головного редактора цього часопису) у книжкову вічність. Книга, приречена стати класикою, а її автор – винуватцем одного з найближчих львівських вечорів АУП (усе це – абсолютно незважаючи на високу посаду Ігоря Римарука як віце-президента Асоціації українських письменників). Пильнуйте останні п’ятниці місяців. Свято наближається.

Островершенко Юрій. На ніч зачинене світло: Вірші. – Одеса: Астропринт, 1999. – 80 с.

“Поезія Юрія Островершенка, – переконує анотація цієї книжки, – стихія. Це той випадок, коли мова душі безпосередньо чується душами людськими. Своєрідна образна система, ледь вловимий (пробачмо Одесі такі звороти! – Н.Л.), але точно вивірений верлібровий ритм, акварельність фарб і несподівані зблиски звичайних слів – це і складає своєрідну органічність його поезії”. А тепер повірте, що вірші в цій книжці тонкого одеського лірика значно кращі, ніж такеє їхнє представлення, що над ним уже грізно нависає чорна тінь Юзя Обсерватора...

Радіґе Раймон. Диявол у тілі. – Івано-Франківськ: Лілея-НВ. 1998. – 144с. Переклад з французької та передмова Юрія Покальчука.

Нічого не поробиш: уміють і хочуть у Станіславі видавати книжки. Вийшли вже, так би мовити, й на міжнародні обрії. Та і як не вийти, коли переклад пропонує такий фаховий драгоман, як екс-президент АУП? Видання роману французького класика здійснене за підтримки Посольства Франції в Україні. Видавці та Юрій Покальчук готуються до презентацій книги у Львові, Києві, Івано-Франківську, а також (чому б ні?) в Парижі та деяких містах, скажімо, Нікарагуа. Можливо, теж – “за підтримки”...

З латвійського берега: Поетичні переклади. Мала латвійська антологія в перекладах Юрія Завгороднього. – К., 1999. – 277 с.

Нещодавно у Львові стараннями Юрія Садловського та певних офіційних організацій побувала з візитом делегація молодих латвійських поетів. Тим, хто мав щастя бути присутнім на їхніх виступах у “Дзизі” та “Ляльці”, неодмінно закортить погортати і працю київського перекладача Юрія Завгороднього. В його “малій антології” представлено п’ятдесят поетів Латвії різних поколінь, починаючи з кінця ХІХ століття. Уважний читач, можливо, розпізнає за прізвищами поетів, уміщених в антології, обличчя поетів, котрі гостювали у Львові.


 

Источник: http://news-ukraine.com/22212-pedosa-glass-umnye-ochki-sozdannye-yunym-razrabotchikom