UKRAINEWSTAND Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds   УКРАІНОВИНИ Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення ADVERTISEMENT Ukrainian Autocephalous Orthodox Church - uaoc.org

[ <<< INDEX ]

POSTUP - ПОСТУП № 26 (470), п"ятниця 11 лютого 2000 року ПЕРША СТОРІНКА Цифри вставлять пізніше КОМУНІСТИ ПОЗА ЗАКОНОМ Буде ізоляція чи ні? Кризи не буде Румуни отруїли Тису ПОСТУП У ЛЬВОВІ (нема) Кілька слів Політв‘язням допомагатимуть адресно КОМУНІСТИ ПОЗА ЗАКОНОМ (Продовження) Феномени депутатських душ Освіту ві Львові будуть реформувати КОМПЕТЕНТНО НАША СТОЛИЦЯ Благодійність Взаємини з ”Ратушею” вже не позастатутні Успіхи в розслідуванні справи водозабору Дрогобицька проблема торкнеться і львів’ян архіваріус: Про що писали газети... ПОСТУП З КРАЮ краєвид Фракції ПСПУ більше не існує Політична доцільність кримінальних справ Парламентські вибори-2000: бути чи не бути Драч керуватиме інформполітикою ТАРАСЮК У ПОРТУГАЛІЇ напад на Єльяшкевича ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП край Кризи не буде (Закінчення) Імперія бездротового зв’язку СВІТ ПОСТУП У СВІТ СВІТоогляд Перед прямим правлінням Пошук Бабіцького триває Несподівана розв’язка Буде ізоляція чи ні? (Продовження) КОНСУМЕНТ В ПОСТУПІ Не кажи мені слова “майстер” або Дике ремонтування пана Стаха ТЕАТРАЛЬНИЙ ПОСТУП У СВІТ СВІТ ТАНЦЮ Несамовиті танцюристи: БАХ Повернення Фавна 1912 року Чорти Пендерецького в Турині видовище Нова любов Ступки ЧЕРВОНІ ЯНГОЛИ КОНДОМІНІУМ В ПОСТУПІ Боротьба за виживання Вихід – у вас на рахунку АВТО-ПОСТУП новинки Пасивна безпека вантажівок СПОРТ-ПОСТУП Клуб Каспарова Тренера збірної матимемо 29 лютого 99%, що ним стане Валерій Лобановський Є надiя на олiмпiйське золото СПОРТ-БЛІЦ ПОСТ-SCRIPTUM КАЛЕНДАР Новий подих відпочинку Гороскоп

 

КОНСУМЕНТ В ПОСТУПІ

СТОРІНКА 7

№ 26 (470), п"ятниця 11 лютого 2000 року

Не кажи мені слова “майстер”
або Дике ремонтування пана Стаха

У житті кожної людини рано чи пізно, але стається стихійне лихо під назвою “ремонт”. Звичайно, пережити цю кількамісячну, а інколи й кількарічну домашню вакханалію зовсім не легко. Особливо, коли сам нічого серйозного зробити не можеш, а на будівельних технологіях розумієшся на тому ж рівні, що й на космічних.

Щоправда, кожна перебудовна вакханалія рано чи пізно закінчується, а ти з неї виходиш якщо не з гідно відремонтованою квартирою, то принаймні з унікальним досвідом. І, як правило, набутий організаційно-менеджерський досвід явно перевищує реальні ремонтні здобутки.

Це означає, що коли ти дивишся на кут, який був зароблений два тижні тому, а сьогодні відвалився, коли в розпачі телефонуєш до майстрів і просиш виправити вчорашні ґанджі, а у відповідь чуєш, що ти надто прискіпливий, бо кожна робота передбачає якісь “допуски” (читай: звичайнісінький брак), то це просто надихає тебе сісти за комп’ютер і в найкращих традиціях людинолюбства та милосердя до ближнього сповістити світу, яких помилок краще не припускатись.

Отож, панове, вчіться на чужих помилках і прислухайтеся до корисних порад.

Порада 1. Ніколи не пускайте у свою квартиру людину, щодо якої не маєте авторитетних і переконливих для вас рекомендацій і ґарантій.

Мається на увазі не тільки (і не стільки) “злодійський” варіант розвитку подій, скільки суто професійний. Подумайте, чи можете ви довірити реконструкцію та вдосконалення того найдорожчого, що маєте – квартири, – цілком незнайомій людині, котру ви побачили щойно вчора, про професійні переваги котрої не маєте жодного уявлення, а її ставлення до праці для вас – абсолютна terra incognita?

Наявності лише номера телефону рекомендованого вам майстра явно не досить. Обов’язково візьміть адресу умільця й уточніть його прізвище. Не полінуйтеся перевірити правильність усієї отриманої інформації. Зовсім не зайвими будуть також консультація та розкута розмова з попередніми клієнтами майстра. Обов’язково попросіть показати вам попередні творіння рук цієї людини.

А ще не забудьте проконсультуватися з іншим фахівцем, котрому ви довіряєте (або просто з відомим “незалежним експертом”) щодо варіанту реконструювання вашої оселі, який пропонує обраний вами майстер.
Будьте певні, що зараз на ринку будівельних послуг з’явилися десятки горе-майстрів, котрі ще вчора були інженерами, парторгами, конторськими працівниками, вчителями або й людьми без жодної спеціальності. Я, звісно, не сумніваюсь у можливостях декого з цих універсалів переродитися на професіонала-будівельника, та більш ніж упевнений, що всій армії новітніх ремонтників така метаморфоза не до снаги.

Тому обов’язково поцікавтеся трудовою біографією майбутніх реставраторів вашої квартири. Повірте, краще до початку пробивання штрабів у ваших стінах знати, що відповідальний за цю операцію кілька тижнів тому готував борщі та смажив котлети, ніж зрозуміти це після того, як штраби нібито пробито (з усіма можливими “допусками”).
 

Порада 2. Ніколи не спокушайтеся на зовнішній вигляд і формальну переконливість майстра чи посередника.
Чим більше самовпевненості, самовивищення, складних формулювань і нібито переконливих арґументів на свою користь вам запропонує майстер, тим менша ймовірність того, що все це підтвердиться на практиці. Якось ремонт у мене робив майстер, котрий читав Вольтера і цитував Дідро. Результат – керамічна плитка у ванній почала відвалюватися через кілька місяців, а заплачені йому наперед гроші за наклеювання шпалер у кімнаті так і залишаться на сумлінні переконаного вольтер’янця, котрий назавжди зник після отримання винагороди.
 

Порада 3. Будьте дуже критичні й не робіть висновків із  факту особливої релігійності й конфесійної приналежності майстра.

Розмовляючи нещодавно зі знайомою, котра також робить ремонт, із подивом дізнався, що найняті нею майстри також протестанти. Кажу “також”, бо і я спокусився на конфесійний фактор і запросив робити квартирну перебудову майстрів із відвертим “протестантським забарвленням”.

Чесно кажучи, саме цей аргумент особисто для мене був найпереконливішим при обранні конкретної бригади. Баптисти, п’ятдесятники, свідки Єгови – отже, ґарантія порядності і якості. На жаль, насправді все виявилося далеко не так. “Щось усі ремонтники та майстри перекинулися на протестантів”, – сказала під час розмови знайома. “Мабуть, це вигідно”, – подумав тоді я. На жаль, ця думка прийшла до мене надто пізно...

Респектабельний, дуже охайний, зі шліфованими, напевно, не одне десятиліття управлінськими звичками пан Орест (більше інформації про себе він при знайомстві не запропонував), на якому я, за якимсь незбагненним велінням долі, зупинив свій вибір, під час розмови досить швидко відрекомендувався як член п’ятдесятницької громади відомого та шанованого в нашому місті євангельського проповідника та єпископа Церкви Християн Віри Євангельської Василя Боєчка. До того ж, не як простий парафіянин, а справжній і заслужений проповідник, котрий талановито суміщає своє служіння на церковно-проповідницькій ниві з другим покликанням – майстра опалювальних систем.

Звісно, всі мої сумніви після такої заяви відпали, і з-поміж інших п’яти учасників тендеру на встановлення в моїй квартирі нової опалювальної системи я вибрав саме проповідника пана Ореста. На жаль, тоді я не зважив на інші “сповідальні характеристики” майстра – у минулому  радянського функціонера, котрий ніколи не гребував алкоголем.
 

Порада 4. Не вірте аргументації на кшталт того, що чим дорожчі послуги та матеріали, тим краще.

Це була моя друга кардинальна помилка. Уявляєте: протестантський проповідник, котрий робить опалювальну та водопостачальну системи за найвищими з-поміж усіх інших майстрів цінами! Це ж ґарантія навіки! Дітям залишу, внукам! Погоджуюсь – і годі! Всі застереження дружини, що у мене превалюють емоції та зайві сентименти, відкидаю відразу, не замислюючись. Замислитися довелося пізніше...
 

Порада 5. Чітко обумовлюйте і в якийсь спосіб формалізуйте кошторис майбутніх витрат.

При обговоренні умов і витрат кожен майстер називає суму, яка може сподобатися замовникові. Головне – почати роботи, щоби замовник зробив основні інвестиції. Тоді він у пастці й піде (змушений буде піти!) на будь-які поступки та додаткові витрати. Отож, обов’язково змусьте свого майбутнього майстра ПИСЬМОВО подати пропозиції та кошторис ремонтних робіт. Звісно, певне коливання – до 5-7% у той чи інший бік – цілком закономірне. Та коли відхилення від обумовленої суми складає понад 10% (не кажучи вже про 20-30%), то будьте певні: вас ошукують.

Наприклад, із паном майстром спочатку ми узгодили комплексну ціну за повний обсяг виконаних робіт і матеріали в розмірі 1800 гривень. До того ж, я ще й дістав запевнення в реальності зменшення суми. Вверечі того ж дня ми з дружиною порахували гроші, сумно зітхнули, мовляв, трохи задорого, та робити реконструкції треба, – і наступного ранку дали свою згоду на фінансування робіт у визначеному обсязі.

Та вже до середини ремонту стало зрозуміло, що домовлена сума була фікцією, і якщо ми хочимо завершити роботи, то доведеться терміново десь позичати ще принаймні 800 гривень. Щодня виникали нові потреби та рахунки. На кожен вияв здивування чулась одна відповідь: “Якщо не влаштовує, то можемо розірвати домовленість”.

При думці про розрив домовленості, пошуки консенсусу щодо розрахунку за зроблений обсяг робіт і витрату часу на пошук нових майстрів (тобто початок усього знову) мимоволі починаєш шкодувати зайвих власних зусиль і погоджуєшся з новими, дедалі кабальнішими умовами майстрів-диктаторів.
 

Порада 6. Будьте обережні з завдатком.

Майте на увазі, що коли майстер вимагає від вас завдаток за ще не зроблену роботу (тобто не довіряє вам), то і ви маєте право утримати таку ж суму (тобто не довіряти якості зробленого) при остаточному розрахунку за зроблене. Ця сума має виступити своєрідною ґарантією: нехай нова система попрацює місяць-другий, ви добре приглянетеся до зробленого, а тоді й можна буде остаточно розрахуватися.
 

Порада 7. Ніколи не давайте гроші наперед, як би їх не випрошували у вас майстри.

Забувши про майстра-вольтер’янця та про не відроблені ним гроші, якось я знову став спонсором, тобто профінансував незавершені роботи.

Це були два молоді хлопці, котрі взялися реставрувати у мене вікна. А може, він був один? Річ у тім, що довелося мати справу з близнюками: Ігорем і Віталієм. Домовлявся ніби з Ігорем, але роботу почав виконувати Віталій. Та обох разом цих хлопців бачити так і не довелося. Потім у Віталія начебто мало відбуватися весілля, під яке він попросив виплатити всю суму і запевнив, що докінчить роботу Ігор. Як ви, певно, здогадалися, результатом цих запевнень стало те, що після виплати грошей жодного з братів (чи, може, таки одного?) побачити вже не довелось. А незакінчене вікно досі закликає мене до розважливості та обережності.
А найгірше, що скаржитися нема кому.
 

Порада 8. Будьте уважні до стилю поведінки майстрів і переконайтесь у їхній готовності допомогти вам у майбутньому, тобто у бажанні взяти певну відповідальність за зроблене (тобто визнати гарантійні зобов’язання).
Якщо вже від початку відчуваєте, що майстрам абсолютно байдужі результати їхньої праці, і що вони не мають потреби, щоби замовник був повністю задоволений (а отже, став їм своєрідною ґарантованою рекламою на майбутнє), то відразу поривайте з ними. Приглядайтесь і намагайтеся зрозуміти, в якому напрямку і за яким сценарієм можуть розгортатися ваші стосунки з виконавцями робіт у найближчому майбутньому, коли система (водопостачальна, опалювальна тощо) буде запущена і стануть потрібними обов’язкові, хоч і зовсім незначні зусилля щодо її корекції та вдосконалення.

Ставлення до потреб і вимог замовника – ще одне мірило порядності і професійності майстрів. До речі, не чекайте, шановні друзі, на апробування цього тесту до закінчення ремонту. Постійно контролюйте якість і динаміку ремонту, регулярно висловлюйте свої міркування й чітко визначайте вимоги. Будьте лідером, а не пасивним споглядачем. Головне – привчити майстрів, що вони виконавці вашої волі та виразники вашого естетичного смаку.

Крім того, треба завжди мати в запасі аргументи (логічні, фінансові, організаційні тощо), якими ви можете переконати (або примусити) майстрів зробити необхідні допрацювання чи переробки, щоб усе виглядало саме так, як ви хочете і як має бути згідно з елементарними вимогами естетики та доречності.

Пишучи ці рядки, чудово усвідомлюю, наскільки легше  просто радити, ніж утілювати поради. Та принаймні докладіть максимум зусиль, аби не пошитись у дурні, коли ваші законні й елементарні вимоги ганебно та безапеляційно відкине майстер чи посередник. Краще забезпечте собі надійний тил, аби після закінчення роботи майстер не кидав слухавку, коли ви телефонуєте до нього з наміром порозумітись, аби не вигадував байок про “природність допусків”, маючи вас за цілковитого невігласа у справах господарських.

Від брутального стилю поведінки майстрів вас не зможе захистити ніщо, навіть найбільша релігійність і найкраща конфесійна приналежність. У цьому сенсі приклад майстра-проповідника Ореста справді класичний і енциклопедичний: усі словесні звороти й аргументаційні прийоми взяті безпосередньо з практики спілкування з ним і його співпрацівниками.

Отож, єдина людина, котра вас надійно захистить від брутальності й шахраюватості майстрів – це ви самі, – якщо зумієте правильно розставити акценти у стосунках із найнятими працівниками.
 

Порада 9. Ніколи не приймайте роботу і не робіть остаточного розрахунку, коли ви втомлені, в поганому настрої чи просто коли надворі ніч.

Краще зачекайте, коли ви повністю зможете контолювати ситцацію. Ви і так довго чекали на закінчення ремонту! Отож, потерпіть іще день-другий. Некомпетентному господареві, котрий дуже поспішає чи просто втомлений, можна підсунути будь-що. Навіть саме відтягування остаточного розрахунку насторожить майстрів, примусить їх дещо доробити, ліпше підготуватися до здачі вам об’єкту. А ще краще буде, коли на прийняття нібито завершеної роботи ви запросите незалежного спеціаліста, котрий фахово та принципово оцінить роботу, яку вам намагатимуться підсунути.

Якщо когось зацікавила моя розповідь і корисні поради господареві-початківцю, то прошу не соромитись і телефонувати: 74-19-68. У безпосередній бесіді повідомлю ще багато унікальних деталей. Окрім того, можемо домовитися про створення спеціального клубу захисту прав реальних і потенційних замовників і споживачів ремонтно-будівельних послуг, а заодно – і консультативного центру з боротьби проти організованого ремонтного рекету.

Між іншим, така самоорганізована структура мала б один доволі суттєвий і вагомий важіль впливу на горе-майстрів (вони, до речі, не сплачують із отриманих грошей ані копійки податку). Як незалежна структура з правами юридичної особи вона могла би стати добровільним помічником податкової адміністрації, викриваючи злісних неплатників податків шляхом складання відповідних актів та ініціюючи відповідні звернення до податківців.

Зрештою, навіть до створення такої громадської організації спілкування з податковою могло би стати засобом тиску на нечесних майстрів іще на індивідуальному рівні. Тобто скромна та принципова заява громадянина-патріота, котрий турбується про виконання прибуткової частини національного бюджету, щодо майстра-здирника та неплатника податків, завдала б останньому стільки клопоту, що це змусило би його з наступними клієнтами поводитися по-людськи.