| |||||||||||
[ <<< INDEX ]
|
POSTUP - ПОСТУП
|
| НАША СТОЛИЦЯ |
|
№ 26 (470), п"ятниця
11 лютого 2000 року |
Благодійність
Роман Дисак
Ініційована Мальтійською службою допомоги у Львові акція “Святий Миколай”, яка привернула до проблем сиротинців увагу тисяч львів’ян, успішно завершилася. Цього року співорганізаторам улюбленого свята дітвори вдалося забезпечити подарунками майже 2500 дітей у 26 Будинках сироти та школах-інтернатах, 4 з яких розташовані у Львові. Цифри свідчать про тенденцію до зростання масштабу акції, адже минулого року зібраних дарунків вистачило лише для 1981 дитини з 18 навчальних установ.
Як приклад ми взяли Нагуєвицьку неповну спецшколу для слабозорих дітей. Колектив цього навчального закладу давно збагнув безглуздість надій на підтримку держави (коштів на одяг для дітей тут від неї не бачили упродовж останніх 5 років), і вже довгий час не цурається стукати за допомогою у двері всіх інстанцій, які можуть хоча б частково посприяти інтернату. Листи з різноманітними проханнями дирекція наполегливо відсилає у структури місцевої влади – в міськради Трускавця, Борислава, Дрогобича та інших міст, з яких родом її підопічні.
Це, зрештою, дає непогані результати: у теперішній скрутний час половину своїх величезних, розрахованих на 15 ліжок (а тому непридатних для проживання дітвори) спальних приміщень школа упродовж п’яти останніх років за спонсорські кошти перебудувала на маленькі компактні кімнатки, у яких тепер проживають не більше двох-чотирьох осіб. А до того дітям доводилося спати в незручних і, що найгірше, шкідливих для здоров’я дротяних ліжках.
Сьогодні чи не найбільшу допомогу школі надають доброчинні організації, у тому числі й львівський осередок Мальтійської служби. Що ж до держави, то вона, як і в інших закладах такого типу, бере на свої ще надто слабенькі плечі не більше й не менше, ніж забезпечення зарплатою працівників школи, проплату за використану електроенергію і харчування. З бюджетних коштів не виділяються гроші навіть на придбання постійно необхідних тутешнім дітям окулярів. Підбір останніх – тонка справа, адже в даному разі потрібно врахувати не лише розміри зорових апаратів, а й рівень зору кожного конкретного учня, історію його хвороби.
Нагуєвицький сиротинець на сьогодні є притулком для 115 дітей, з яких
тільки 33 мають батьків, а 18 – круглі сироти. Дев’ятирічну освітню програму
слабозорі школярі тут освоюють на рік довше, ніж у звичайних загальноосвітніх
школах, та ще й без складання жодних іспитів. Вчителі, а їх в інтернаті
50, вдаються лише до одного способу перевірки знань – написання контрольних.
З дозвіллям, як і в інших спецшколах, враховуючи мальовничість навколишньої
місцевості, особливих проблем немає. Незабаром буде можливість зробити
його ще цікавішим: дирекція школи не без успіхів добивається у районної
ради передачі під її опіку спорожнілої й похмурої, немов ображеної на небувале
недбальство людей, будівлі колишнього дитсадка, що знаходиться поруч і
перебуває тепер у дуже запущеному, та що там казати, навіть катастрофічному
стані. У нових приміщеннях – у разі остаточної позитивної відповіді з боку
владних структур – інтернат планує обладнати світлицю, спортзал, читальню,
ігрові кімнати, кімнату праці. Чомусь віриться, що його щирим та самовідданим
працівникам на здійснення задуманого вистачить сил і терпіння.
Дарина ОНИШКО
| КІОСКИ |
Справа з передачею міськвиконкомом газетних кіосків у відання ТзОВ газета “Ратуша” виходить на новий рівень (див. “Поступ” за 27.01 ц. р.). На вчорашньому засіданні сесії міської ради депутати затвердили статут газети “Ратуша”, і тепер, відповідно, потрібний час для того, щоби провести всю процедуру нової реєстрації газети – вже як органу Львівської міської ради.
Скільки часу триватиме ця процедура в умовах нашої забюрократизованої системи, сказати важко. До речі, міський голова ще до засідання сесії (31 січня ц. р.) підписав розпорядження від №44 “Про утворення робочої комісії з приймання-передачі кіосків, які використовувало бюро з координації роботи гаражних кооперативів та автостоянок, на баланс ТзОВ “Газета “Ратуша”.
Як повідомив “Поступ” голова комісії, начальник управління приватизації майна департаменту інженерного господарства міської ради Микола Бандра, наразі лише створено комісію і триває процес інвентаризації кіосків. Повідомити щось більше поки що немає змоги. Знову ж таки, окреслити часові межі прийому-передачі кіосків зараз досить важко.
Однак уже тепер зрозуміло, що рішення виконкому та розпорядження голови
доведеться скасовувати. Адже міська рада має вийти із засновників ТзОВ
“Газета “Ратуша”, а передавати міське комунальне майно “на баланс” приватним
особам, що залишаться у ТзОВ, “за просто так” з боку виконавчих органів
ради було б доволі необережно. Але, з іншого боку, коли засновником і власником
газети буде міська рада, то й проблема передачі майна власне газеті просто
зникне.
Зоряна ІЛЕНКО
| ГІРНЕ |
Учора стало відомо про те, що Стрийським райвідділом міліції затримано двох осіб, підозрюваних у крадіжці пального на продуктопроводі “Дрогобич – Калуш”, що біля села Гірне. Про наслідки самої аварії “Поступ” постійно повідомляє читачів.
Про затримання нам розповів заступник начальника Стрийського районного відділу міліції Зеновій Медвідь. Це – молоді мешканці Стрийщини. За попередньою інформацією, був іще третій зловмисник, пошуки якого тривають. Підозрювані поки що не визнають вини, але, за словами Медведя, уся попередньо зібрана оперативниками інформація таки вказує на їхню причетність до скоєного.
До речі, як стало відомо “Поступу”, вчора знову було піднято на ноги аварійну бригаду. Як з’ясувалося, на протилежному березі річки Стрий, де раніше сталася аварія, поблизу села Семигинів, у продуктопроводі, що нависає над рікою і на березі входить у ґрунт, працівниками охоронної організації знову було знайдено аналогічно вмонтований кран.
Окрім того, Львівська обласна прокуратура намагається з’ясувати причину недбалості конкретних посадових осіб, які не дали розпоряджень щодо адекватної перевірки. До речі, й досі триває розслідування, яке достеменно з’ясує, чому було надано дозвіл на будівництво продуктопроводу над водозабором, і хто з посадових осіб такий дозвіл надав.
Прокуратура ж Стрийського району порушила кримінальну справу за ознаками
ст. 78-1 ч. 3 ККУ – за пошкодження об’єкту магістральних нафтопродуктів,
яке призвело до аварії та забруднення навколишнього природного середовища.
До речі, відповідні органи вже з’ясовують, чому інформацію про виявлення
ще одного місця витоку продуктопроводу не було передано аварійній бригаді
вчасно. За інформацією з конфіденційних джерел “Поступу” стало відомо,
що вмонтований біля с. Семигинів кран охоронна служба виявила на день раніше,
ніж було повідомлено силовим структурам.
Северина КЛИМЕНКО
| ЕКОКАТАСТРОФА |
Триває ліквідація наслідків надзвичайної ситуації (вилив дизпалива у водозабір “Гірне”), що сталася 20 грудня минулого року на продуктопроводі заводу “Поліолефін” ВАТ “Оріана”, а також відновлення подачі якісної питної води населенню міст Дрогобича, Трускавця та Стебника. За інформацією управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, дизпаливом було забруднено територію 500 кв. м, у тому числі променевий водозабір.
Головний державний санітарний лікар області Роман Павлів надав інформацію-звернення до населення, де, зокрема, вказується на відсутність у водогоні небезпечної (понад 100 мг/л) концентрації дизпалива. За результатами останніх аналізів концентрація дизпалива сягає від 0,3 до 4,8 мг/л. Отже, жодної загрози отруєння дизпаливом (а тим більше – фенолом) для населення Дрогобича, Стебника і Трускавця немає.
“Особливих змін наразі немає, – коментує ситуацію, що склалася, Роман Павлів. – Один раз на тиждень санепідслужбою та екологічною службою беруться проби ґрунтів та вод. Якщо результати проб покажуть, що все – в межах норми, то санітарно-епідеміологічна служба видасть дозвіл на використання води як питної. Сьогодні забезпеченням людей питною водою у цих містах займаються органи виконавчої влади”.
У розмові з кореспондентом “Поступу” Павлів наголосив на тому, що ніхто не збирається позбавляти мешканців області інформації про ту чи іншу екологічну аварію, бо це несе за собою юридичну відповідальність. “Є закон України про санепідблагополуччя, кожен громадянин має право звернутись до мене як до посадової особи й отримати повну і вичерпну інформацію”, – зазначив він.
Павлів повідомив, що за результатами його аналізів фенолу в воді немає, тобто ця сполука “перебуває на так званій межі чутливості”. Щодо загрози потрапляння забрудненої води до водозабору міста Стрия та до систем водопостачання міста Львова, то з’ясування ситуації доручено компетентним органам. Через Гірнянський водозабір проходять продуктопроводи, і якщо геологорозвідувальні служби зроблять висновок, що аварії ще можливі та що в дану зону ймовірним є потрапляння похідних фенолу або нафтопродуктів, тоді постане рішення про побудову нового водозабору.
На минулому тижні перший заступник голови облдержадміністрації Мирон
Янків провів у селищі Гірне позачергове виїзне засідання обласної комісії
з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. За дорученням
комісії Дрогобицький міськвиконком готує документи в Кабінет Міністрів
для виділення 1 млн. 534 тис. грн. із резервного фонду уряду – для недопущення
ускладнення ситуації та нормального водозабезпечення мешканців Дрогобича
і Трускавця. Оперативно налагоджується подача води з інших водогонів регіону.
Розглядається питання про прокладення нового водогону протяжністю 1250
м для забезпечення населення м. Дрогобича і Трускавця в об’ємі 35 тис.
м3 від Львівського водозабору, що, ймовірно, суттєво позначиться на постачанні
води у Львів.
1901 рік
ДІЛО
Справа пані Шеперовичевої
Львівська поліція арештувала паню Шеперовичеву, мниму вдову по лікарю, на жаданє перемиського суду. Перед кількома днями донесла згадана пані, що особа з намістництва Фр. Гельман хотів убийством зімстити ся на ній за те, що відмовила йому своєї руки, і поліція арештувала Гельмана. Тепер показує ся, що вже від кілька літ краківський суд слідить за панею Шеперовичевою, а перемиський шукає її вже три роки, бо підчас побуту свого в тих містах Шеперовичева допустила ся многих і то значних надужить. Щоби змилити пошукуючих за нею, сеся преступниця укривала ся під прибраним назвиськом. Аж пригода з Гельманом причинила ся до викриття хто є тая пані, що тепер опинила ся разом зі своїм милим... за кратками.
Ув’язнену паню уважано за вдову по звісному операторі д-рі Шеперовичу. Показує ся тепер, що її чоловік був лише студентом медицини. Коли її перевожно з поліційного арешту до слідчої в’язниці, отруїлася она по дорозі субліматом, що мала укритий в рукаві. Тепер заходить питанє, відки она мала той сублімат – чи то був останок того, котрим її ніби-то хотів отруїти Гельман, чи може мала його відки-інде? Так само питання, чи обжалованє Гельмана не є з її сторони лише видумкою.
1920
ВПЕРЕД
Василь Вишиваний-Габсбург – гетьманом України
У Відні ширяться поголоски про жваву агітацію за нового українського гетьмана, а саме за Василя Вишиваного (Вільгельма Габсбурга, сина арх. Стефана з Живцю). Головним його протектором зі сторони наддніпрянців має бути Дмитро Дорошенко, зі сторони галичан тих протекторів куди більше. Не можемо одначе ствердити, що ціла та акція мала б якихось поважних перспектив серед нашого народу.
1990
Ленінська молодь
Рух зареєстровано
Постановою Ради Міністрів УРСР від 9 лютого 1990 року за № 28 зареєстровано
Народний Рух України за перебудову. Про це нам повідомив народний депутат
СРСР, голова Ради представників НРУ В. Яворівський.
“Зовні реєстрація пройшла дуже просто, – каже Володимир Яворівський,
– насправді ж за цим рішенням стояла досить складна драматургія. Нам уже
давно обіцяли це зробити, ще 10 січня, але справа зволікалася. І тільки
під тиском громади, коли було оголошено, що Рух організує перед Верховною
Радою пікети, її нарешті довели до кінця”.
|
|