BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення
buy visitors



[BRAMA Client Websites]
Поступ лоґо, Postup logo

[ <<< INDEX ]

POSTUP - ПОСТУП
№ 24 (468), середа
9 лютого 2000 року


  1. ПЕРША СТОРІНКА
    • Останній аргумент шахтаря: Самоспалення
    • “Карпати” під питанням
    • Іспанці б’ють іммігрантів
    • Вбили міністра: Югославія
    • Кара за піратство: Польща
    • Україна-Польща – таки у Львові
    • Вибух у Хабаровську
  2. ПОСТУП У ЛЬВОВІ
    • Кілька слів
    • Дубль-голова – хіба це проблема?
    • Вже й литовців буде кому захищати
    • Міркін більше не директор єврейської школи
    • “Кінескоп” нарешті оцінено
    • Цигарки знайшли в соснах
  3. НАША СТОЛИЦЯ
    • Підготовка “щита миру-2000”
    • Ліквідація наслідків екологічної катастрофи
    • Пікет традиційно проігнорували
    • Останній аргумент шахтаря (Закінчення)
    • Узгодження дрібних розбіжностей
    • архіваріус: Про що писали газети...
  4. ПОСТУП З КРАЮ
    • краєвид
    • Кінець розлуки – ще не злука
    • Україна заплатить за голос
    • В гостях у “бацьки”
    • УРП називає союзників
    • Екіпаж China Breeze хочуть повернути додому
  5. ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП
    • край
    • МГЗ усіх помирив
    • Кара за піратство (Закінчення)
    • СВІТ
  6. ПОСТУП У СВІТ
    • СВІТоогляд
    • Месіч – новий президент Хорватії
    • Ізраїль знеструмив Ліван
    • Вбили міністра
  7. АВСТРІЙСЬКИЙ ПОСТУП
    • Гайдер – непересічна особа, талановитий популіст
    • Львів’яни про Австрію, Гайдера і Європу
  8. АРТ-ПОСТУП
    • “Воскресіння” Піранделло
    • Я називала Соломію цивілізованим патріотом України: СОРОКОВИНИ
    • “Нерозгаданий ребус “Париж...”
  9. ЗАМКИ В ПОСТУПІ
    • Низький Замок у Львові
  10. МЕДИЧНИЙ ПОСТУП
    • NEWS
    • На лікарняній кухні
    • Як “вирахувати” рак?
  11. СПОРТ-ПОСТУП
    • З дебютантiв – у призери!
    • Cитуацiя навколо ФК “Карпати” надалi залишається складною
    • Суркіс підтримує кандидатуру Лобановського
    • СПОРТ-БЛІЦ
  12. ПОСТ-SCRIPTUM
    • КАЛЕНДАР
    • Поки що на плаву
    • Гороскоп
pp_24_7  
АВСТРІЙСЬКИЙ  ПОСТУП 
СТОРІНКА 7
№ 24 (468), середа
9 лютого 2000 року

Упродовж минулого тижня весь світ напружено спостерігав за урядовими перипетіями в Австрії. Європейці, американці та ізраїльтяни усіляко намагалися переконати федерального президента Томаса Клестиля не допустити участі в австрійському уряді ультраправої Партії свободи Йорга Гайдера, погрожуючи його країні ізоляцією. Натомість Клестиль не міг піти проти волі свого народу, який не бажав, щоби хтось втручався у його внутрішні справи

Гайдер – непересічна особа, талановитий популіст

Василь РАСЕВИЧ, Відень

РЕФЛЕКСІЇ

Президентові Австрії вже не було куди подітися, хоч-не-хоч він мусив затвердити коаліційний уряд, частину якого складатимуть представники ультраправої Партії свободи на чолі з Йоргом Гайдером. Канцлером став голова Народної партії Вольфганг Шюссель. В Австрії ситуація складається патова. Якби президент призначив нові парламентські вибори, то ображені нотою ЄС австрійці проголосували би за Гайдера, й він отримав би значно більше голосів. ЄС не залишив Австрії вибору, зробивши свою нерозумну заяву.

Одіозний Гайдер особисто в уряді участі не братиме. Хоча це не означає, що Австрії вдасться уникнути міжнародної політичної ізоляції. Про це заявили країни Євросоюзу, Ізраїль і США. Добробутна Австрія, яка жила у своє задоволення, раптом стала вигнанкою... У країні коїться щось неймовірне: мітинги, демонстрації, люди йдуть і слухають радіо. Враження, що всі чекають на оголошення війни. Рівнозначним оголошенню війни для Австрії буде оголошення про чинність міжнародних санкцій.

Так чі інак, а Гайдер – непересічна особа. Він справді талановитий популіст, дуже швидко вловлює, які настрої панують у яких сферах суспільства, а потім це проголошує з трибуни. Дуже важливо, що він перший почав критикувати недолугу політику Європейського Союзу (особливо щодо збільшення членів ЄС) та його міграційну політику. Всі знають, що постійного припливу емігрантів Європа не витримає (особливо малі країни-члени ЄС), та Гайдера “б’ють” за те, що він досить радикально висловлюється про необхідність депортації всіх зайвих іноземців.

Проте найбільшою помилкою Гайдера було те, що він “заглиблювався” в історію, не тільки піддавав ревізії  голокосту, але й казав, що нацисти вели звичайну політику, або що концтабори були призначені для звичайних злочинців. Такі висловлювання не бувають непоміченими, у багатьох країнах за такі слова передбачена кримінальна відповідальність.

Міжнародна громадськість просто не хотіла допустити прецеденту, коли політик, котрий дозволяє собі робити
такі неприпустимі висловлювання, може потрапити в уряд. Першим виступив із застереженням Ізраїль, а потім і всі інші країни. Та австрійці оцінили заяву міністра закордонних справ Ізраїлю як втручання у внутрішні справи.
Інколи виникають доволі пікантні ситуації: Гайдер наступного ж дня заперечує сказане і говорить, що його неправильно зрозуміли. Так було, коли він звинуватив бельгійський уряд у корупції (приблизно: куди там Бельгії нас критикувати, коли в неї корупційний уряд). Реакція Бельгії була дуже бурхливою. Після цього Гайдер просив пробачення і казав, що нікого не хотів образити. Бельгійський же посол видав тоді влучний дотеп: “А що було би, якби пан Гайдер хотів образити?”.

Зрозуміло, що, попри доречну критику політики австрійських соціал-демократів (вони були при владі 30 років), Гайдер усе зіпсув націоналістичними висловлюваннями. Та він, безумовно, не є ні неонаці, ні фашистом. І якщо Євросоюз застосує санкції проти Австрії, то непрямо визнає, що трактує 28% дорослого населення Австрії як фашистів.

До того ж, помилку зробив і Євросоюз. Не слід було першого ж дня робити такі брутальні заяви про ізоляцію. Та й коаліція ще не подала тоді ні можливого складу уряду, ні програми. А тому заяву ЄС дуже болісно сприйняли в Австрії. Пізніше Єврокомісія пом’якшила свою позицію, та вже було пізно. Загалом, австрійська криза – це перша ознака кризи Євросоюзу. Немає механізмів урегулювання таких ситуацій, як і взагалі немає виробленого механізму взаємовпливів усередині Євросоюзу.

Гайдер каже, що весь цей галас викликаний солідарністю соціалістичних урядів у Європі. Оскільки австрійська соціал-демократія втрачала на очах владу, то вона звернулася до “братів” у Європі по допомогу – не допустити створення “націоналістичного” уряду. Це пояснення Гайдера заперечив потім факт різкої критики з боку Жака Ширака, який є правим.

Що ж до уряду, то тут треба сказати, що президент Клестиль викреслив дві кандидатури з Партії свободи, мотивуючи це їхніми націоналістичними висловлюваннями під час ведення виборчої кампанії. Програма, яку подала нова урядова коаліція, дуже економна. Підвищуються ціни на цигарки, на користування транспортом, на медичне обслуговування (20% мають платити самі громадяни). Словом, Австрія затягує пасок. З іншого боку, у програмі чітко сказано, що освіта була і залишається безкоштовною.

P. S. Вчора голова Єврлкомісії Романо Проді привітав лідера Народної партії Австрії Вольфганга Шюсселя з його призначенням на посаду канцлера.



Львів’яни про Австрію, Гайдера і Європу

Львів’яни погодилися прокоментувати входження в Австрії до урядової коаліції ультраправої Партії свободи на чолі з Йоргом Гайдером, а також болісну реакцію Європи на це. Дехто з респондентів спробував спрогнозувати в контексті цих подій подальший розвиток взаємин між Львовом і Віднем.

Тарас Возняк, керівник сектора міжнародних зв’язків патронатної служби міського голови:
– Важко стверджувати однозначно, має Гайдер рацію чи ні. Він молодий динамічний політик і поводиться коректно. Партія свободи пропагує антиінтеграційні процеси, які останнім часом серед австрійців набувають популярності. Це пов’язано з певними економічними процесами. Свого часу Відень мав великий зиск зі співпраці з країнами соцтабору, куди йшло близько 70% австрійського експорту. Це було одним із чинників процвітання тамтешньої господарки. Після вступу Австрії до Європейського Союзу ситуація серйозно змінилася, конкуренція стала значно жорсткішою, і це поступово призвело до падіння рівня життя у країні.

Крім того, Гайдер виступає за жорсткіше міграційне законодавство, і це теж додало Партії свободи чималої популярності. Близькість Австрії до Балкан, Східної Європи робить її доволі незахищеною перед напливом біженців та економічних мігрантів – дешевої робочої сили. Надмір іноземців викликає природне роздратування австрійців.

Об’єднана Європа виявилася неготовою акцептувати прихід  до влади в одній із країн партії такого типу. За Партію свободи проголосували 28% виборців, і Європейський Союз має з цим рахуватися. Зверніть увагу, які країни найбільше протестують, – ті, що є акцепторами дотацій Євросоюзу, наприклад, Португалія. Тобто вони бояться втратити фінансові надходження з загального бюджету.

Думаю, що всі ці події не вплинуть на розвиток взаємин Львова та Галичини з Австрією. Вони завжди залишатимуться на тому ж рівні, незалежно від того, буде у Відні при владі Гайдер чи Гайдеґґер.

Ігор Марков, відомий львівський політолог:
– Входження в урядову коаліцію Партії свободи – подія надзвичайно важлива та симптоматична. Це прояв в одній країні певних глибинних тенденцій, характерних для цілої Європи. Це свідчить про кризу спільноти, де через надмірну технологізацію суспільного життя руйнуються традиції, втрачається спадковість.

Австрія завжди була зразком дипломатичності й національної толеранції, ці традиції походять іще з часів Габсбургів. Успіх на виборах в Австрії Партії свободи – реакція суспільства на втрату державою її призначення та внутрішнього сенсу. Процеси глобалізації нівелюють такі поняття, як батьківщина, нація, своя країна. Європейці вже сприймають національну державу як пройдений етап. Тим часом Збігнєв Бжезинський у книжці “Велика шахівниця” стверджує: “Європейська Спільнота – це радше процес, аніж потуга”. Європа зреагувала на Гайдера, як на появу в організмі інородного тіла. Та я вважаю таку реакцію цілком умотивованою.

Складно говорити про значення цієї події для Галичини. Адже вона заангажована в загальноукраїнські процеси, і водночас вона не знаходить самореалізації. Навряд чи входження Партії свободи до урядової коаліції спровокує на Галичині активізацію націоналістичних течій, Відень уже не має того ідеологічного впливу, що у 20-30-і роки. Крім того, праві течії в Україні перебувають у стані пошуку.

Володимир Кирилич, проректор ЛНУ з міжнародних питань:
– Народ Австрії обрав того, кого хотів. Тож вважаю реакцію Європи абсолютно неадекватною. Європейський Союз повинен займатися виробленням спільної економічної та правової політики й аж ніяк не диктувати якісь політичні вимоги одній із країн.

Львівський національний університет завжди мав добрі контакти з австрійськими науковими інституціями. У стінах Університету діє Австрійський центр. Я впевнений, що події в Австрії жодним чином не змінять наших добрих взаємин.

Ярослав Ісаєвич, відомий львівський історик:
– Легковажно було би з мого боку судити про Партію свободи та Гайдера, не маючи досить інформації. Якщо це партія насправді ультраправа, як пишуть про неї деякі газети, то прихід її в Австрії до влади не може не викликати тривоги.
Водночас реакція країн Європи на австрійські події надто поспішна. Тиск з боку міжнародної спільноти на якусь державу припустимий лише при виникненні справді загрозливих явищ.

Олесь Герасим, керівник Австрійської бібліотеки:
– Навряд чи прихід Партії свободи до влади має загрозу дискримінації для когось із громадян Австрії, незалежно від їх національності. Інша річ, що зазнають певного тиску імігранти, зокрема їм буде складніше отримати громадянство чи влаштуватися на роботу.

Така реакція Європи на австрійські події виникла, зокрема, через необережні висловлювання Гайдера, наприклад, через його позитивну оцінку Адольфа Гітлера. Втім, дії країн Європейського Союзу не вийшли за межі припустимого.

Щодо взаємин Львова з Австрією, то вважаю, що зміни просто необхідні. Маю надію, що вони таки відбудуться. Адже, хоч Партія свободи і закликає до обмеження контактів зі Східною Європою, та, опинившись у певній ізоляції з боку Західної Європи, Австрія буде змушена компенсувати втрату зовнішньополітичних взаємин. Не виключено, що в цій ситуації Відень зверне погляд у бік колишніх австро-угорських земель.

Юрко Прохасько, австрист, германіст:
– Прихід Партії свободи до влади я відчув уже на кордоні. Деякі митники, котрі, очевидно, віддавна були прихильниками ультраправої ідеології, отримали “легітимацію”. Хоча поки що вони не чинять для нас якихось перешкод під час в’їзду до Австрії, та в їхньому тоні вже вчувається певна зверхність.
Гайдера називають “новим Гітлером”, але це радше зручна метафора, хоча сам він не раз із симпатією відгукувався про Гітлера. Та якщо прихід до влади в Німеччині націонал-соціалістів у 30-х роках відбувався на тлі загального економічного занепаду в Європі, то нині успіх ультраправих в Австрії можна пояснити хіба що духовним вакуумом у суспільстві: людям нудно жити.

У розвитку співпраці Галичини з Австрією є великий невикористаний резерв. Але сумніваюся, що взаємини
активізуються зі зміною уряду у Відні. Адже охочіше з нами на контакти йшли саме соціал-демократи, які відтепер уже не входять до урядової коаліції.

Підготував Любко ПЕТРЕНКО