UKRAINEWSTAND Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds   УКРАІНОВИНИ Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення ADVERTISEMENT LvivArt.com

[ <<< INDEX ]

POSTUP - ПОСТУП № 22 (466), субота 5 лютого 2000 року [ст.1 (p.1)] - PDF Політичний спів нового тріо ПЕРША СТОРІНКА (нема) ПОСТУП У ЛЬВОВІ Кілька слів Лютий – ще за старими тарифами Навчання у школах відновлено Контроль за цінними паперами Виконавці звітуватимуть, а слухатимуть всі НАША СТОЛИЦЯ ВСТАНОВЛЕНО ТАРИФИ НА ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ Бізнес-інкубатор для кіндерів У Львові відбудеться зустріч австрійських і українських бізнесменів Завершено операцію “Зброя” архіваріус: Про що писали газети... ПОСТУП З КРАЮ краєвид Ліві сплять на холодній підлозі - Але на компроміс не йдуть Скорочувати – означає збільшувати (Закінчення) Посол спростовує Financial Times БЕЗВІЗОВИЙ РЕЖИМ ДЕНОНСОВАНО Справа “Політики”:епопея триває ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП край “Верховний Суд – ворог своїй державі?” (Закінчення) Гроші для країн, що розвиваються Україну цей потік омине СВІТ ПОСТУП У СВІТ СВІТоогляд Капітуляція Прімакова Без автономії Економічна ампутація На порозі путчу? ПОСТУП У ТЕЛЕВІЗІЮ ТБ і український “шоу-бізнесок” Ще одна версія пороку TV - новинки АРТ-ПОСТУП Арт-новини Уродинний концерт рок-н-ролу в “Ляльці” Премія Ліги меценатів для “Української книгарні” ЦЕРКВА В ПОСТУПІ Львівські церкви, костели та й інші Божі доми РЕЙТИНГ У ПОСТУПІ Перші позиції за номінаціями Дещо з приводу критеріїв Мистецьке життя – це конкуренція без орієнтирів СПОРТ-ПОСТУП Бенефiс харкiв’ян “Динамо” – чемпiон! Бубка повернувся У Відень по медалі? Перше коло – без несподіванок ПОСТ-SCRIPTUM КАЛЕНДАР Шпигунство для чайників: 007 Гороскоп

 

ПОСТУП У ТЕЛЕВІЗІЮ

СТОРІНКА 7

№ 22 (466), субота 5 лютого 2000 року

ТБ і український “шоу-бізнесок”
Мар’ян ОСИКА

Чи може існувати шоу-бізнес без телебачення? Та ніколи в світі. Щойно популярний виконавець припиняє мерехтіти на екрані, як про нього забувають. І тоді треба починати все спочатку...
Такі реалії. Часом серйозний співак чи група записують кілька альбомів, та залишаються в невідомості. А перша пісня щойно спеченого артиста-початківця, твердою рукою продюсера втілена в кліп і просунута на всі канали, робить ще не оперену “зірочку” знаменитістю. Телебачення – страшна річ. Це воно формує думку глядача про артиста. А від цієї думки залежить зоряна кар’єра. З телебаченням краще дружити. А оскільки з усіма каналами одночасно дружити затяжко, українські виконавці намагаються укріпитися на якійсь конкретній завойованій території – навіть якщо це територія “А”. Головне – зміцнити редути і не підпускати чужих. Точнісінько, як у програмах Влада Ряшина “Мелорама” і “Музичний під’їзд”. У під’їзді невгамовної єврейки тьоті Соні і недоумкуватого українця дяді Фіми (!) оселилися улюбленці долі і “продвінутих” продюсерів – Ані Лорак, Ірина Сказіна, Катя Бужинська, “Брати Карамазови”, Сашко Пономарьов, Валерій Малишев. І співати навіть не треба – головне з’являтись на екрані, головне, щоб шоу тривало. Ось і львівський зять Малишев знайшов себе у розповідному жанрі – і не прогадав. Бо на одного ніякого співака стало менше і на одного цікавого ведучого більше. А що? Отримавши “прописку” на “Інтері” (у програмі “Врємя лєтать”), наш голомозий “тополь-2000” таким чином вирішив проблему розкрутки.

А щоби шоу go on, потрібні відеокліпи. Бажано якісні. І тут без серйозних грошей не обійтись. Ну, звичайно, до грошей потрібен талановитий режисер, добра апаратура. Але найчастіше ці речі взаємопов’язані. Гроші – основна складова тої другої частини хитромудрого слова “шоу-бізнес”. “Шоу, може, і є, а от бізнесу немає”, – зізнався нещодавно Ігор Ліхута у програмі “Доброї ночі, Україно”. А колишній співак Олександр Єгоров (у тій самій передачі) якось висловився гостріше: “шоу-бізнесок”. Це коли щосили створюється видимість шоу. Можна було б навіть придумати нове поняття – шоу-шоу (на кшталт ноу-хау чи чау-чау). Єгорову не було чого втрачати, тож він і проїхався по заборонених темах, зокрема, по клановості українського “шоу-бізу” (модне в Києві слівце). Але відчувалося, як переживає господар студії Назар Довгий, як пітніє в нього потилиця від кожного “не по формі” мовленого слова.

Якщо на безгрошів’я скаржаться навіть артисти “першого ешелону”, то решті залишається хіба що сподіватися на диво. Наприклад, джек-пот від Національної лотереї. Або на закордонні інвестиції. Як виявилося, останнє – не міф. Нарешті “Холодно” (зроблений на американські гроші відеокліп “Мертвого півня”) вийшов на екрани – відразу на кількох каналах. Отож, львів’яни, підтримайте наших хлопців – віддайте за них свій голос у новому проекті НХП “Хіт-2000”. Кліп дійсно заслуговує на увагу своєю фаховістю (до речі, адреса НХП: 03062, Київ, а/с 1).

Інші львів’яни (екс-) – “Океан Ельзи” – з’являються у телеефірі чи не найчастіше. Уже всі, напевно, встигли побачити відеокліп “Сосни”, де знялася колишня зірка української гімнастики, а тепер власниця модельного агентства Катерина Серебрянська. Хлопці, правда, не дуже задоволені. І справді, цей кліп слабший за попередній (“Тільки там”). Телебачення любить “ельзівців” – а отже, вони в зеніті слави. Любить їх (як і рок-групу “ВВ”) московська публіка і російське ТБ. Останнім часом “Океан Ельзи” виступає у Москві значно частіше, ніж у Києві, а їхнє відео можна побачити, наприклад, у програмі “Утрєнняя почта” на ОРТ.

Під Новий рік кожен артист намагається вкосити собі жменю нашої уваги. Тому записує, часто нашвидкуруч, таке собі кон’юнктурне новорічне відео. Декого тягне на ностальгію за радянським дитинством. Пам’ятаєте, здається, рік тому наша екс-землячка Наталка Пилип’юк (перепрошую, Нікіта) зняла відеокліп на пісеньку “У лісі, лісі темному”. А цього новоріччя інша екс-львів’янка, братова Левка Дурка Саша Бєліна теж “тряхнула старіной”. І відзняла дуркуватий кліп на пісеньку з мультфільму “Ну, постривай”. А “молода і перспективна” Катя Бужинська на приколи не розмінюється. Її новорічний кліп “В Новый год, в новый век” продовжує традицію пафосної радянської естради в стилі Софії Ротару, підкріплену немалими грошима та зв’язками. І вже зовсім у руслі ностальгії за “совковим” дитинством записала ціла компанія українських виконавців пісню “Трі бєлих коня” з кінофільму “Чародеи”. Ну що ж, продовжуємо традицію “старых песен о главном”. От тільки  дівчинка з кінофільму співала краще.

Майже зовсім щез із телеефіру Кузьма (“Скрябін”). Досить цікава відеоробота з Юлією Лорд “Брудна, як ангел” з’являється лише вряди-годи. Щодо відеокліпів групи “ВВ”: “мало, та вдало”. Кліп на пісню “Хвилі Амура”, що інколи з’являється на ТБ, зроблений з тим же добрим смаком, що й “Весна”.

А от “українському шикидиму” Віктору Павлику з відео не щастить. І дуже шкода, бо і хлопець він хороший, і співає добре. Певно, продюсер у нього скупий, бо відеокліп “Скажи, навіщо” – це якесь “домашнє відео”. Так і хочеться запитати у Павлика: “Скажи, навіщо ти погодився на це аматорство?”.

Ані Лорак уперто продовжує співати російською. Мабуть, все ще мріє про московські перспективи. Проте її останній відеокліп “Зєркала” можна вважати вдалим – типовий, але якісний зразок танцювальної музики.
Ірина Білик крок за кроком повторює Мадонну. Народження дитини, зміна іміджу, довге темне волосся. У цьому ж руслі її останнє відео (добре, що Мадонна “не в курсі” українського шоу-бізнесу).

Зате до стилістики Ірини Білик максимально наблизилася Таїсія Повалій у кліпі “Не питай мене, чому”. Перші кілька секунд бачиш кліп від Ірини Білик, далі приглядаєшся, прислухаєшся, ага... Безперечно, “просто Тая” зараз у фаворі, а її останній відеокліп б’є всі рекорди за частотою появи в ефірі. На мій суб’єктивний смак, цей кліп не надто гріє своєю комп’ютерною вилизаністю, а обличчя співачки настільки тяжіє до еталону, що втрачає ознаки особистості. Але ось нещодавно у програмі “Доброї ночі, Україно” Тая з’явилася у всій своїй некомп’ютерній красі – і, треба сказати, виглядає вона значно краще, ніж рік тому. Під час програми прокрутили кілька кліпів, з яких було видно, як змучена життям жінка перетворилася в молоду красуню. Тепер головне – вчасно зупинитися. І законсервуватися.

Кажуть, артиста, як вовка, ноги годують. Треба багацько набігатися в пошуках спонсора. Те, що музичну програму “Мелорама” спонсорують “Російські міжнародні авіалінії”, зовсім не дивно: в такий спосіб вони готують ринок для своєї російської шоу-продукції. Але коли українські підприємці спонсорують російську попсу – це “на голову не налазить”. Я мови позбувся, коли на екрані з’явилася реклама концерту російських зірок (Меладзе, Буйнов, Ніколаєв тощо) з нагоди свята Валентина у палаці “Україна”. Виявляється, що спонсором цього “подарунка”, окрім Nescafe, є ... “Світоч”. Тепер от думаю: які цукорки купувати, щоб не підтримувати у такий спосіб російську попсу, яка руйнує український культурний простір?!

Коли втомлені тяжкою працею люди, переглянувши кожен свій серіал, вкладаються до сну, в телеефірі з’являються передачі для українців і про українців. А може, я й помиляюся, може, ті українці чекають моменту, “коли доба добігає кінця” (як колись анонсувалася світлої пам’яті програма “Проти ночі”). Може, так воно і є: нарід лягає спати, а окремі українці вмикають телевізор, щоб побачити “Версії” Ольги Герасим’юк і себе у тих “Версіях” – нещасних, покривджених, безправних.

Програма Ольги Герасим’юк знову з’явилася в українському телепросторі і знову вибивається з калейдоскопу ТБ, що загалом нагадує американський Діснейленд на теренах Московії. Вибивається неприкритою і безжальною правдою життя. А правда полягає у тому, що все наше суспільство, до найглибших низів, проїджене пороком, тобто існуванням нечесним і нечистим. І тут уже не звалиш вину на чужинців. Самі ж свої, українці, тяжко вражені хворобою деморалізації. І закономірно, що найхворіші видираються нагору і вершать долю інших.
У далекому закарпатському селі, куди поїхала Ольга Герасим’юк, з-поміж заляканої маси знайшлася людина, якій залежало на тому, аби відновити справедливість. А це таки подвиг, бо шукати правди у чиновників – марна справа. Залишається сподіватися, що на крик відчаю відгукнеться вона – непідкупна правдолюбка Ольга Герасим’юк з каналу “1+1”. Вона відгукнулася, і ось з’явилася перша в цьому році програма “Версії”: про таку поширену у нас форму спекуляції – спекуляції на людському горі. Схема проста до банальності: на відновлення зруйнованих повінню осель надходять державні кошти, а місцевий божок, сільський голова, ділить – та не по справедливості, а з вигодою для себе і своїх родичів. Тож одні туляться по кілька сімей в малій кімнаті, чекаючи, що ось-ось хата завалиться, інші розбирають свої вцілілі будинки, щоб вибудувати нові, наприклад, на поверх вищі. Ситуація типова:  місцевий начальник нічого не боїться – ні людей, ні совісті, ні Бога. От тільки перед камерою ніяковіє, видає себе за справедливого і законослухняного. Але погано грає роль.

Це історія про надзвичайну силу звичайної телекамери. Ця камера ніби стає індикатором совісті. Вона миттєво фіксує фальш, тому люди з нечистим сумлінням її уникають. Я пригадую собі минулорічну програму Ольги Герасим’юк, коли вона приїхала до Львова у нашумілій справі продажу дітей. Пам’ятаєте, як не пускали журналістів на засідання якогось громадського комітету, що вирішував долю дитини, яку мати-алкоголічка запросто продала, як диван чи телевізор? Тоді Ользі Герасим’юк багато чого довелося вислухати на свою адресу і на адресу телебачення. Зате ми всі побачили, як ховають обличчя, починають нервувати і лютитися люди перед камерою. Та чого боятися, коли не маєш гріха за душею?

А телекамера “Версій” не один людський гріх просвічувала, як рентгенівським промінням. Часом стає лячно за неї, за Ольгу. Чи не боїться вона за своє життя? Таких людей зовсім небагато, але сила їх велика, сила, що живиться надією простих скривджених людей, часом останньою надією на відновлення справедливості. Я не здивуюся, якщо епопея з “Кінескопом” закінчиться одного дня, коли до стін Ратуші під’їде мікроавтобус програми “Версії”.

Постійний ведучий і продюсер популярної музичної передачі “Мелорама” (“Інтер”) Влад Ряшин вирішив подати у відставку. Причину такого кроку Влад не розголошує. Швидше за все, у нього з’явилася краща альтернатива. Ведучий “Мелорами” ще не залишив свій пост, але вже оголосив конкурс на нього. Не втрачайте свого шансу! Звичайно, якщо ви чоловік 18-28 років, привабливої зовнішності, з артистичними здібностями та непогамовним бажанням стати телезіркою. Тим паче, що галичани мають непогані шанси в Києві, хоча б завдяки знанню рідної мови.
 

Те, що галичани таки мають шанси в телепросторі, доводить приклад нового ведучого ранкової програми “Сніданок з “1+1”. Тепер у парі з Ганною Безулик працює львів’янин Ґеник Глібовицький. Ви, мабуть, пам’ятаєте Ґеникову участь у передвиборних випусках “Епіцентру”, його репортажі з львівського саміту. Тепер хлопець розкрутився аж до такої популярної телепрограми, як “Сніданок з “1+1”. І хоч ще бракує досвіду роботи в прямому ефірі, відчувається затисненість, але хлопець проґресує. Інша пара так само несподівана – Єва Корніловська та Ігор Слісаренко. Відчувається, що партнери ще не повністю “притерлися”. Але загалом програма трохи ожила, задихала. На користь пішла і зміна інтер’єру, з’явився необхідний для ока візуальний простір.
 

Кадрове поповнення сталося і в програмі ТРК “Ера” “Доброї ночі, Україно”. Так, наш земляк Олег Драч отримав у підмогу аж трьох панночок замість однієї Людмили Травнікової. Та, на жаль, справа не в кількості. Враження таке, ніби до Олега прийшли на практику три студентки театрального інституту. А підбір тем (мода-кіно-музика) і розподіл їх між ведучими нагадує популярну колись і досить оригінальну програму “Три крапки” (на тому ж УТ-1), що недовго протрималася на хвилях телеефіру і загула у небуття.
 

Потішив новий проект УТ-2 “Сільська година”. Приємна лагідна ведуча, якісна картинка, корисні поради. За радянських часів більшу частину телеефіру займали довгі й нудні передачі про виробничі перемоги радянських людей. Ситуація змінилася настільки, що такі передачі майже цілковито щезли з усіх каналів. Та залишилася стала аудиторія людей, яким цікаво бачити таких самих селян, робітників, підприємців, якими є вони самі. Зрештою, люди чекають простої уваги і підтримки, хоча би з боку мас-медіа.
 

А в столиці вирує клубне життя. Золота молодь розважається у нічних клубах. Тепер зазирнути за куліси цього бурхливого життя дозволить новий проект на “Інтері” – передача “Заполночь”. Веде передачу в прямому ефірі з нічного клубу “Бінго” популярна ведуча “Фан-клубу” Оксана Мухіна. Окрім виступів артистів (а вже відбулися концерти 4 kings та московської “Гостьї із будущєго”), у вечірках відбуваються, так  би мовити, епатажні конкурси. Епатаж полягає, наприклад, у тому, що юні дівчатка демонструють свої ледь обтягнені тканиною форми, а заодно і розумові здібності на тлі жердини для стриптизу.
А. Т.