UKRAINEWSTAND Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds   УКРАІНОВИНИ Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення ADVERTISEMENT Ukrainian Autocephalous Orthodox Church - uaoc.org

[ <<< INDEX ]

POSTUP - ПОСТУП № 22 (466), субота 5 лютого 2000 року [ст.1 (p.1)] - PDF Політичний спів нового тріо ПЕРША СТОРІНКА (нема) ПОСТУП У ЛЬВОВІ Кілька слів Лютий – ще за старими тарифами Навчання у школах відновлено Контроль за цінними паперами Виконавці звітуватимуть, а слухатимуть всі НАША СТОЛИЦЯ ВСТАНОВЛЕНО ТАРИФИ НА ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ Бізнес-інкубатор для кіндерів У Львові відбудеться зустріч австрійських і українських бізнесменів Завершено операцію “Зброя” архіваріус: Про що писали газети... ПОСТУП З КРАЮ краєвид Ліві сплять на холодній підлозі - Але на компроміс не йдуть Скорочувати – означає збільшувати (Закінчення) Посол спростовує Financial Times БЕЗВІЗОВИЙ РЕЖИМ ДЕНОНСОВАНО Справа “Політики”:епопея триває ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП край “Верховний Суд – ворог своїй державі?” (Закінчення) Гроші для країн, що розвиваються Україну цей потік омине СВІТ ПОСТУП У СВІТ СВІТоогляд Капітуляція Прімакова Без автономії Економічна ампутація На порозі путчу? ПОСТУП У ТЕЛЕВІЗІЮ ТБ і український “шоу-бізнесок” Ще одна версія пороку TV - новинки АРТ-ПОСТУП Арт-новини Уродинний концерт рок-н-ролу в “Ляльці” Премія Ліги меценатів для “Української книгарні” ЦЕРКВА В ПОСТУПІ Львівські церкви, костели та й інші Божі доми РЕЙТИНГ У ПОСТУПІ Перші позиції за номінаціями Дещо з приводу критеріїв Мистецьке життя – це конкуренція без орієнтирів СПОРТ-ПОСТУП Бенефiс харкiв’ян “Динамо” – чемпiон! Бубка повернувся У Відень по медалі? Перше коло – без несподіванок ПОСТ-SCRIPTUM КАЛЕНДАР Шпигунство для чайників: 007 Гороскоп

 

СПОРТ- ПОСТУП

СТОРІНКА 11

№ 22 (466), субота 5 лютого 2000 року

Бенефiс харкiв’ян
Максим КАЧУРIВСЬКИЙ
ЛЕГКА АТЛЕТИКА

Чемпiонат України (в примiщеннi) з легкої атлетики. Львiв. Велотрек СКА. 2-3 лютого.
Чоловiки. 60 м. 1. Костянтин Рурак (Запорiзька) 6,67. 2. Вiталiй Сенiв (Iвано-Франкiвська) 6,75. 3. Анатолiй Довгаль (Харкiвська) 6,76. 3. Владислав Дологодiн (Харкiвська) 6,76
200 м. 1. Сергiй Осович (Iвано-Франкiвськ) 21,48. 2. Олександр Кайдаш (Харкiвська) 21,62. 3. Сергiй Полiнков (Київська) 21,66
400 м. 1. Володимир Рибалка (Кiровоградська) 47,96. 2. Андрiй Твердоступ (Харкiвська) 48,24. 3. Євген Кущ (Запорiзька) 48,80
800 м. 1. Сергiй Мартинов (Київська) 1:52,84. 2. Володимир Ковалик (Iвано-Франкiвська) 1:52,97. 3. Абдул Хакiм Зiнь (Одеська) 1:54,09
1500 м. 1. Анатолiй Якимович (Вiнницька) 3:48. 2. Василь Цiкало (Львiвська) 3:52. 3. Вiталiй Ноздрачов (Донецька) 3:54
3000 м. 1. Дмитро Барановський (Київська) 8:04,31. 2. Микола Новицький (Київська) 8:05,79. 3. Iван Гешко (Чернiвецька) 8:14,02
Жiнки. 60 м. 1. Iрина Пуха (Київ) 7,13. 2. Оксана Кайдаш-Гуськова (Харкiвська) 7,23. 3. Анжелiка Шевчук (Донецька) 7,27
200 м. 1. Олена Пастушенко (Харкiвська) 23,88. 2. Вiкторина Фоменко (Харкiвська) 24,24. 3. Юлiя Панасейко (Харкiвська) 24,47
400 м. 1. Ольга Мiщенко (Донецька) 54,07. 2. Наталiя Макух (Миколаївська) 54,27. 3. Тетяна Мовчан (Харкiвська) 54,67
800 м. 1. Галина Мiсiрчук (Запорiзька) 2:08,29. 2. Оксана Кочеткова (Миколаївська) 2:08,55. 3. Марина Макарова (Донецька) 2:08,67
3000 м. 1. Наталiя Iванова (Харкiвська) 9:26,89. 2. Марина Дуброва (Київська) 9:32,36. 3. Тетяна Гладир (Миколаївська) 9:32,65
На жаль, Львів не побачив найсильнiших легкоатлетiв України. Вiдсутнiсть багатьох спортсменiв пояснюється хворобою. До досягнень львiвської першостi слiд вiднести те, що тут було встановлено рекорд України серед молодi. Його автором на 200-метровiй дистанцiї стала Олена Пастушенко з Харкова (23,88). Нiчим не проявили себе нашi земляки. Лише Василь Цiкало на дистанцiї 1500 метрiв взяв срiбло. Зате справжнiм бенефiсом виявився цей чемпiонат для харкiв’ян. Вони вибороли 10 нагород.

Те, що київське “Динамо” – чемпiон України, звично i загальновiдомо, а те, що львiвське “Динамо” – зимовий чемпiон Львiвщини, це вже майже сенсацiя. Такий титул вони вибороли на першому розiграшi Кубка федерацiї Львiвської областi, перемiгши в ходi змагань команди вищої ліги – “Карпати” i тернопiльську “Ниву”. У фiнальному матчi “Динамо” зiйшлося з миколаївським клубом “Цементник-Хорда”. Долю Кубка львiв’яни вирiшили ще в першому таймi забивши у ворота суперника три голи. У другому таймi миколаївцi намагалися переломити хiд поєдинку, але спромоглися лише на гол престижу, забитий зi штрафного. Отож – 3:1 на користь “Динамо”, i Кубок першу свою прописку отримує у Львовi.

Динамiвцi досить пристойно виглядали протягом усього турнiру, здобувши чотири перемоги у чотирьох матчах.
Президент львiвського “Динамо” Михайло Вiльховий сказав, що турнiр є надзвичайно корисним для гравцiв, перш за все – у фiзичному планi. За його словами, команда не ставила собi за мету виграти турнiр. Основним завданням було перевiрити фiзичний стан гравцiв i переглянути декiлькох молодих виконавцiв. У поєдинку за третє мiсце зiйшлися двi львiвськi команди: “Карпати” та ФК “Львiв”. Через фiнансовi негаразди основнi гравцi “Карпат” вiдмовилися вiд участi у турнiрi, тому вiдстоювати реноме команди вищої ліги довелося дублерам. I їм вдалося це зробити. У другому таймi Уштан забив гол, який i вирiшив долю зустрiчi.
Як зазначив президент федерацiї футболу Львiвської областi Ярослав Грисьо, головний творець Кубка, турнiр планується зробити традицiйним.

Сталося! Сергiй Бубка повернувся у сектор для стрибкiв з жердиною. Нагадаємо, що п’ятиразовий чемпiон свiту, олiмпiйський чемпiон Сеула 1988 року, 35-разовий рекордсмен свiту, 37-рiчний Сергiй Бубка протягом тривалого часу не виступав через травму. У цей час вiн зайнявся пiдприємницькою дiяльнiстю, вiдкривши у Донецьку хлiбопекарню, і продовжував успiшно органiзовувати змагання “Зiрки жердини”. I ось вiн пiсля довгих мiсяцiв вiдсутностi у секторi для стрибкiв з жердиною повернувся.

І повернення українського легкоатлета виявилося доволi вдалим – в iспанському мiстi Валенсiя вiн знову був першим. Хоча перемiг він з результатом лише 5 метрiв 60 сантиметрiв, але i на це є пояснення: пiсля того, як Сергiй взяв переможну висоту, у нього зламалася жердина, що у таких змаганнях буває дуже рiдко. Звичайно, скептики зараз скажуть, що у цих змаганнях не брали участі такi вiдомi спортсмени, як, наприклад, росiянин Максим Тарасов. Але, шановнi, найголовнiше – що Сергiй знову вiдчув смак перемоги. Бубка неодноразово заявляв, що найголовнiше завдання для нього – перемогти на Олiмпiадi 2000 року, i вже пiсля цього у ранзi олiмпiйського чемпiона завершити професiйну кар’єру спортсмена. Чи вдасться Сергiєві виконати цю обiцянку, покаже час, але те, що вiн так вдало повернувся, може означати лише одне – Бубка став головним кандидатом на перемогу у Сiднеї.

I поки до Олiмпiади ще є час, Бубка продовжуватиме набирати спортивну форму. Наступним турнiром для нього стануть мiжнароднi змагання у французькому мiстi Льєвен, а потiм буде турнiр у Донецьку “Зiрки жердини”. Нагадаємо, що саме на цьому турнiрi у 19993 роцi Сергiй стрибнув найвище – 6 метрiв 15 сантиметрiв Тож, як бачимо, Бубка вирiшив серйозно зайнятися пiдготовкою до лiтнiх Олiмпiйських iгор. Найголовнiше, щоб його до цього часу не турбували травми. На цих же змаганнях в Іспанії у стрибках у довжину третiй результат показала ще одна українська спортсменка – Iннеса Кравець, яка теж пiсля травми лише набирає спортивну форму. А в нiмецькому мiстi Ефурт у бiгу на 60 м українка Анжела Кравченко не лише перемогла, але й повторила рекорд України, якiй належить Жаннi Пiнтусевич – 7,07 с. Що бiльше, результат Анжели Кравченко став кращим результатом у свiтi у цьому роцi. Тож, як бачимо, у нас з’явилася ще одна дуже сильна спринтерка.

Сезон зимових видів спорту вже у розпалі, проте для фігуристів поважні змагання, які визначать еліту на наступний сезон, лише починаються. 6 лютого у Відні стартує чемпіонат Європи з фігурного катання.
Проте до цього часу фігуристи не сиділи, склавши ковзани, а відбували етапи Гран-прі ISU. Тож перед боротьбою за нагороди європейської першості вже приблизно відома світова розкладка сил.

Жінки: 1. Ірина Слуцька (Росія), 2. Miшель Кван (США), 3. Марія Бутирська (Росія), 4. Юлія Солдатова (Росія), 5. Олена Ляшенко (Україна), 6. Вікторія Волчкова (Росія). Очевидно, що за відсутності заокеанських суперниць весь п’єдестал пошани має шанси стати російським. Перешкодити їм у цьому можуть хіба що наша Олена Ляшенко (другій рік поспіль – єдина українська спортсменка, яка дісталася до фіналу Гран-прі) та француженка Ванесса Гусмералі. Хоча з огляду на динаміку ситуації минулих років російські дівчата настроєні неймовірно рішуче. Нашій Олені Ляшенко, сильними рисами якої є артистизм, емоційність та високий технічний рівень катання, бракує стабільності та впевненості. Юна Галина Маняченко навряд чи зможе претендувати на високі місця. Її основна мета – заявити про себе, сподобатись фахівцям та публіці, адже у цьому сезоні через хворобу буде відсутня досвідчена Юлія Лавренчук.

Чоловіки: 1. Євген Плющенко (Росія), 2. Елвіс Стойко (Канада), 3. Tімоті Гобель (США), 4. Олександр Абт (Росія), 5. Дженьсінь Гу (Китай), 6. Венсан Ренстанкур (Франція). Тут також максимальні шанси мають росіяни, тим більше, що у них в запасі є ще й чемпіон Європи та світу 1999 року Олексій Ягудін. Невідомо, чи виступатиме на чемпіонаті Європи надзвичайно цікавий та елегантний Абт, чи росіяни в черговий раз зроблять ставку на безпрограшну технічність. Досить стрімко проривається у європейську еліту молодий француз В. Ренстанкур, вихованець Андре Брюне, тренера славетного Філіппа Канделоро. У минулому сезоні про фінал Гран-прі Венсан міг хіба мріяти. Його товариш по команді Лоран Тобель уже полонив серця глядачів, але його оригінальність навряд чи сподобається консервативним суддям, хоча і в нього є шанси поборотися за призові місця. Зрештою, як і в наших земляків. Проте досвідчений та титулований Дмитренко часто-густо не дає собі ради зі стрибками у 3,5-4 оберти, без яких уявити собі перемогу сьогодні неможливо. Його молодий товариш, чемпіон України Віталій Данильченко має дуже насичену програму. І якщо йому вдасться перебороти хвилювання та брак досвіду, то він може поважно заявити про себе.

Пари: 1. Сю Чен і Хонгбо Зао (Китай), 2. Сара Абітболь і Стефан Бернаді (Франція), 3. Олена Бєрєжная і Aнтон Сіхарулідзе (Росія), 4. Maрія Петрова і Олексій Тихонов (Росія), 5. Джемі Сейл і Девід Пелетьє (Канада). Тут основна боротьба передбачається між французами та росіянами. Нашою надією є дворазові чемпіони світу серед юніорів Юлія Обертас та Дмитро Паламарчук, для яких цей сезон – експериментальний. Вони відмовилися від участі в юніорських змаганнях (за віком пара могла виступати там ще два роки) і шукають свій новий, доросліший стиль. Олена Савченко та Станіслав Морозов стали переможцями Гран-прі ISU. Проте вони прохворіли велику частину сезону, і невідомо, чи тепер є достатньо готовими до “дорослих” змагань.

Танці: 1. Maрина Анісіна і Гвендаль Пейзера (Франція), 2. Барбара Фузар-Полі і Maурісіо Маргаліо (Італія), 3. Maргарита Дроб’язко і Повілас Ванагас (Литва), 4. Iрина Лобачева й Iлля Авербух (Росія), 5. Ши-Лінн Бурн і Віктор Краац (Канада). У цьому найбільш видовищному та найбільш консервативному виді спорту нарешті відбулися зміни. Впевнено лідирує французький дует, який уже давно “дозрів” до золота. Виглядає на те, що за відсутності головних фаворитів – Анжеліки Крилової та Олега Овсяннікова, які через травми, швидше за все, не виступатимуть, Марина та Гвендаль піднімуться на найвищу сходинку п’єдесталу пошани. Зрештою, вони давно на це заслуговують. Також давно на це заслуговує і цікава литовська пара, а італійський дует у цьому сезоні здійснив справжній прорив. Так що, найімовірніше, призові місця розподіляться між цими трьома претендентами, адже катанню Лобачової та Авербуха бракує індивідуальності. Нашим Олені Грушиній та Руслану Гончаренку начебто нічого не бракує. Проте вони ще не примусили фахівців поставитися до себе достатньо серйозно. Молоді Крістіна Кобаладзе та Олег Войко стали бронзовими призерами Гран-прі ISU. Будемо сподіватися, що цим надзвичайно обдарованим спортсменам вдасться вже у цьому сезоні подолати суперскладний шлях з юніорської еліти в дорослу.

Тож шанси на нагороди у наших спортсменів на цьому чемпіонаті є, хоча й незначні. Україна продовжує породжувати таланти, але чи надовго їх вистачить, невідомо. Достатньо згадати цьогорічний чемпіонат України: палац спорту не зумів забезпечити лід. Терміни переносились, і в результаті змагання проводилися зранку на тренувальному катку. Незважаючи на малу місткість його трибун (кілька сотень місць) вони були заповнені наполовину. Цей красивий і надзвичайно популярний у багатьох країнах світу вид спорту в нас із кожним роком втрачає популярність. На це є багато причин: рідкі трансляції, відсутність умов для тренувань і, як наслідок, – низький рівень показників на офіційних змаганнях. Але не варто забувати, що перша “незалежна” олімпійська медаль України була завойована саме у цьому виді спорту, коли тендітна дівчинка зробила не менше, ніж брати-велетні Клички вкупі. Не так давно вся країна затамовувала подих при стрибках Баюл так само глибоко, як при кожному ударі Шевченка. Тож таке ставлення до фігурного катання в Україні – ще один її парадокс. Проте в черговий раз вболіваймо та сподіваймося на те, що віденський лід виявиться для нас щасливим.

До речі, цього року канал УТ-1 припинив бойкот фігурному катанню й організував трансляції чемпіонату Європи. Тож дивіться, вболівайте, насолоджуйтесь. Адже чим більше глядачів підтримуватиме наших спортсменів, тим більше шансів у нас є і на майбутні перемоги.

Сьогодні стартує друге коло чемпіонату України серед чоловічих команд суперліги. Наші земляки, баскетболісти “Львівської політехніки”, у Палаці спорту “Будівельник” зустрінуться з недавнім учасником Кубка Корача київським клубом “ЦСКА – Укртатнафта”. Початок суботньої гри о 17.00, недільної – о 12.00.

Аналізуючи виступ цих команд суперліги, можна дійти висновку, що якихось несподіванок у першому колі чемпіонату не трапилося. Приємне враження залишає гра дебютанта ліги – “Львівської політехніки”. Уже на старті турніру підопічні Анатолія Заверикіна змусили покинути майданчик переможника бронзового призера минулого року – київський “Будівельник”, який нині тренує відомий фахівець Геннадій Защук. Відтоді не минуло і місяця, як львів’яни поставили на “коліна” четверту команду ліги – СК “Миколаїв”. Їхній наставник Валентин Берестнєв аж збліднув... Пригадується, як класно тоді зіграв наш захисник Андрій Бугаєвський, який виключив з гри не кого-небудь, а кращого гравця минулого сезону, лідера збірної України Олександра Раєвського.

Достойний вигляд мав дебютант і в матчах проти визнаних асів: БК “Київ”, столичного “ЦСКА-Укртатнафта”. Лише наприкінці першого кола в поєдинку в Донецьку гра наших земляків дещо розклеїлася. Додалися ще й травми Смішного, Дружбляка, незначне пошкодження Чухна. Нині всі вони вже тренуються, тож зможуть взяти участь у матчах з маріупольським “Азовбаскетом”.

Беззаперечним лідером суперліги є новостворений клуб “Київ”, який зібрав під своїм крилом усіх найсильніших на сьогодні гравців з України. Чого варті лише Медведенко і Хижняк, яким роздає зручні, приховані передачі американський легіонер Кертіс Маккантс. Як ви знаєте, цей клуб паралельно виступає і в Північно-європейській лізі і на цей момент переміг у шести зустрічах із семи проведених. Поступилися українці естонському “Калеву”. Ось 13 і 14 лютого на киян та гостей столиці очікують неперевершені зустрічі: БК “Київ” – “Жальгіріс” (Литва), БК “Київ” – ЦСКА (Москва).

Ще один столичний клуб – “ЦСКА-Укртатнафта” – зазнав лише однієї поразки, саме від БК “Київ”. Нині армійці переживають не кращі часи, бо команду залихоманило. Через фінансові негаразди клуб попросив перенести на пізніше кілька своїх матчів, а зараз докладає всіх зусиль, щоб зберегти склад. Щоправда, одного гравця ми вже не побачимо в майці ЦСКА – Ігор Мочанов вирішив переїхати до російського клубу “Урал Грейт” з Пермі. Решта баскетболістів поки що залишаються в розпорядженні Андрія Підковирова.

Негаразди армійського клубу, в свою чергу, дозволяють одеській команді кинути виклик БК “Київ”. Наразі одесити програли лише цьому клубу, і, враховуючи солідний склад МБК “Одеса”, можна передбачити боротьбу за медалі найвищого ґатунку саме між цими двома командами.

Щодо команд-аутсайдерів, то луганський “Спартак” так і не зумів дістатися “екватора”. Не кращий стан справ – і в маріупольського “Азовбаскета”, який, очевидно, буде сперечатися за збереження прописки в лізі найсильніших. А ось дніпропетровське “Динамо” ще не сказало свого останнього слова. Підопічні Юхима Таслицького ще повоюють за місце у “вісімці” кращих. Основним їхнім конкурентом у цій боротьбі буде не хто інший, як наша “Львівська політехніка”. Враховуючи те, що матчі між ними відбуватимуться в Дніпропетровську, на галичан очікує непростий іспит. Будемо сподіватися, що вони його складуть успішно – і ми побачимо своїх кумирів у світі в матчах плей-офф.