BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення
buy visitors



[BRAMA Client Websites]
Поступ лоґо, Postup logo

[ <<< INDEX ]

POSTUP - ПОСТУП
№ 20 (464), четвер
3 лютого 2000 року


  • [ст.1 (p.1)] - PDF
    1. ПЕРША СТОРІНКА
      • міліція побила артиста
      • Державна символіка – за народні гроші
      • УКРАЇНІ ЗАБРАЛИ голос
      • Українця звинувачують в атентаті
    2. ПОСТУП У ЛЬВОВІ
      • Кілька слів
      • Як створити те, що є
      • Польсько-український університет
      • Міліція побила заслуженого артиста
      • Похід червоноградських шахтарів на Київ
      • Британія допомагає незаможним львів’янам
    3. НАША СТОЛИЦЯ
      • Чи боїшся ти митників?
      • ЄБРР – Львівщині
      • Кому потрібна Нацгвардія?
      • архіваріус: Про що писали газети...
    4. ПОСТУП З КРАЮ
      • краєвид
      • “Меншість” – в облозі
      • Ідеш в уряд – здавай мандат
      • Громадська думка в Україні
      • Танковий тендер вийшов на фініш
      • Клятва прем’єра
    5. ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП
      • край
      • “Газпром” мусить потерпіти
      • Драхма – сильна, як Геракл
      • Нетрадиційний бізнес набирає розмаху
      • СВІТ
    6. ПОСТУП У СВІТ
      • СВІТоогляд
      • Дамоклів меч над Клестілем
      • Пожиттєве ув’язнення – пілотам із Латвії
      • Буш-молодший програв Маккейнові
    7. СПОРТ- ПОСТУП
      • 12 уроків тенісу
      • “Львiвська Полiтехнiка” виконує завдання
      • Пивоварня каже: “Треба!” Футболiсти кажуть: “Так!”
      • СПОРТ-БЛІЦ
    8. ПОСТ-SCRIPTUM
      • (нема)
    9. плин часу
      • плин часу
      • Віртуальна політика
    10. ПОСТУП ІЗ ПРОДОВЖЕННЯМ
      • Майстер і Маргарита - Транспозиція у Львів
    11. ХРОНІКИ ПОСТУПУ
      • По обидва береги Бугу: Зима 1939-40 років
      • Клуб комісара Бонця
    12. ЛЬВІВСЬКІ ОБСЕРВАЦІЇ
      • Листи
    13. ПОП-АРТ-ПОСТУП
      • поп-арт-новини
      • Зима. Час збирати нагороди
      • Спілберг – знову лауреат
      • Новий старий рок-н-рол
      • Прими британської музики
      • поп-арт-новини
    14. НОСТАЛЬГІЯ
      • Сальвадор Адамо
      • Забуті герої
  • pp_20_3  
     НАША СТОЛИЦЯ
    СТОРІНКА 3
    № 20 (464), четвер
    3 лютого 2000 року

    Чи боїшся ти митників?

    Якщо у вас, панове громадяни, трясуться коліна у хвилини, коли під час перетину кордону ви бачите перед собою людей, одягнених у форму митника, то вам (як застерігає прес-центр Західної регіональної митниці) краще взагалі його не перетинати. Додамо вам страху кількома конкретними прикладами.

    Працівники Рава-Руської митниці нещодавно затримали одного хитруна, який не бажав задекларувати цінний вантаж. Оглянувши ВАЗик мешканця міста Хмельницького, який прямував до Польщі, митники знайшли в “бардачку” 27 пам’ятних та ювілейних монет України зразка 1992-1999 років. Монети вилучено згідно зі статтею 115 Митного кодексу України (приховування від митного контролю) – і їхню долю тепер вирішуватиме суд.

    Але казус полягає у тому, що згідно з Порядком переміщення валюти через митний кордон України вивезення ювілейних і пам’ятних монет України із золота і срібла... дозволяється (!). Тож навіть якщо ви не знаєте, чи можна перевозити ті чи інші предмети, все одно задекларуйте їх. Вони не будуть вважатися такими, що приховані від митного контролю, а тому не будуть вилучені. Вам запропонують або відмовитись від подорожі, або ж залишити цінний вантаж у камері зберігання, яка є на кожній митниці.

    Ще один випадок пов’язаний із найпопулярнішим серед контрабандистів товаром – спиртом. Його порушники найчастіше ховають у спеціально перероблених паливних баках автомобілів. Але віднедавна в аматорів нелегальної наживи досить часто знаходять контрабанду... в колесах. Так, працівники Рава-Руської митниці затримали мешканця Тернопільської області, який намагався перетнути кордон на “Мерседесі” з причепом. З його авто митники “вишкребли” 220 літрів спирту, який, окрім баку, був прихований у всіх восьми колесах автомобіля з причепом.
    Т. К,



    ЄБРР – Львівщині

    З 2 по 3 лютого у Львові проходить семінар, присвячений регіональним аспектам залучення іноземних інвестицій в економіку України. Його організувало Національне агентство України з питань розвитку та європейської інтеграції (НАУРЄІ) за підтримки проекту ТАСІS та делегації Європейського союзу в Україні. У роботі круглого столу взяли участь представники місії Світового банку в Україні, Європейської комісії, представництва ООН в Україні та представники комерційних структур, діяльність яких пов’язана з залученням в Україну інвестицій.

    Основна увага на семінарі приділялася співробітництву з ЄБРР, що здійснює фінансування інвестиційних проектів без гарантій Кабінету Міністрів України. Наприклад, використовуючи кредит ЄБРР на суму 15 млн. дол. США, СП “Українська хвиля” зможе встановити та ввести в дію цифрову, бездротову телефонну мережу, яка задовольнить нагальні потреби у телекомунікації для жителів Львова та Львівської області. Перша приватизована кондитерська фабрика в Україні “Світоч” одержала кредит на суму 8 млн. дол. США для допомоги у модернізації підприємства.

    Про проблему регіонального залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України розповіли начальник управління НАУРЄІ Олексій Братко і начальник управління зовнішньоекономічних зв’язків Львівської облдержадміністрації Марія Суха. Прикро, що присутні на круглому столі так і не почули ніяких конкретних пропозицій щодо проблеми активізації залучення іноземних інвестицій у наш регіон та щодо конкретних дій облдержадміністрації у сприянні комерційним структурам при залученні прямих іноземних інвестицій.
    С. К.



    Кому потрібна Нацгвардія?

    Василь СКРІБА

    ЛІКВІДАЦІЯ

    Усе почалося з чутки, нібито на одній із нарад керівного складу Національної гвардії України було висловлено думку, що коли Нацгвардія на виборах проголосує не за Кучму, то її ліквідують як структуру. Пророцтво справдилося лише наполовину: нацгвардійці віддали свої голоси переважно за Леоніда Даниловича, а він у “подяку” 27 січня твердою президентською рукою підписав ухвалений парламентом Закон “Про розформування Національної гвардії України”.

    Підписанню цього закону передував ланцюжок рішень, який бере початок ще у грудні минулого року, коли запропонований Президентом законопроект про ліквідацію Нацгвардії почали розглядати у Верховній Раді. Доцільність ліквідації пояснювалася тим, що створювалася Нацгвардія в умовах, коли в Україні ще не були визначені положення функціонування інших військових формувань. Тепер же, проаналізувавши основні їхні завдання, з’ясувалося, що вони дублюють Нацгвардію. Виняток становить лише функція охорони дипломатичних та консульських представництв іноземних держав на території нашої. Це – прерогатива НГУ.

    Тоді, у грудні, дуже багато депутатів ВР, особливо рухівці, активно підтримували Нацгвардію, тому перше читання законопроекту завершилось, так би мовити, на її користь. Але от – відсвяткували Новий рік та Різдво. Й 11 січня післясвяткова Верховна Рада прийняла цей законопроект, по суті, викинувши Нацгвардію у смітник, немов відпрацьований механізм.

    На запитання про ставлення до факту розформування Нацгвардії самі гвардійці відповідають більш-менш однаково: мовляв, ми люди військові, всі розпорядження й укази сприймаємо належним чином. “Але якщо підходити до цього серйозно, то, мабуть, це не по-державному. Бо скільки грошей, сил, праці вкладено, щоби з нуля сформувати таку структуру, – і після цього її повністю розчленувати? Це, мабуть, не від великого розуму”, – висловив свою думку в розмові з кореспондентом “Поступу” заступник командира 5-ї дивізії НГУ полковник Михайло Файфура. Він не заперечує, що сам закон про Нацгвардію необхідно було давно переглянути, щоби вона “не була помічником всіх” – і прикордонних військ, і органів МВС, і Міністерства надзвичайних ситуацій тощо, – а мала, окрім згаданої функції охорони іноземних консульських і дипломатичних представництв, чітко визначені обов’язки.

    Зазначимо, що три тисячі бійців 5-ї дивізії Нацгвардії охороняли саме нас – галичан. Її частини дислокувались у Львові, Тернополі, Івано-Франківську, Луцьку, Калуші, Дрогобичі. Загалом у зону відповідальності цієї дивізії входило вісім областей Західної України.

    Свого часу, аби зберегти Національну гвардію, міністр оборони Олександр Кузьмук висунув ідею перетворити її на окремий вид Збройних Сил України – військову поліцію, яка б займалася пошуками військовослужбовців, що ухиляються від служби, і об’єднала б в одних руках і прокуратури, і комендатури, і дисциплінарні батальйони, функції яких подібні. Багато хто з-поміж колишнього керівництва НГУ був прихильником такої метаморфози. Проте ця ідея так і залишилася порожніми словами.

    У незалежній державі під назвою “Україна” що далі, то більше вкорінюється позиція “у низів не питають”. Так, наприклад, полковник Файфура каже, що не знає, як у Києві, але їх поставили вже перед самим фактом розформування. Змирившись із тим, що відбувається, він усе ж таки шкодує, що в Києві не знайшлося жодного офіцера-патріота, який би взяв на себе відповідальність і спробував довести Президентові чи його Адміністрації, що цю силову структуру необхідно зберегти. “На жаль, після цього указу в Головному управлінні розпочалася паніка, – розповідає Файфура. – Вони (керівники – В. С.) почали думати тільки про свою шкуру і про свої проблеми... Ми – ті, що внизу, тобто дивізії, – стали непотрібні”.

    Та чи справді Головне управління запанікувало? Начальник прес-служби командувача Нацгвардії України полковник Валерій Свириденко це заперечує. “Справа в тому, – каже він, – що ні командувач Національної гвардії, ні його заступники, ні тим більше всі інші офіцери не мають права критикувати або, скажімо, засуджувати чи не виконувати – що ще гірше – рішення Президента і Верховної Ради України”. Проте зі сказаного ним випливає, що спроба з боку управління Нацгвардії хоч якось дати знати про себе вищим ешелонам влади під час розгляду ними своєї подальшої долі таки була. Зібравши засідання, офіцери “обговорили ті проблеми, які виникнули з приводу розформування Національної гвардії, і направили Президенту листа”. Відсутність помітної реакції на цей лист з боку останнього схиляє до думки, поширеної серед самих же службовців Нацгвардії, що її управління (та й сам командувач) не користувалися авторитетом в Адміністрації Президента.

    Вважалося, що Нацгвардія була елітним формуванням, а відтак користувалася пільгами. Зараз досить важко з’ясувати, що це були за пільги – і чи були вони взагалі. Принаймні полковник Файфура запевняє, що НГУ перебувала у таких же умовах, як і інші військові формування. “Нам нічого не давали, крім зарплати, та й її потім почали видавати із запізненням на два-три місяці. В останні два роки ми опинилися в гіршому становищі, ніж інші військові структури”. У поняття “гірше становище” він вкладає, зокрема, те, що ще не виплачено зарплати за листопад і грудень, що вже майже два роки не видавалися пайки... А всі кошти, що їх отримувала НГУ, йшли на забезпечення солдатів строкової служби.

    Тепер – щодо елітарності. Думка про Нацгвардію як еліту, либонь, викликана тим, що вона швидше, ніж інші військові формування України, рушила в напрямку до професійної армії, адже відповідно до Закону “Про Національну гвардію України” її комплектування здійснюється за контрактом (у перехідний період – за контрактом і призовом). А “контрактники” – це, як відомо, ознака професійної армії, переходу до якої з нетерпінням очікують військовозобов’язані, зокрема ті, хто відчайдушно “косить” від служби.

    Як уже повідомлялося, внаслідок розформування Нацгвардії у внутрішні війська МВС було передано понад 14 тис. чоловік особового складу, до Міноборони відійшло 6 тис. І на перших, і на других тепер чекає скорочення. Серед офіцерського складу ведуться розмови, що у цьому плані більше пощастило тій частині, що відійшла до МВС. Мотивується це тим, що все ж таки саме на базі внутрішніх військ була створена Нацгвардія, там “свої”, і вони, мовляв, не ображатимуть колег. А от тим шістьом тисячам, які стали “власністю” Міноборони, вочевидь, буде гірше. Адже штат Міноборони давно чекає скорочення відсотків десь так на 30-40. І, напевно, передусім “під ніж” потраплять частини колишньої Нацгвардії.



    архіваріус
    Про що писали газети 3 лютого 1920  рік

    GAZETA LWOWSKA
    Різники проти установ Магістрату

    В залі Ремісничої палати відбулося вчора пополудні дуже чисельне згромадження різників під головуванням голови корпорації пана Котовича. Реферат виголосив пан Колесса. По довгій дискусії ухвалено резолюцію, котра вимагає вільного гандлю без усяких обмежень. Львівські різники хочуть, аби на них переклали військові поставки і скасували директивні ціни на бидло. У протилежнім разі корпорація складає з себе відповідальність щодо грізних вимог Магістрату.

    Самогубство при музиці

    У шинку Чарака в Ринку під льокалем 12 перетяв собі бритвою горло 31-літній кельнер Юзеф Гречовський. Свідки твердять, що перед виконанням страшного чину він наказав заграти собі “Жалобного маршу”. Ратункова допомога завезла скривавленого аматора музики до шпиталю.

    Облава на гендлярів папіросами

    Дирекція поліції влаштувала вчора велику облаву на перекупників “дамесів”, “кайзерів” і тому подібних спеціалітетів з “правдивого тютюну”. Улов був дуже великий. Арештовано кількадесят торгівців. Частину з них випущено, частина за авантури чи інші порушення помандрувала до поліційних арештів. Товар сконфісковано у великій кількості.

    1930
    WIEK NOWY
    Справа допомоги для безробітних інтелектуальних працівників

    Допомога призначається з дня втрати праці тільки тоді, коли безробітний зголосився протягом місяця від втрати праці. У протилежнім разі допомога призначається від 1 дня місяця, у котрім сталося звільнення, причім зголоситися треба протягом 6 місяців, після котрих настає термін давності, котрий позбавляє права на допомогу.

    Право на допомогу триває 6 місяців після реєстрації. У випадку, коли безробітний увесь час посилено шукав працю через біржу і має усі відмітки про реєстрацію на біржі, право продовжується до 9 місяців. В окремих випадках, коли безробітний так і не знайшов праці з приводу браку вакансій, допомога триває до 24 місяців.

    1940
    Вільна Україна
    Сектори Інститутів Академії Наук УРСР

    У Львові за постановою Президії Академії Наук УРСР вирішено організувати сектори Академії. Наукове Товариство ім. Шевченка перетворено на філію Академії Наук з 6 інститутами. Тут працюватимуть інститути історії України, української літератури, мовознавства, археології, фольклору та економіки.

    Новоутворені інститути будуть значно поширені. Вони крім будинків, що вже мають, займатимуть новий будинок на вул. Софії (нині – частина вулиці Ів. Франка), який буде весною добудований. Бібліотека, що раніше належала Науковому Товариству
    ім. Шевченка, об’єднується з бібліотекою “Народного Дому” і служитиме базою для роботи інституту української літератури. Бібліотека Оссолінеум також належатиме філії Академії Наук.

    Етнографічний і Археологічний музей перетворюється в два окремих музеї.


     

    Read this article to discover more about online casino.