UKRAINEWSTAND Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds   УКРАІНОВИНИ Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення ADVERTISEMENT Ukrainian Autocephalous Orthodox Church - uaoc.org

[ <<< INDEX ]

POSTUP - ПОСТУП № 20 (464), четвер 3 лютого 2000 року [ст.1 (p.1)] - PDF ПЕРША СТОРІНКА міліція побила артиста Державна символіка – за народні гроші УКРАЇНІ ЗАБРАЛИ голос Українця звинувачують в атентаті ПОСТУП У ЛЬВОВІ Кілька слів Як створити те, що є Польсько-український університет Міліція побила заслуженого артиста Похід червоноградських шахтарів на Київ Британія допомагає незаможним львів’янам НАША СТОЛИЦЯ Чи боїшся ти митників? ЄБРР – Львівщині Кому потрібна Нацгвардія? архіваріус: Про що писали газети... ПОСТУП З КРАЮ краєвид “Меншість” – в облозі Ідеш в уряд – здавай мандат Громадська думка в Україні Танковий тендер вийшов на фініш Клятва прем’єра ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП край “Газпром” мусить потерпіти Драхма – сильна, як Геракл Нетрадиційний бізнес набирає розмаху СВІТ ПОСТУП У СВІТ СВІТоогляд Дамоклів меч над Клестілем Пожиттєве ув’язнення – пілотам із Латвії Буш-молодший програв Маккейнові СПОРТ- ПОСТУП 12 уроків тенісу “Львiвська Полiтехнiка” виконує завдання Пивоварня каже: “Треба!” Футболiсти кажуть: “Так!” СПОРТ-БЛІЦ ПОСТ-SCRIPTUM (нема) плин часу плин часу Віртуальна політика ПОСТУП ІЗ ПРОДОВЖЕННЯМ Майстер і Маргарита - Транспозиція у Львів ХРОНІКИ ПОСТУПУ По обидва береги Бугу: Зима 1939-40 років Клуб комісара Бонця ЛЬВІВСЬКІ ОБСЕРВАЦІЇ Листи ПОП-АРТ-ПОСТУП поп-арт-новини Зима. Час збирати нагороди Спілберг – знову лауреат Новий старий рок-н-рол Прими британської музики поп-арт-новини НОСТАЛЬГІЯ Сальвадор Адамо Забуті герої

 

ПОСТУП У ЛЬВОВІ

СТОРІНКА 2

№ 20 (464), четвер 3 лютого 2000 року

кілька слів

СПІЛКА ТРЬОХ. Передучора лідери місцевих організацій партій “Демократичний союз” (Орест Красівський), СДПУ(о) (Василь Шпіцер) та АПУ (Володимир Снітинський) підписали угоду про співпрацю очолюваних ними структур. Наприкінці січня така ж подія відбулася і на всеукраїнському рівні, та на тлі бурхливих подій у парламенті пройшла майже непоміченою. Однак провідні політологи країни вважають, що об’єднання зусиль цих наближених до Президента структур матиме для вітчизняного політикуму неабиякі наслідки, а в разі дострокових виборів до Верховної Ради саме цей конгломерат здобуде найбільшу кількість депутатських мандатів. Про задекларовану мету угоди та імовірні наслідки розвитку “тріумвірату” читайте у наступному числі “Поступу”.

“ДИНАСТІЯ” СПРИЯЄ ПІДПРИЄМНИЦТВУ. У Львові відбулися четверті щорічні збори громадського клубу інтелектуально-творчої ініціативи “Династія”. Про це повідомив “Український фінансовий сервер”. Серед пріоритетних питань, які розглядаються клубом, – сприяння розвитку малого та середнього бізнесу. За словами президента “Династії” Михайла Плєскова, у планах – реалізація проекту організації виїзних консалтингових бізнес-класів та дитячої програми з формування початкових бізнесових навичок у старшокласників. До “Династії” входять 164 організації та фірми, у тому числі фермерські господарства, 12 підприємницьких структур з Польщі та Чехії. Колективні та індивідуальні члени клубу працюють у 20 галузях фінансово-господарської та культурно-просвітницької діяльності.

АВТОПЕРЕХІД “КРАКОВЕЦЬ”. На Рава-Руській митниці споруджено величезний автотермінал, де водіям пропонуються всі потрібні їм послуги. Як розповів начальник міжнародного митного автопереходу “Краковець” (підрозділ Рава-Руської митниці) Мирон Ногаль, польська сторона ще досі не дала згоди на вантажні перевезення, мотивуючи заборону деякими застереженнями, – мовляв, не витримають навантажень мости, ще не створено на кордоні всі служби і таке інше. Однак, за попередніми даними, довгоочікуване відкриття вантажного переходу таки відбудеться – імовірно, 15 лютого.

МИТНИЦІ. Підприємці, які досить часто перетинають кордон, найчастіше “попадаються” на заниженні вартості або кількості вантажу. Таким чином підприємливі імпортери намагаються зекономити на податках. Так, працівниками Ягодинської митниці було затримано вантажівку, що вивозила з України понад 19 тонн фарби (отримувач – одна з одеських фірм). За інформацією, яку надали польські митники, на території Польщі було подано декларацію, в якій вартість фарби перевищувала вартість, заявлену на українській митниці, майже удвічі. На Мостиській митниці стався подібний випадок. Там затримано три вантажівки, що перевозили для однієї з донецьких фірм графітові електроди. Реальну вартість затриманого вантажу (понад 700 тисяч гривень) підприємці намагалися занизити майже в десять разів. А крапку в цій справі поставить суд.

ВОДОГІН. У Львівській області розглядається питання про прокладання водогону довжиною 1250 метрів, який повинен забезпечити населення Дрогобича і Трускавця водою. Його планується протягнути від Львівського водозабору з правого боку Стрия. Начальник Управління з надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Олексій Титаренко запевняє, що “для водопостачання населення Львова це буде непомітно”. Виконання проекту коштуватиме півтора мільйона гривень.

Як уже повідомляв “Поступ”, минулого тижня лідери двох найбільших фракцій (НРУ та ПРП) Львівської міської ради оголосили про створення депутатської більшості.

Спонтанність цієї події (принаймні позірна), схоже, все ж таки застала зненацька як самих депутатів, так і обсерваторів їхньої діяльності. Якщо вірити учасникам новоутвореного депутатського об’єднання, жодних попередніх розмов, жодних конкретних домовленостей між фракціями не було, а засади майбутньої співпраці не обумовлено й досі. Отож із запитанням “Що таке – оця міськрадівська більшість?” “Поступ” звернувся безпосередньо до керівників фракцій НРУ та ПРП – Ігоря Микитина та Андрія Садового відповідно.

Керівник фракції НРУ насамперед висловив переконання, що створена депутатами більшість насправді потребувала лише декларативного затвердження, бо де-факто існувала вже давно. Інша річ, що Микитин вважає факт проголошення більшості справою настільки ж політичною, як і практичною. Причому політичність ця, за його словами, полягає у бажанні фракції НРУ підтримати міського голову Василя Куйбіду як однопартійця. “До сьогодні левову частку відповідальності за усе, що діється в місті, ніс виключно міський голова, і ми, рухівці, питали себе, яка ж у цьому роль наших депутатів. Ми побачили, що прийняття багатьох ухвал блокується, й вирішили діяти. Створивши більшість, ми допоможемо мерові провести в міській раді те чи інше рішення”, – каже Ігор Микитин. Водночас він переконує, що Рух не має наміру узурпувати владу, а умови співпраці з фракцією ПРП обговорюватимуться додатково. “Виступ Андрія Садового з заявою від фракції про підтримку більшості був для нас певною мірою несподіваним, тому, задекларувавши цю більшість, вирішення питання про умови співпраці ми відклали на потім. Хоч я вважаю, що коли у нас і будуть якісь застереження одне до одного, то матимуть вони виключно організаційний характер”, – оптимістично прогнозує рухівець.

У пеерпівця Андрія Садового, як з’ясувалося, кардинальних розбіжностей із Микитиним у розумінні призначення щойноствореної більшості немає. Що, зрештою, закономірно для однодумців та людей, які мають намір спільно працювати “на соціально-економічний та культурний розвиток Львова”. Садовий, зокрема, теж наголошує на тому, що фактично більшість у міській раді існувала і дотепер; яскравим доказом цьому служить та велика кількість ухвал, що їх прийняли міські депутати протягом двох років. “Різниця полягає хіба в тому, що тепер ми цю більшість декларуємо й спрямовуємо у більш чітко визначене русло. Уже незабаром буде створено координаційну раду, депутати обох фракцій збиратимуться на спільні засідання, де обговорюватимуть і прийматимуть спільні рішення з тих питань, що їх виноситиметься на сесію”, – пояснює Андрій Садовий. Та все ж одна, але доволі суттєва різниця в поглядах  керівників обох фракцій є: на відміну від Микитина, Садовий не вбачає жодної політичності у факті створення більшості у міській раді. “Жодних умов для входження нашої фракції в об’єднання ми не висували – і, відповідно, не отримували їх від НРУ: між нами все дуже прозоро й щиро. Для чого взагалі питатися “Під що?” і “Під кого?”, – скрушно зітхає він. – У нас є місто і його проблеми – на це і працюємо”. Єдиним, що, на його думку, справді активізувало депутатів та прискорило процес об’єднання, стало наближення “екватора” їхнього перебування в якості обранців народу: “Пройшло вже два роки – і нас починає муляти питання, чи ми справді достатньо добре працюємо, і чи вдалося нам покращити життя міста.”

Президенти України та Польщі, зустрівшись у січні в Кракові, ніби ненавмисне висловили думку: мовляв, добре було б створити такий собі польсько-український університет, де могли би спільно навчатися громадяни обох держав. Аж ось з’явилась інформація, що ця мрія, найімовірніше, знайде своє втілення у Ярославі.

Водночас навколо цих амбітних планів з’явилися перші непорозуміння.

Спершу польська преса оприлюднила якусь сумнівну інформацію (але з коментарями відомих польських професорів) про те, що спільний університет розташується радше в Любліні чи, можливо, у Кракові, а, наприклад, Ряшів однозначно жодних шансів не має. Хоча президенти під час зустрічі чітко зазначили, що це ректори вищих шкіл прикордонних регіонів (Любліна та Ряшева з польського боку, Львова та Луцька – з українського) мали б зустрітися та спланувати подальші дії щодо створення згаданого закладу. “Поступ” вирішив дізнатися, де ж правда?

Як повідомила нашу газету заступник директора Центру громадських зв’язків ЛНУ ім. І. Франка Олеся Бік, передучора Львів відвідав ректор Ряшівської Вищої педагогічної школи професор Влодзімєж Бонусяк. Він зустрівся з ректором ЛНУ Іваном Вакарчуком. У розмові йшлося про те, що новий університет конче має бути розташований на польській території. Рідкісна одностайність у виборі країни перебування пояснюється дуже просто – Україна не має коштів для утримання міжнародного університету (принаймні таку думку висловлюють у Польщі).

І найкращим претендентом є місто Ярослав, розташоване на сучасних теренах Польщі, але зовсім недалеко від українського кордону.

Активну участь у цьому процесі, як повідомляє пані Олеся Бік, бере й посол України в Польщі Дмитро Павличко. Зокрема, він надіслав листа професору Вакарчукові з проханням активно сприяти створенню спільного навчального закладу.

А тим часом у стольному місті Києві (в міністерстві освіти), як завжди, ні сном, ні духом нічого не відають про цілу ту справу. Як сказав “Поступу” начальник міжнародного відділу міністерства Степан Сухарецький, “ми не отримували жодних розпоряджень на цей рахунок. Щойно коли надійде офіційне доручення, ми будемо діяти відповідно до законодавчих приписів”. До речі, це має бути письмовий припис самого Президента України Леоніда Кучми. Але, як би там не було, “Поступ” обов’язково інформуватиме своїх читачів про подальше розгортання подій.

Закінчення, початок – на стор. 1

У цей вечір близько дванадцятої години вечора інспектор ЦГЗ Євген Яцишин намагався увірватися у кабінет директора клубу Анатолія Пасєки. Той саме затримався на роботі, оскільки готувався до інтерв’ю для Львівського телебачення. За словами директора, Яцишин витягнув його з кімнати, коли той відчинив двері, кинув на кам’яну підлогу і почав тлумити.

На думку Пасєки, після випивки кривдників, ймовірно, потягнуло на “подвиги”: разом із ними, як з’ясувалося пізніше, були ще й дві жінки. “Найстрашніше було згодом, – згадував потерпілий. – Євген почав розривати мені рот, складалося враження, що він хотів вирвати мені язика”. Кривдник пошкодив йому місток і передні зуби вставної щелепи. За це директор вкусив його за палець. Згодом приїхав наряд патрульно-постової служби, який, за словами Пасєки, намагався втихомирити працівників ЦГЗ, на що останні відповідали матюками.

“Поступ” запропонував Мирославові Родичеві дати свій коментар подій, що трапилися. Керівник ЦГЗ заявив, що не почуває себе винним, оскільки, мовляв, нічого такого не сталося. “Я побачив, як Євген вовтузиться із директором клубу, і зразу ж кинувся їх розбороняти, – розповідав він. – Попередньо Євген намагався взяти у вахтерки ключі від туалету. На жаль, директор клубу позачиняв туалети, нема де і руки помити. Я можу сказати, що вони десь трохи боролися, швидше за все, через якісь особисті причини. Наскільки я бачив, у директора розбито брову. Потім викликав наряд міліції. Приїхала слідчо-оперативна група Галицького РВВС, а також відповідальні особи обласного апарату. За фактом складено заяву інспекції по особовому складу. Зараз проводиться перевірка. Усі зібрані матеріали буде передано до прокуратури, і лише тоді вирішуватиметься, чи порушать кримінальну справу”.

Додамо, що А. Пасєка повністю заперечує версію М. Родича. Хто мав рацію, вирішить слідство. Бо, як розповів нам пан Пасєка, він не має наміру “просто так знехтувати моральними і фізичними травмами”, завданими йому, і зробить усе, аби кримінальну справу таки відкрили. З конфіденційних джерел стало відомо, що начальник УВС області навіть перервав свою робочу поїздку у регіон, аби з’ясувати ситуацію.

Делегація шахтарів – членів Червоноградського відділення Незалежної профспілки гірників України – а також “чорнобильці” та “афганці” Львівщини виїхали учора до Києва. Сьогодні вони мають намір спільно з делегатами інших областей України взяти участь у пікетуванні Кабінету Міністрів.

У телефонній розмові з кореспондентом “Поступу” голова Незалежної профспілки гірників України Михайло Волинець повідомив, що пікетувальники вимагатимуть, аби уряд не скасовував пільг (бюджетом-2000 передбачене вивільнення 15 млрд. гривень від скасування різноманітних пільг) і не підвищував платню за комунальні послуги. Шахтарі ще, крім того, окремо вимагатимуть повернення заборгованостей із заробітної платні.

“Акція розпочнеться у четвер об 10.00, учасники зберуться біля Верховної Ради України, – повідомив пан Волинець, – а звідти ми підемо до Кабінету Міністрів”.

Л. П.

Департамент міжнародного розвитку Великобританії репрезентував у Львові свій проект, метою якого є стимулювання та сприяння подоланню бідності через вдосконалення системи надання соціальної допомоги органами соціального захисту населення.

Проект розраховано на два роки. Рішення про продовження діяльності проекту на другий рік прийматиметься Департаментом з міжнародного розвитку Великобританії в кінці першого року діяльності. Реалізація проекту здійснюється північноірландським консорціумом NI-CO # NICARE.

Днями відбувся семінар з даної програми, на якому були присутні багато посадових осіб з нашої області. Заступник голови Львівської облдержадміністрації Ігор Держко зауважив, що зараз в Україні проходить реформування сфери соціального захисту, багато мало б змінити на краще, зокрема, прийняття нового Закону про пенсійне страхування та соціальну політику. “Сьогодні ми перебуваємо на етапі переходу до нового рівня соціального захисту”, – зазначив він.
Для реалізації проекту вибрано Яворівський та Пустомитівський райони Львівщини, м. Трускавець, а в самому Львові – Шевченківський район. Місцевим експертом, відповідальним за проект у Львівській області, є Світлана Шнейдіна.

До неї “Поступ” і звернувся за коментарем.

“На сьогодні в Україні є 11 видів адресної допомоги, а також житлові субсидії. Це невеличкі гроші, але великий клопіт”, – сказала вона. Пані Світлана розповіла, що мета проекту – максимальне спрощення процедури, яка передує призначенню допомоги або субсидії. Йдеться до того, щоб, заповнивши одну заяву, можна було отримати усі види допомоги, на які люди мають право.

У рамках програми планується встановити обмежену кількість техніки, котра буде придбана для пілотних районів.

Для всіх зацікавлених діяльністю проекту повідомляємо, що створюється сторінка в Інтернеті, де буде розповідатися про всі деталі роботи над проектом, інформацію про майбутні заходи і повні тексти робочих матеріалів. Роздруковані матеріали будуть представлені всім зацікавленим сторонам, які не мають доступу до Інтернету.
І. Б.