BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення




[BRAMA Client Websites]
Поступ лоґо, Postup logo

[ <<< INDEX ]

POSTUP - ПОСТУП
№ 19 (463), середа
2 лютого 2000 року


  • [ст.1 (p.1)] - PDF
    1. ПЕРША СТОРІНКА
      • “ОКТЯБРСЬКІ” — ВЖЕ НЕ СВЯТО
      • ПЕРВИЙ МІКРОХВОН ВКЛЮЧЕНО
      • Чеченці залишають Джохар-Калу
    2. ПОСТУП У ЛЬВОВІ
      • Кілька слів
      • А навіщо нам водолічильники?
      • Заплати податки і спи спокійно
      • Можемо, коли хочемо
      • ЯКОЮ БУДЕ КВАРТПЛАТА?
    3. НАША СТОЛИЦЯ
      • Чутки про відставку виявились перебільшеними
      • Зловив зубами кулю
      • Десять років для порозуміння
      • Плакали гроші остарбайтерів?
      • архіваріус: Про що писали газети...
    4. ПОСТУП З КРАЮ
      • краєвид
      • ПЕРВИЙ МІКРОХВОН ВКЛЮЧЕНО (Закінчення)
      • Результати вчорашнього перерозподілу комітетів парламенту
      • Податковим пресом – по російській мові
      • Піднято на поверхню тіла шахтарів
      • CОFA – БАР’ЄР НА ШЛЯХУ ДО НАТО
    5. ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП
      • край
      • МВФ чує кримінал
      • Морока із зайвими трильйонами
      • Британія — не рівня Європі
      • СВІТ
    6. ПОСТУП У СВІТ
      • СВІТоогляд
      • ЄС погрожує Відню ізоляцією
      • Упав іще один літак
    7. УРЯДОВИЙ ПОСТУП
      • Уряд реформ чи компромісу?
    8. АРТ-ПОСТУП
      • Композитор року
      • Творча окриленість українського митця
      • Із Індії на Збоїська – й до музею!
    9. ТЕНДЕНЦІЇ ПОСТУПУ
      • Чим подібна Україна до Індонезії
    10. МЕДИЧНИЙ ПОСТУП
      • NEWS
      • Звернутися до лікаря – не соромно
    11. СПОРТ-ПОСТУП
      • Той самий Каспаров
      • Що буде з ФК “Карпати”?
      • СНДівський кубок знов у “Спартака”
      • СПОРТ-БЛІЦ
    12. ПОСТ-SCRIPTUM
      • КАЛЕНДАР
      • Меблі для покоління NEXT
      • гороскоп
  • pp_19_7  
     УРЯДОВИЙ ПОСТУП
    СТОРІНКА 7
    № 19 (463), середа
    2 лютого 2000 року

    Уряд реформ чи компромісу?
    Львівська візія

    Олександр ШУМЕЛЬДА

    Прихід до влади у країні нового уряду викликав неоднозначну оцінку дослідників політичного простору. Розмаїтість їхніх поглядів на новий уряд “молодих реформаторів”, що прийшов на зміну просто “уряду реформаторів”, викликала необхідність порівняти візії аналітиків із метою виокремлення основних ліній бачення новітніх пертурбаційних процесів в українському політикумі. Міркуваннями про новий уряд діляться відомі у Львові політичні аналітики:
    Кость Бондаренко, директор Центру політичних досліджень “Нова Хвиля”;
    Анатолій Романюк, директор Центру політитчних досліджень;
    Юрій Шведа, генеральний директор Фонду “Україна-Європа”;
    Ігор Марков, керівник Лабораторії соціальних досліджень Центру підтримки приватних ініціатив;
    Юрій Кужелюк, керівник прес-клубу;
    Діана Стасюк-Юраш, генеральний директор Суспільно-гуманітарного консорціуму “Генеза”

    “Поступ” поставив кожній із перелічених осіб три запитання. Для зручності порівняння різних думок результати опитування подані у формі “запитання – відповіді”.
    1. Чи можна, на вашу думку, уряд Ющенка назвати “урядом реформаторів”?

    Анатолій Романюк: – Ми всі хотіли б, аби уряд Ющенка був урядом реформаторів. Це зумовлено складним станом економіки і станом самого суспільства, через що навіть найбільш консервативно налаштовані люди усвідомлюють, що реформи мають бути проведені. Тим паче, що всі бачать, як змінилася ситуація у країнах, де реформи були справді проведені. Це країни Прибалтики, Польща й інші. Тому ми сподіваємося, що уряд Ющенка буде урядом реформаторів. І певною мірою на це працює імідж Ющенка, який досить професійно керував Національним банком. Ще один чинник, що дозволяє вважати новий уряд урядом реформаторів, те, що в ньому досить багато молодих людей. Але чи є цей уряд реформаторським, ми зможемо сказати, лише побачивши його перші кроки.

    Діана Стасюк-Юраш: – Є певна парадоксальність термінів у політиці. І загалом, політика – це поле символів. Уряд Пустовойтенка ми називали “реформаторським”. Уряд Віктора Ющенка ми називаємо урядом “молодих реформаторів”. Якоїсь суттєвої різниці між ними я не бачу. За винятком хіба що самого прем’єра та кількох нових урядовців різниця між цими урядами мінімальна, оскільки 11 членів старого перейшли в новий. Уряд формували під лідера – Ющенка. Тому тут найбільші надії треба покладати на самого Ющенка. У нього в команді є два дуже добрі фахівці: Мітюков і Тигипко. Звичайно, є ще Юля Тимошенко. Вона має реноме яскравого політика, здатного на реальні реформи. Мушу сказати, що новий уряд яскравіший, динамічніший, аніж попередній.

    Кость Бондаренко: – Урядом реформаторів Кабмін Ющенка є лише на перший погляд. Річ у тому, що, крім кількох осіб, які становлять певне обличчя цього уряду (Ющенко, Єхануров, Тимошенко), котрі себе задекларували як прихильники економічних реформ, решта людей – це представники або старих еліт, або люди, котрих важко назвати реформаторами за самим характером їхнього мислення. Скажімо, чи можна назвати реформатором Михайла Гладія?.. Те саме можна говорити про силовиків в оточенні Ющенка: це люди, котрі не є реформаторами за складом свого мислення. Тому ми маємо прем’єра-реформатора; маємо віце-прем’єрів, яких можна назвати реформаторами; і маємо Кабмін, що є далеко не реформаторським.

    Юрій Кужелюк: – Частково це – уряд реформаторів, але, мабуть, не таких, як би хотілося. Бо ми говоримо “молодий реформатор”, тоді як середній вік в уряді – 50 років, що, погодьтеся, трохи забагато. І багато там людей, котрі, фактично, були у багатьох попередніх урядах.

    Юрій Шведа: – Бачите, будь-яка оцінка дається в порівнянні. Якщо порівнювати цей уряд із попереднім – так, безумовно, він є урядом реформаторів. Але зі складу уряду давати йому оцінку важко; про якесь оцінювання можна говорити лише за результатами діяльності. Тому треба, щоби минуло трохи часу.

    Ігор Марков: – Я можу відповісти коротко: я вважаю, що уряд Ющенка складається з людей, котрі себе в українському суспільстві зарекомендували як реформатори. Однак уряд реформаторів є певною політично-об’єднуючою візією розвитку суспільства, яку виражає певна команда чи певна політична сила. Я думаю, що саме цього фактора немає: нинішній уряд є командою, але командою збірною. Я завжди займав ту позицію, що уряд, як і парламент, як і інші органи вищої влади, повинен формуватися не на так званій професійній основі, а на основі політичній. Так-от, політичної визначеності, політичного обличчя уряду, яке би виражало певну інтенцію в суспільстві, що була би чітко означена якщо не на політичному рівні, то хоча би на близькому до нього, на жаль, немає.

    2. Чи вдалося Ющенкові, на вашу думку, сформувати команду однодумців?

    Анатолій Романюк: – Насправді говорити, чи є цей уряд урядом однодумців, ми зможемо лише тоді, коли побачимо дію цього уряду. Проте я свідомий, що цей уряд є урядом компромісів. І за цих умов говорити про уряд однодумців важко. Про нього можна говорити, коли є система формування уряду тією партією, яка перемогла на парламентських виборах. Власне, тоді уряд є урядом однодумців. В умовах, коли уряд існує як компромісне формування, він не може бути урядом однодумців. Тому я вважаю нинішній уряд урядом можливих компромісів.

    Діана Стасюк-Юраш: – Як розповідає багато моїх колег із Києва, Ющенкові було дуже складно набрати команду, позаяк більшість політиків відмовлялася від тих чи інших посад. Тобто він склав ту команду, яка склалась, і те, що одинадцять членів старого уряду ввійшли в новий – це вже про щось свідчить.

    Кость Бондаренко: – Навряд. Хоча Ющенко це задекларував, але більшість в уряді – не люди Ющенка. Цей уряд є урядом компромісу між окремими кланами. Окремі заяви Юлі Тимошенко, в яких вона говорить, що в Кабмін її запросив Ющенко, незабаром уже – що туди її запросив сам Кучма, – свідчать, що певних людей, у тому числі силовиків, Ющенкові нав’язали. Тому, чи можна говорити про якусь єдину команду?

    Юрій Кужелюк: – Сумнівно, щоби вони були однодумцями, бо уряд однодумців може бути лише за суто партійного підходу, коли створюється партійна більшість у парламенті й на її основі формується уряд. Тоді ці люди об’єднуються на партійно-програмових засадах. У нашій ситуації знайти абсолютних однодумців важко.

    Юрій Шведа: – Якщо говорити про уряд реформаторів, то це би мала бути команда однодумців, налаштована на програму реформ. Якщо говорити про цей уряд, то мені здається, що значна частина присутніх у ньому людей – це вже команда. Сергій Тигипко, Юрій Єхануров, які показали себе ще на попередніх посадах, – це і є певне ядро, і я сподіваюся, що це ядро зможе задати основний, визначальний вектор політики уряду. Та коли говорити про весь уряд, то цілий ряд осіб у рамках цього уряду виглядає як певний дисонанс чи частина вчорашнього уряду.

    Ігор Марков: – Важко дати на це питання позитивну відповідь. Хоча вона би була дуже бажана. І наскільки я знайомий із політиками та людьми, котрі входять до уряду Ющенка, я  не можу віднайти жодних ключових, спільних, політично задекларованих, соціально виражених точок перетину, які би фіксувалися раніше. Цього немає. Вони ні разу не задекларували себе на якійсь тривкій основі як однодумці. Так само аналіз їхньої попередньої діяльності не дає змоги сказати, що ці люди – команда однодумців.

    3. Чи не могли би ви спрогнозувати, як довго протримається цей уряд, і від чого залежатиме ефективність його функціонування?

    Анатолій Романюк: – Складно говорити про ефективність функціонування уряду, який, на мій погляд, тимчасовий. Тобто він не розрахований надовго. Можливо, після наступних виборів Ющенко знову сформує уряд, і частина тих людей, котрі ввійшли в уряд сьогоднішній, будуть там присутні. Лише тоді ми зможемо говорити про його перспективи й ефективність роботи. Зараз уряд, я думаю, планує свою роботу, виходячи з референдуму та перевиборів, які, як говорять, відбудуться ще цього року. Тому, відповідно до цього, ми можемо оцінювати перспективу роботи цього уряду. Два місяці, три, чотири – не більше. Інший момент – перші кроки цього уряду зачепили людей впливових, котрих характеризують як олігархів. Це призвело до того, що, коли виникла загроза, вони об’єдналися. Тобто вони можуть і будуть діяти проти конкретних осіб у цьому уряді. Це ще додатково ускладнить роботу цього уряду.

    Діана Стасюк-Юраш: – Зараз складно називати дати. Наприклад, згадаймо прогнози щодо уряду Пустовойтенка: скільки було слів про те, що його уряд не протягне й півроку. Та він втримався найдовше. Я вважаю, що, коли Ющенко впорається зі своїм “завданням мінімум”, він втримається у кріслі прем’єра ще довго. І тоді зможе реально проводити реформи в життя.

    Кость Бондаренко: – Тут є кілька факторів, що впливатимуть на тривалість перебування кабінету Ющенка при владі. Перший – це те, наскільки ефективно йому вдаватиметься “вибивати” кредити чи відтерміновувати виплати зовнішніх боргів. Друге – це те, наскільки Ющенко буде вигідний певним олігархічним колам. Наразі у нього нібито непогано складаються стосунки з Олександром Волковим. Проте водночас Віктор Ющенко – давній опонент Віктора Медвечука, який нещодавно об’єднався з Волковим. Тим паче, що Ющенко, швидше за все, складатиме конкуренцію Медвечукові на наступних президентських виборах (якщо тільки Кучма не балотуватиметься на третій термін, про що останнім часом багато говорять у певних колах). І все залежатиме від того, наскільки Медвечук терпляче ставитиметься до перебування у прем’єрському кріслі Ющенка. Тому прогноз щодо тривалості існування цього Кабміну складний. Зрештою, Кабмін може існувати довго, та “у процесі” люди змінюватимуться, і через кілька років “уряд реформаторів” може перетворитися на уряд дрімучих консерваторів.

    Юрій Кужелюк: – Думаю, що до певного часу протримається, оскільки відбудеться референдум, і після цього парламент матиме перпективу дострокових виборів. Звичайно, під час виборів уряди ніхто не міняє. Це раз. Друге, що до наступних планових парламентських виборів залишилося не так багато – два роки. Отже, я думаю, що принаймні до кінця цього року він протримається.

    Юрій Шведа: – Об’єктивно є всі легально-правові умови, щоби цей уряд протримався довго: його сформував новий Президент, він має підтримку парламентської більшості. Але чи буде якась позитивна зміна в житті країни – це залежатиме від конкретних результатів діяльності уряду. Якщо вдасться бодай стабілізувати ситуацію у країні, а тим паче зменшити її негативізм, то, безумовно, цей уряд буде урядом популярним, який зможе продовжувати свою діяльність і отримає кредит довіри для реалізації своєї програми. Та досвід усіх “урядів  реформаторів”, скажімо, в Польщі, в Росії свідчить, що уряд реформаторів – це уряд, який робить доволі жорсткі кроки, диктовані складною ситуацією у країні. І ці кроки надзвичайно непопулярні.

    Ігор Марков: – Я утримаюся від такого прогнозу, тому що в самій постановці питання порушені такі категорії, що суперечать ідентичності цього уряду. Для того, щоби вжити термін “протримається уряд”, потрібно мати на увазі його самостійну ідентичність у політиці. А вона вже сьогодні дуже суперечлива. Бо, з одного боку, вона формувалася на засадах створення парламентської більшості й угоди трьох сил, трьох інститутів: Президента, парламенту і самого уряду про взаємну відповідальність, яка дає уряду карт-бланш, можливість здійснювати свою політику та бути відповідальним за її проведення у країні. Сьогодні все це поламане. Тому “утримування” сьогоднішнього уряду має такий самий маніпулятивно-іміджевий характер, як і попередніх урядів. У зв’язку з цим питання, скільки “протримається” уряд, матиме таку відповідь: стільки, скільки буде доцільним.
     

     






    Error: Cache dir: Permission denied!