BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення
buy visitors



[BRAMA Client Websites]
Поступ лоґо, Postup logo

[ <<< INDEX ]

POSTUP - ПОСТУП
№ 19 (463), середа
2 лютого 2000 року


  • [ст.1 (p.1)] - PDF
    1. ПЕРША СТОРІНКА
      • “ОКТЯБРСЬКІ” — ВЖЕ НЕ СВЯТО
      • ПЕРВИЙ МІКРОХВОН ВКЛЮЧЕНО
      • Чеченці залишають Джохар-Калу
    2. ПОСТУП У ЛЬВОВІ
      • Кілька слів
      • А навіщо нам водолічильники?
      • Заплати податки і спи спокійно
      • Можемо, коли хочемо
      • ЯКОЮ БУДЕ КВАРТПЛАТА?
    3. НАША СТОЛИЦЯ
      • Чутки про відставку виявились перебільшеними
      • Зловив зубами кулю
      • Десять років для порозуміння
      • Плакали гроші остарбайтерів?
      • архіваріус: Про що писали газети...
    4. ПОСТУП З КРАЮ
      • краєвид
      • ПЕРВИЙ МІКРОХВОН ВКЛЮЧЕНО (Закінчення)
      • Результати вчорашнього перерозподілу комітетів парламенту
      • Податковим пресом – по російській мові
      • Піднято на поверхню тіла шахтарів
      • CОFA – БАР’ЄР НА ШЛЯХУ ДО НАТО
    5. ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП
      • край
      • МВФ чує кримінал
      • Морока із зайвими трильйонами
      • Британія — не рівня Європі
      • СВІТ
    6. ПОСТУП У СВІТ
      • СВІТоогляд
      • ЄС погрожує Відню ізоляцією
      • Упав іще один літак
    7. УРЯДОВИЙ ПОСТУП
      • Уряд реформ чи компромісу?
    8. АРТ-ПОСТУП
      • Композитор року
      • Творча окриленість українського митця
      • Із Індії на Збоїська – й до музею!
    9. ТЕНДЕНЦІЇ ПОСТУПУ
      • Чим подібна Україна до Індонезії
    10. МЕДИЧНИЙ ПОСТУП
      • NEWS
      • Звернутися до лікаря – не соромно
    11. СПОРТ-ПОСТУП
      • Той самий Каспаров
      • Що буде з ФК “Карпати”?
      • СНДівський кубок знов у “Спартака”
      • СПОРТ-БЛІЦ
    12. ПОСТ-SCRIPTUM
      • КАЛЕНДАР
      • Меблі для покоління NEXT
      • гороскоп
  • pp_19_4  
     ПОСТУП З КРАЮ
    СТОРІНКА 4
    № 19 (463), середа
    2 лютого 2000 року

    краєвид

    Євген Марчук збирається найближчим часом визначитися з приводу поєднання посади секретаря РНБО з депутатським мандатом у Верховній Раді України. Є. Марчук не уточнив, який саме вибір він зробить, сказавши тільки, що збирається ухвалити рішення “сьогодні-завтра”. Він висловив переконання, що депутати, які суміщають діяльність у парламенті з роботою в органах виконавчої влади, “повинні однозначно визначитися”. У новий уряд призначені за останні місяці 5 депутатів. Це перший віце-прем’єр Юрій Єхануров, віце-прем’єр Юлія Тимошенко, міністр аграрної політики Іван Кириленко, міністр освіти й науки Василь Кремінь і міністр екології Іван Заєць. Поки що ніхто з них не заявив про відмову від свого депутатського мандата.

    Президент України Леонід Кучма підписав указ “Питання про створення Кримського міжнародного підсупутникового полігона”. Метою документа є забезпечення національної економіки й оборонного комплексу високоякісною інформацією. Кабінету Міністрів доручено в місячний термін вирішити питання про створення робочої групи з учених Національної академії наук України, фахівців Національного космічного агентства, Міністерства оборони, інших центральних органів виконавчої влади.

    Микола Кузьменко призначений начальником господарського управління секретаріату Кабінету Міністрів України. До призначення на цю посаду М. Кузьменко очолював господарське управління ЦВК. В управлінні кадрового забезпечення секретаріату Кабміну повідомили, що Олександр Соломоненко, який раніше очолював господарське управління апарату Кабміну, звільнений з посади у зв’язку з виходом на пенсію.

    Протягом тижня перший апеляційний суд міста Аріка (Чилі) повинен розглянути справу українських моряків із судна Nativa, обвинувачених в контрабанді наркотиків. Раніше дипломати передбачали, що слідство в цій справі триватиме 6-7 місяців. Судно Nativa під панамським прапором було затримане владою Чилі 16 січня. При обшуку на судні було виявлено 9 тонн кокаїну. З 20 членів екіпажу 11 виявилися громадянами України. Усі 11 моряків звернулися до Президента України Леоніда Кучми й уряду з проханням про передачу їх для відбування покарання в Україну.

    Українські прикордонники затримали на українсько-російському кордоні зловмисників, які намагалися ввезти в Україну 135 кг наркотичних речовин. Наркотики знаходилися в контрабандній партії товарів, з якою троє жителів Хіви (Узбекистан) хотіли проникнути на територію України на дільниці українсько-російського кордону в районі застави “Краснодон” (Луганська обл.). Іноземців намагався провезти мимо прикордонних і митних постів у своєму автомобілі “Жигулі” житель Ростовської області.



    ПЕРВИЙ МІКРОХВОН ВКЛЮЧЕНО

    Дмитро ЯЦЕНКО

    ПЛЮЩ

    Закінчення. Початок – стор. 1

    Надії “меншовиків” на раптове наповнення сесійної зали ВР не справдилися, переговори з більшістю провалилися. Відтак лівим залишилося лише шукати атракції в обурливих промовах до самих себе та своїх прихильників на вулиці. І все ж таки на початку обох засідань в обох парламентах лунали заклики до спільного початку сесії, які, проте, були відкинуті. У таборі лівих пропозицію Олександра Мороза про запрошення “більшовиків” до зали відкинули комуністи, а в Українському домі більшість проігнорувала аналогічну пропозицію Сергія Головатого. Таким чином, парламентська криза перейшла в наступну фазу, коли від жодної з двох Верховних Рад вже не може залежати доля законодавчого органу держави. За висловом С. Головатого, 21 січня (дата розколу парламенту) почався 30-денний відлік часу, коли парламент не може зібратися на сесію. А згідно з Конституцією (ось коли про неї можна і згадати), після завершення цих 30 днів Президент зможе розпустити Верховну Раду.

    Очевидно, не виключаючи такого повороту подій, “більшовики” вирішили-таки на наступне засідання (8 лютого) перебратися на Грушевського. Та їхнє повернення може нагадувати штурм, бо ліві (фракція прогресивних соціалістів) заявили про намір обороняти свій останній притулок, а пізніше оголосили голодування.

    Насамкінець опальний спікер О. Ткаченко заявив, що ще у вівторок у Конституційний суд буде надіслано подання про неконституційність засідань більшості. Проте КС навряд чи стане заперечувати своє попереднє рішення щодо легітимності прийнятих “більшовиками” постанов. Тим часом парламентська більшість у черговий раз отримала вияв президентської довіри: увечері Леонід Кучма мав зустрічатися з її новообраним керівництвом. Проте ще більший кредит довіри Президент надав їй напередодні виборів цього керівництва, коли пообіцяв змінити редакцію першого питання загальноукраїнського референдуму: у разі нормалізації роботи парламенту він замінить питання про недовіру питанням про довіру парламенту. Всі ніби задоволені, а за народ образливо – все ж таки це він питання на референдум пропонував... Він мав би їх і міняти.

    На вчорашньому засіданні більшості переможці також розподілили між собою комітети та затвердили їх голів. Найбільше комітетів (по чотири) отримали фракції “Батьківщина” та УНР, що пояснюється їх відмовою від претензій на посади заступників спікера. По два комітети матимуть фракція СДПУ(о) та група “Відродження регіонів”, представлені в керівництві. На цьому оформлення нової Верховної Ради завершилося, хоч і надалі залишається проблематичним її збір у звичному приміщенні на Грушевського.

    Результати вчорашнього перерозподілу комітетів парламенту
     
    Назва комітету  Голова Фракція
    Комітет з питань охорони здоров'я, материнства і дитинства Віталій Черненко "Батьківщина"
    Комітет з питань молодіжної політики, фізкультури, спорту й туризму Валерій Борзов "Батьківщина"
    Комітет з питань бюджету Олександр Турчинов "Батьківщина"
    Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Валерій Сушкевич "Батьківщина"
    Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Іван Білас УНР
    Комітет з питань науки і освіти Георгій Філіпчук УНР
    Комітет з питань фінансів і банківської діяльності Валерій Альошин УНР
    Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Олександр Гудима УНР
    Комітет з питань будівництва, транспорту і зв'язку Юрій Крук ПЗУ
    Комітет з питань екологічної політики, природокористування і ліквідації наслідків чорнобильської катастрофи Юрій Самойленко ПЗУ
    Спеціальна контрольна комісія з питань приватизації Олександр Рябченко ПЗУ
    Комітет з питань правової політики Олександр Задорожний "Відродження регіонів"
    Комітет з питань аграрної політики і земельних відносин Катерина Ващук "Відродження регіонів"
    Комітет з питань свободи слова і інформації Олександр Зінченко (СДПУ(о)
    Комітет з питань нацбезпеки та оборони Борис Андресюк (СДПУ(о);)
    Комітет з питань боротьби з оргзлочинністю та корупцією Юрій Кармазін “Громада"
    Комітет з питань регламенту, депутатської етики і організації роботи парламенту Віктор Омелич "Громада"
    Комітет з питань культури і духовності Леонід Танюк НРУ
    Комітет з питань прав людини, нацменшин і міжнаціональних відносин Геннадій Удовенко НРУ
    Комітет з питань економічної політики управління народним господарством та інвестицій Олексій Костусєв фракція Трудової партії
    Комітет з питань держбудівництва й місцевого самоврядування Юлій Іоффе фракція Трудової партії України
    Комітет з питань соціальної політики і праці Валентина Гошовська "Незалежні"
    Комітет в закордонних справах Ігор Осташ "Реформи-Конрес"
    Комітет з питань промислової політики і підприємництва Михайло Бродський "Яблуко"



    Податковим пресом – по російській мові

    Олег КОНИК

    УКРАЇНІЗАЦІЯ

    На дев’ятому році незалежності українська влада нарешті зрозуміла, що свого не варто цуратися. Уряд вирішив розширити сферу вживання рідної мови українців – і одночасно дерусифікувати деякі “запущені” ділянки життя. Услід за рішенням Конституційного суду про обов’язкове вживання української мови посадовими особами в спілкуванні та діловодстві з’явився проект постанови Кабміну “Про додаткові заходи щодо розширення функціонування української мови як державної”.

    У разі затвердження документа у владних коридорах слід чекати справжньої революції, адже мовну “реформу” урядовці вирішили почати з себе. Зокрема кожен державний службовець пройде переатестацію на предмет володіння українською мовою і застосування її під час виконання своїх обов’язків. Може, тоді секретарки в кабінетах київських чиновників нарешті перестануть говорити в слухавку: “Прійомная”, – а з телевізійних коментарів політиків стане зрозуміло, яка держава їх годує.

    Далі – більше. Плануються заходи для підтримки україномовного режиму у владних органах виконавчої влади та місцевого самоврядування. Навчальні заклади будуть приведені у відповідність до етнічного складу населення. Загальноукраїнські й регіональні телерадіокомпанії вестимуть трансляції відповідно до вимог виданих їм ліцензій. Відбудеться дерусифікація царини спорту, туризму та культури, репертуари театрів відповідатимуть мовному статусу цих закладів, а діяльність зарубіжних гастролерів буде нарешті врегульовано.

    Як же справжні українці зможуть почувати себе в рідному домі? Немає кращого примусу, ніж грошовий, і найперше наші податківці візьмуться за друковану продукцію, яка надходить з-за кордону (простіше – з Росії). До речі, у Львові вже вийшла постанова міської ради, яка, зокрема, передбачає менші ставки фіксованого податку для підприємців, які реалізують виключно україномовні газети та журнали, а також канцелярську продукцію вітчизняного виробництва.

    Не дивно, що першими відчули наступ українізації саме росіяни. МЗС Росії вже висловило заклопотаність з приводу заходів “проти збереження і розвитку російської мови та культури” в Україні й надіслав ноту протесту посольству нашої держави в Москві. Докази росіян ґрунтуються на нібито порушенні нашої Конституції, яка гарантує вільний розвиток культури та мови національних меншин. Щоправда, “расійскіє таваріщі” забули нагадати при цьому, скільки українських шкіл та культурних закладів – згідно з їх власною конституцією – вони повідкривали в себе вдома.



    Піднято на поверхню тіла шахтарів

    Пізно ввечері в понеділок і вранці у вівторок рятівники виявили і підняли на поверхню тіла останніх двох із п’яти гірників, які внаслідок викиду вугілля й газу трагічно загинули на шахті імені Скочинського (Донецьк) у неділю.

    Як повідомили в Донецькому територіальному управлінні комітету з охорони праці, похорони трьох шахтарів, витягнутих з-під завалу раніше, відбудуться у вівторок.

    За словами співрозмовника агентства, на шахті працює експертна комісія з розслідування причин аварії, яка повинна ухвалити рішення щодо подальшого використання лави, де стався вугле-газовий викид. До місця, де стався викид, дістатися поки що не вдалося, тому про причини аварії говорити ще рано, сказав співробітник теруправління.

    Близько 5.00 у неділю на горизонті 1200 метрів шахти імені Скочинського, що входить до складу державної холдингової компанії “Донецьквугілля” стався викид вугілля і газу. На дільниці працювали 14 чоловік, з них 5 – у лаві. На поверхню були підняті 9 чоловік, стан яких задовільний.

    За даними Міністерства вугільної промисловості України, за 20 днів цього року в країні на підземних роботах у шахтах загинуло п’ятеро гірників, на поверхні – двоє працівників вугільної промисловості. Усього в 1999 році загинуло 289 працівників вугільної промисловості (у 1998 році – близько 350 чоловік). У травні 1998 року внаслідок вибуху метану на шахті ім. Скочинського в Донецьку загинули 63 особи. Ця аварія стала однією з найбільших в історії гірництва в Україні та СНД.
    М. В.



    CОFA – БАР’ЄР НА ШЛЯХУ ДО НАТО

    Нератифікація Верховною Радою угоди COFA реально стримує співпрацю України з НАТО в рамках програми “Партнерство заради миру”. До угоди між державами-учасниками Північноатлантичного договору та іншими державами, які беруть участь у програмі “Партнерство заради миру”, щодо статусу їх збройних сил (COFA) Україна приєдналася 6 травня 1996 року.

    Пізніше було прийнято два додаткові протоколи, які регулюють статус офіцерів Збройних Сил держав-учасників угоди, що працюють у штабних одиницях “Партнерства”, у тому числі їх підготовку до миротворчих операцій.

    Угода і додаткові протоколи вимагають ратифікації Верховної Ради. З усіх учасників угоди цей документ не ратифікували Україна, Люксембург і Португалія, повідомив В. Бєлашов. Росія, за його словами, не приєдналася до угоди. МЗС сподівається, що після того, як ситуація у Верховній Раді нормалізується, депутати повернуться до цього питання і вирішать його позитивно.

    С. Ю.