BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення
buy visitors



[BRAMA Client Websites]
Поступ лоґо, Postup logo

[ <<< INDEX ]

POSTUP - ПОСТУП
№ 18 (462), вівторок
1 лютого 2000 року


  • [ст.1 (p.1)] - PDF
    1. перша сторінка
      • СКАНДАЛ: Мiзiн залишає “Карпати”
      • ЕКСТРАДИЦІЯ: Піночет поїде додому?
      • ЛИТВА: Сповідь для сексота
      • Сьогодні засідатимуть Верховні Ради
      • Україну перевірятиме міжнародний аудит
      • Кучма прорекламував Україну
    2. ПОСТУП У ЛЬВОВІ
      • Кілька слів
      • УНР ставить на жінок і місцеві ради
      • За референдум береться команда Криворучка
      • “Вогнем і мечем” нарешті у Львові
      • Стихія і далі лютує
      • РЕЙТИНГ ЗГАДУВАНОСТІ ОСІБ У ЗМІ
    3. НАША СТОЛИЦЯ
      • “Батьківщина” у Львові
      • Соцдопомога Великобританії
      • Знову про жриць кохання
      • Карантин у школах продовжено
      • Чому затримується допомога?
      • архіваріус: Про що писали газети...
    4. ПОСТУП З КРАЮ
      • краєвид
      • Сьогодні засідатимуть Верховні Ради (Закінчення)
      • У Донецьку знову загинули шахтарі
      • КУЧМА ЗАСПОКОЮЄ КРИМ
      • Моряків можуть передати Україні
    5. ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП
      • край
      • Глобалізація та її вороги
      • Тимошенко пропонує нову систему тарифів
      • СВІТ
    6. поступ у світ
      • (нема)
    7. ПОСТУП В ІСТОРІЮ
      • Органи Львова
    8. МУЗИЧНИЙ ПОСТУП
      • Віртуальний театр у львівському просторі
      • Душа у співі озоветься
      • Музика світла, що проходить повз нас
    9. ДИСКУРС ПОСТУПУ
      • 10 років політичних змін в Україні
    10. ДОСЛІДЖЕННЯ І ТЕХНОЛОГІЇ
      • еврика
      • Патентне клонування
      • Світлина без спалаху
      • Дослідження мови науки
    11. СПОРТ-ПОСТУП
      • Марта Літинська: вдруге друга
      • Мiзiн залишає “Карпати”
      • Андрій Шевченко – потрійний удар!
      • Перша поразка БК “Київ”
      • Українцi останнi
    12. ПОСТУП-SCRIPTUM
      • КАЛЕНДАР
      • У світі моди
      • гороскоп
  • pp_18_10  
    ДОСЛІДЖЕННЯ І ТЕХНОЛОГІЇ
    СТОРІНКА 10
    № 18 (462), вівторок
    1 лютого 2000 року

    еврика

    ПЕРШИЙ БІОКОМП’ЮТЕР. Науковці з Медисонського університету (США) створили перші прототипи біокомп’ютерів, сконструйовані з окремих молекул ДНК. На думку фахівців, молекулярні комп’ютери – майбутнє обчислювальної техніки, і за якихось 20 років вони замінять комп’ютери, створені на основі кремнієвих напівпровідників, бо будуть швидшими й мініатюрнішими. В одному грамі генетичного матеріалу можна вмістити стільки ж інформації, скільки у трильйоні компакт-дисків. Перший прототип може поки що розв’язувати завдання, яке має 16 комбінацій, а на одну операцію витрачає кілька днів. Але розробляється модель, яка зможе працювати вже з 512 комбінаціями.
     

    МОЛЕКУЛА П’ЯТОГО СМАКУ. Американські дослідники виявили молекулу язика, яка дозволяє людині відчути “п’ятий елемент” смаку – “умамі”, відомий також як monosodium glutamate (MSG), – це смак, який додає гостроти багатьом азіатським стравам. Існують чотири основні смаки їжі: солодкий, солоний, кислий і гіркий, але багато експертів каже, що п’ятий смак умамі не лише входить до реєстру основних, але є унікальним і надзвичайно важливим. Нірупа Чаундхарі та його колеги з університету Маямі знали, що організм надзвичайно чутливий до glutamate, який був виявлений у багатьох харчових продуктах, включно з м’ясом, морською їжею і старим сиром. Використовуючи смакові рецептори молодих пацюків (пацюки відчувають смак glutamate так само, як і людина), вони виявили усічену версію сполуки mGluR4. Ця позбавлена протеїну форма може визначити умамі, та вона не настільки чутлива до нього, як клітини мозку. Схожість його властивостей зі смаком MSG передбачає, що ця молекула є смаковим рецептором glutamate. Умамі вперше ідентифікував як певний смак у 1998 році Кікунає Ікеда, вчений Токійського імператорського університету, який був вражений дивовижним ароматом страви з морських водоростей. Згодом він ізолював та ідентифікував молекулу glutamate.
     

    СПИРТ ЗАМІСТЬ БАТАРЕЙОК. Мобільні телефони зможуть функціонувати в десять разів довше, а переносні комп’ютери – працювати без перепочинку 20 годин із новими джерелами енергії, які винайшли науковці фірми “Моторола” та Національної лабораторії в Лос-Аламосі (США). До того ж, нові елементи живлення не лише дешевші за традиційні батареї, а й мають менші габарити (площа – 6 кв. см, товщина – 2 мм). Енергія у них виробляється завядки окисленню спирту (метилового чи денатурату). Нові джерела живлення мають з’явитися на ринку за три роки. У майбутньому їх можна буде застосовувати також для приводу електромобілів.



    Патентне клонування

    Д.О. СВІДНИК

    БІОТЕХНОЛОГІЇ

    Американська компанія Geron Corp отримала два британські патенти, які надають комерційні права на створення ембріонів людини шляхом клонування. Прецедент видачі патентів на клонування за методикою Доллі викликав минулого тижня протест групи вчених, котрі виступають за етику біотехнологічних патентів, що особливо стосуються людських генів і клітин.

    “Британський уряд – перший у світі урядом, який оголосив про патентний захист людини у будь-якій стадії її розвитку”, – говорить активіст опозиції Джеремі Рифкін із вашингтонського Фонду економічного розвитку. Він має намір оскаржити патент, аргументуючи протест тим, що британське законодавство забороняє видачу будь-кому прав власності на людину, навіть коли її ембріон – це лише декілька клітин.

    Патент, виданий каліфорнійській компанії Geron Corp., дає їй виняткові права на ембріони тварин, створені у процесі пересадки ядра клітини донора, що знаходиться у стані диплоїда, у відповідну клітину реципієнта аж до стадії бластоцисти (іншими словами – клонування).

    Бластоциста (від blastos – паросток, зародок і грецьк. kystis – пухир (бластодермічний пухирець) – стадія розвитку ссавців тварин у процесі дроблення заплідненого яйця. Містить зародковий вузлик, із якого розвиваються зародок і його оболонки. Зовнішня стінка бластоцисти утворює трофобласт. Трофобласт (від грецьк. trophe – живлення та blastos – паросток) – зовнішній шар клітин у зародків ссавців на стадії бластоцисти. Забезпечує контакт зародка з материнським організмом. Бере участь в імплантації зародка у стінку матки й утворенні плаценти.

    Диплоїд (від грецьк. diploos – подвійний і eidos – вигляд) – клітина з двома гомологічними наборами хромосом. Диплоїдними є всі зиготи. Зигота (від грецьк. zygotos – сполучений разом) – запліднене яйце; диплоїдна клітина, що утворюється у тварин і рослин унаслідок злиття чоловічих і жіночих статевих клітин (гамет); початкова стадія розвитку зародка і, як правило, клітини тіла (крім статевих) більшості видів рослин і тварин.
    Тут ідеться також про ембріони людини та колонії клітин, говорить Девід Ерп, віце-президент корпорації Geron з питань інтелектуальної власності. Минулого літа Geron купила Roslin Bio-med, комерційний підрозділ державного інституту Roslin, розташованого в Единбурзі, Шотландія. Саме там у 1996 році й була народжена знаменита вівця Доллі.

    Представник патентного бюро Великобританії Браян Касвелл пояснює, що директиви Європейського співтовариства забороняють патенти на клонування людини, та в цьому випадку патент був виданий, тому що він стосується лише ембріонів “на дуже ранній стадії розвитку”, що ніяк не пов’язано з природним народженням. Зі слів Ерпа, Geron отримала згоду на реєстрацію патента в американському патентному бюро, й у найближчі декілька місяців патент буде виданий. У минулому американське патентне бюро обережно ставилося до патентів, що стосуються людини. Geron хоче запатентувати лише технології клонування тваринних ссавців, але не людини. Хоча, зі слів Ерпа, Geron планує продовжувати розвиток терапії на основі технологій клонування і збирається виробити нову стратегію захисту своїх комерційних прав.



    Світлина без спалаху

    МУРАШКИ

    Проблеми зі спалахом постійно виникають у всіх фотографів-аматорів. Французькі вчені розробили гіперчутливу плівку, з допомогою якої можна робити фотографії без спалаху навіть при світлі запаленої свічки.

    Аматори, не дуже досвідчені у фотографії, напевно, багато разів переживали легке розчарування якістю світлин, де на обличчях найближчих раптом виявляються червоні очі. Ці вади можна лише частково виправдати невмінням натискати на єдину кнопку в автоматичному фотоапараті. Головна проблема – спалах.

    Але завдяки новій плівці, яку розробили французькі вчені, можна робити в десять разів чіткіші кадри, а спалахи незабаром, можливо, стануть просто спогадом.

    Сучасна плівка складається з двох чутливих до світла субстанцій: кристалів галогенідів, хімічних сполук галогенів із іншими елементами (фториди, хлориди, броміди, йодиди), та кристалів срібла. Коли частка світла, фотон, потрапляє на кристал галогеніду, він випускає електрон, який сполучається з кристалом срібла. У процесі проявлення плівки кристали срібла з одним зайвим електроном темніють і закріплюються на плівці. Інші залишаються світлими і змиваються.

    На жаль, у більшості випадків електрон, виділений кристалом галогеніду, переходить до кристалу срібла, та не прикріплюється до нього. Саме через ці  електрони, що “втрачаються”, потрібно багато світла (спалах або могутні лампи), щоби вийшла якісна світлина.

    Новинка ж французів полягає в тому, що вони додали до складу плівки третій компонент – сіль мурашиної кислоти. Цей компонент забезпечує закріплення електронів галогеніду на кристалах срібла.

    Відтак отримано плівку, на якій жоден фотон не втрачається. Нова плівка в десять разів чутливіша за ті, якими ми користуємося. Директор проекту Жаклін Беллоні стверджує, що залишилося тільки провести тести з різними барвниками, що використовуються в кольорових плівках. Поки що не відомо, чи буде новий винахід сумісний із червоним пігментом.

    Патент на винахід належить бельгійсько-німецькій фірмі АҐФА, яка поки що не поспішає назвати термін, коли нова фототехнологія з’явиться на ринку.



    Дослідження мови науки

    КНИГАРНЯ

    Галина Наконечна. Українська науково-технічна термінологія: Історія і сьогодення. – Львів: Кальварія, 1999. – 110 с.

    Добре було науковцям у середньовіччі. Вивчили собі латину і могли пізнавати всі премудрості з книжок і спілкуватися з своїми колегами з інших країн. З часів Відродження в науку стали приходити національні мови, витісняючи латину, яка донині збереглася хіба що в медицині.

    У європейській науці ХІХ ст. виникли два підходи до творення національних термінологічних систем: творення термінів на основі латинської мови чи на основі власної національної мови. Саме тоді стала формуватися новітня українська наукова термінологія, біля витоків якої стояли, зокрема, Яків Головацький, Іван Верхратський, Іван Пулюй, Володимир Левицький, Іван Горбачевський, Степан Рудницький та інші науковці з кола НТШ.

    Золотим десятиріччям розвитку українського наукового слова названо діяльність Інституту української наукової мови (ІУНМ) (1921-1933 рр.). Його працівники базували свою діяльність на таких засадах: термінологія повинна бути народна; в разі відсутності готового терміну в народній мові треба створити його з власномовних морфем; якщо новостворений термін цілком непридатний, то його треба запозичити з мови-джерела, а не через мови-посередники; термін повинен бути легкозрозумілий; назва поняття має бути точна й однозначна; термін має бути милозвучний, економічний і придатний для створення похідних термінів.

    Але в часи “мовного терору”
    30-х багато українських термінів замінили російськими відповідниками. У наступні десятиліття українську мову взагалі витісняли на марґінес науки. В останньому десятиріччі здійснюється процес відродження і творення нової національної термінології. Однак необхідно вирішувати цілу низку проблем:  використання спадщини НТШ й ІУНМ, запозичень із іноземних мов, перекладу термінів, правопису, транслітерації, синонімії, стандартизації та культури наукової мови. Галина Наконечна звертає увагу на повну “безособовість і беземоційність” наукового стилю останніх десятиріч, коли автори не тільки ховаються за загальним “ми”, а й не виявляють жодних своїх уподобань, не оживляють свої тексти образними порівняннями, метафорами чи епітетами.

    Ще одна перевага книги – вміщені в ній словничок найуживаніших слів і виразів наукового стилю, а також солідна бібліографії сучасних і старих термінологічних словників. Хотілося б, аби видання вийшло на білішому папері і з краще виконаними ілюстраціями.


     

    недвижимость северный кипр