| ||||||||
![[BRAMA Client Websites]](http://www.brama.com/banners/miniads13.gif){kind=small}
|
ADVERTISEMENT
LvivArt.com
| |||||||
| |||||||||||
[ <<< INDEX ]
|
POSTUP - ПОСТУП
|
економічний поступ край Уряд України має намір спрямувати законопроект про приватизацію державного підприємства електрозв’язку “Укртелеком” у Верховну Раду наприкінці наступного тижня, тобто в перші дні лютого, повідомив перший віце-прем’єр країни Юрій Єхануров. У той же час він відмовився коментувати деталі законопроекту, зазначивши, що уряд “ще не ухвалив остаточного рішення і проводить активні дискусії”. При цьому, як сказав Єхануров, затримка Верховної Ради із затвердженням поданого урядом законопроекту про програму приватизації на 2000 рік не становить серйозної загрози для приватизації. Міністерство фінансів України і банк ING Barings, що є лід-менеджером України з обміну її зовнішньої заборгованості перед приватними кредиторами, учора оголосили про формування синдикату банків, які нададуть допомогу в цьому обміні. У синдикат увійшли такі банки, як Commerzbank, Credit Suisse First Boston і Salomon Smith Barney. Обмін включатиме єврооблігації, номіновані в євро, на суму 500 млн. EUR, термін погашення яких закінчується в березні 2000 року; облігації обсягом 74 млн. USD з погашенням у жовтні 2000 року. Обмін включає також облігації з “нульовим” купоном на суму 258 млн.; єврооблігації, номіновані в марках, загальним обсягом 1538 млн. DM; облігації державної зовнішньої позики обсягом 1,4 млрд. USD, випущені Україною в рахунок погашення боргу за газ перед РАТ “Газпром”. Тенденція ревальвації гривні на міжбанківському валютному ринку України продовжує зміцнюватися, повідомили оператори валютного ринку. Пропозиція валюти значно перевищувала попит, що, за словами банкірів, стало головною причиною зміцнення курсу гривні, яка вийшла на рівень 5,47-5,49 грн./USD. При цьому банкіри зазначають, що більш значному зміцненню гривні перешкоджав Національний банк, який викуповував зайву пропозицію валюти на ринку. Банкіри чекають у найближчі дні подальшого зміцнення гривні. Коментуючи намір українського підприємця Сергія Коваленка подати в суд на концерн Volvo, щоб відшкодувати збитки, заподіяні йому в результаті аварії на автомобілі Vоlvo С76 в 1998 році, директор ДержавтотрансНДІпроект Анатолій Редзюк повідомив, що українське законодавство не вимагає від виробника наявності в автомобілі подушок безпеки. Як стверджує Тетяна Супрун, генеральний директор компанії Viking Motors (офіційний дилер Volvo в Україні), юридична фірма, що представляє інтереси Коваленка, зверталася з проханням надати техдокументацію на подушки безпеки і скласти дефектувальний акт з ремонту автомобіля. У ході проведеної роботи було фотодокументально засвідчено відсутність в автомобілі пошкоджень радіатора та акумулятора, що повністю виключає імовірність фронтального удару легковика, про який підприємець поінформував громадськість. Вивізне (експортне) 23-відсоткове мито на насіння соняшника буде скасовано, можливо, в лютому, заявив міністр аграрної політики України Іван Кириленко. Відповідні пропозиції до Верховної Ради вже внесено”, – сказав він. За словами Кириленка, “мито спрацювало на користь України. У нас на 20 млн. грн. збільшилися надходження до бюджету від переробки”. Разом із тим, перший заступник міністра агрополітики Юрій Лузан збереження експортного мита на соняшник назвав “антиринковим методом”. “Якщо говорити про взаєморозуміння з партнерами, насамперед зарубіжними, то, напевне, доцільніше його скасувати”, – сказав він. Закон про введення в дію 23-відсоткового мита на насіння олійних культур набув чинності 2 жовтня 1999 року.
Електроенергетика на межі катастрофи -- Тарас СМАКУЛА ЛАНЦЮГОВА РЕАКЦІЯ Зима. Електроенергетика знову на межі катастрофи. А ще в жовтні в запалі передвиборної президентської кампанії “діючого” офіціоз запевняв, що “все буде чотко”. Чому ж вони мовчать зараз, коли дефіцит потужностей становить 6 ГВт із 12 необхідних? Кабінет Міністрів звернувся з, по суті, слізною вимогою до керівництва облдержадміністрацій і підприємств (та з не менш слізним проханням до українського обивателя) зробити все можливе і неможливе для своєчасної оплати за спожиту електроенергію. У цю зиму енергетика України ввійшла з рекордно малими запасами палива, а без нього якось не використаєш потужності електростанцій, каже Кабмін. Однією з причин, що завадила енергетикам закупити його, є нерозрахунки за спожиту електроенергію. Так, станом на 1 січня 2000 року заборгованість досягла 26,7 млрд. грн., що дорівнює річному доходу держбюджету. Та до цього часу про ці проблеми ніхто, звичайно, не знав, а згадали про них лише тоді, коли вдарили сильні морози і різко погіршився баланс об’єднаної енергосистеми. Підтримувати його вдається лише періодичним відключенням споживачів засобами протиаварійної автоматики. Але й цього виявилось недостатньо. Ситуацію ускладнили аварійні зупинки блоків АЕС та випрацювання водних ресурсів Дніпра і Дністра. На вчорашній день об’єднана енергосистема України працювала з дефіцитом потужностей майже 6 тис. МВт з 12 необхідних. Після того, як частота струму досягла 49,05 Гц, сталася аварійна зупинка 8-го блоку на Придніпровській ТЕС. Почалась ланцюгова реакція – частота в енергомережі України впала нижче 49 Гц, що, у свою чергу, призвело до зменшення потужностей атомних блоків на Хмельницькій і Південно-Українській АЕС. Підтримати необхідну частоту вдалося лише ще більшими аварійними відключеннями. Наразі вихід знайдено додатковим виділенням на ТЕС кожного дня 7 млн. гривень для закупівлі газу. Так, уже вчора газ надійшов на Придніпровську, Бурштинську, Ладижинську, Вуглегірську і Трипільську ТЕС, Харківську ТЕЦ-5, що дало можливість частково вирівняти ситуацію в енергосистемі країни. А сьогодні, кажуть у Кабміні, подачу газу на електростанції буде знову збільшено – до повного збалансування вироблення і споживання енергії. Але 7 мільйонів гривень щодня, та ще й при теперішній фінансовій ситуації в країні, – катастрофа. Тому й звертається Кабмін із вимогою терміново і стовідсотково заплатити за електроенергію. Бо що ж буде, коли всі ресурси закінчаться?..
КСП за борги – у власність кредиторів -- Тарас СМАКУЛА АГРО Дотеперішня регламентуюча політика держави в аграрному секторі призвела до “аморальної поведінки” аграріїв (вислів нового галузевого міністра Кириленка) і зниження інвестицій в АПК. А тому визначним чинником державної агрополітики в 2000 році стане невтручання держави в діяльність сільcькогосподарських виробників. Першим кроком до цього стала урядова заборона Міністерству аграрної політики брати участь у забезпеченні аграріїв паливом, засобами захисту рослин і мінеральними добривами. “Держзамовлення немає. Дотацій – майже немає. Під програми забезпечення тваринництва, рільництва, насінництва виділяються мінімальні кошти. Держрезерв сьогодні – це комерційна структура, яка торгуватиме з товаровиробниками”, – коментує цьогорічну ситуацію міністр аграрної політики Іван Кириленко А тільки весняно-польові роботи потребують 500-600 млн. грн. Їх міністерство Кириленка планує витягнути “шляхом чесних розрахунків” за матеріально-технічні ресурси (як за вже надані раніше, так і за такі, що будуть поставлені в майбутньому). У такий спосіб хочуть повернути агробізнес на село. Міністерство Кириленка пропонує два варіанти розв’язання проблеми заборгованості аграріїв перед приватними структурами: її реструктуризація терміном на п’ять років або надання кредиторам змоги стати співзасновниками приватних структур, створених після реформування КСП. Увага! В умовах, коли земля не є капіталом і оцінюється за залишковою вартістю, другий варіант означатиме, що господарства майже задурно перейдуть у руки різноманітних комерційних структур (серед них не бракує й московських). І тоді все, чим лякали народ Ткаченко і Мороз, стане реальністю. Запустивши машину невтручання держави в діяльність сільгоспвиробників, новий уряд може потрапити в халепу. Держава-банкрут вже не має грошей і матеріально-технічних ресурсів, щоби ще раз (укотре вже!) кинути їх “на село”. Але й сподівання на його швидке реформування – на те, що (після стількох років розвалу) інвестиції та приватний бізнес зможуть “витягнути” село – теж можуть виявитися марними. Отже, доживемо до весни, коли аграрії, погрожуючи завалити весняно-польові роботи знову вимагатимуть грошей. Для попередників уряду Ющенка це був убивчий аргумент, достатній, аби ще на рік (і так кілька років поспіль) забути про реформи на селі. Чи спрацює він і цього року?..
Членство Польщі у ЄС переноситься -- Наталія СТЕЛЬМАЩУК НА СТРИМАННЯ Закінчення. Початок – стор. 1 Представники цього американського банку довідалися про деякі деталі плану європейських властей стосовно розширення ЄС. Так, прийнято, що воно розпочнеться у 2004 році й проходитиме у чотири етапи. Найбільш близькими до інтеграції в ЄС зараз вважаються найменші держави, такі, як Кіпр, Естонія, Угорщина, Мальта і Словенія, які не створюватимуть великого навантаження на бюджет Євросоюзу. Шанси колишнього авангарду Центральної і Східної Європи – Польщі, Чехії, Словаччини, Литви та Латвії – першими потрапити в Європу виглядають дещо слабшими. Ймовірно, їх туди допустять не раніше 2006 року. У третьому ешелоні членів може опинитися Болгарія – у 2008 році, a в останньому – Румунія, прийняття якої єврочиновники перенесли на невизначений термін – десь після 2010 року. Зрештою, можливо, полякам ще не можна розслаблятися. Адже, як визнають аналітики, ця новина ще не означає остаточного офіційного становища Брюсселя, який наголошує, що термін приєднання кожної окремої країни до Євросоюзу залежатиме від їх рівня підготовленості. Однак Salomon Smith Barney стверджує, що (з огляду на можливі практичні та політичні проблеми) прийняття відразу дванадцяти кандидатів, навіть якщо вони будуть дійсно готовими до членства, буде для ЄС надто складним. Від початку 90-х років думки стосовно термінів розширення Євросоюзу виникали найрадикальніші: з одного боку, проводилися серйозні розмови про повне членство уже в 2000 році, а з другого – про необхідність встановлення перехідного періоду щонайменше років на двадцять. Самі поляки такий негативний для них сценарій розвитку подій прокоментували скептично, зокрема як спробу ЄС вустами банку натиснути на їх позицію під час переговорів про сільське господарство. До цього – під час саміту ЄС в Гельсінкі у грудні минулого року – була визначена наступна стратегія розширення Союзу: темпи переговорів залежатимуть від індивідуальних економічних показників кожної з 12 країн-кандидатів. Визначено також, що лідери Євросоюзу до кінця 2002 року приймуть рішення стосовно першої групи членів. До цього терміну країни-кандидати ще мають час виправити свої економічні показники та привести своє законодавство у відповідність з європейськими нормами. Існують ще й інші – геополітичні чинники, які також впливатимуть на встановлення остаточних термінів. Поки що поляки сподіваються, що рік, який розпочався, буде вдалим для їх економіки. Згідно з їх прогнозами, цього року злотий зміцниться, а головним елементом ризику стане дефіцит обігових коштів. У цілому ж польська економіка має розвиватися динамічніше – й водночас більш стабільно порівняно з минулим роком, який не був дуже успішним через девальвацію злотого, зростання інфляції, зниження рівня інвестицій та збільшення кількості безробітних.
СВІТ Президент США Білл Клінтон збирається погасити внутрішній національний борг у розмірі 3,6 трлн. дол. до 2013 року, тобто на два роки раніше, ніж планувалося. Таку можливість надає йому новий проект бюджету на наступний фінансовий рік, який він збирається представити конгресу в лютому. Президент підкреслив, що завдяки економічному буму і його економічній політиці національний борг країни виявився на 1,7 трлн. дол. меншим, ніж прогнозувалося сім років тому, коли він зайняв свій пост. Нагадаємо, що загальна сума національного боргу США зараз становить 5,6 трлн. дол., з яких 3,6 трлн. – це цінні папери, випущені міністерством фінансів США, які перебувають у руках інвесторів і окремих громадян країни, повідомляє USA Today. Японський фондовий індекс Nikkei вчора закінчив біржову сесію з підвищенням на 215 пунктів (що становить 1,1%). Цьому сприяли новини про вищі квартальні прибутки eBay Inc. Акції телекомунікаційних і комп’ютерних компаній також зросли через сподівання на великі закупки акцій в цих галузях, які готуються здійснити деякі нові фонди взаємних інвестицій. Фондовий індекс Гонконгу Hang Seng виріс на 324 пунктів, або 2,2%, після того як акції Hutchison піднялися через повідомлення про альянс sз Priceline.com. Британський індекс FTSE 100 піднявся на 62 пункти (або 1%), а німецький фондовий індекс DAX виріс на 148 (або 2,2%). Зростання індексів зумовлене оголошенням Deutsche Telekom про виділення її Інтернет-підрозділу в самостійну компанію, а також про перспективи подальшого мегазлиття. Бюджетний комітет сенату США повинен призначити нову дату виступу голови Федерального резервного бюро Алана Грінспена на сенатських слуханнях з питання про бюджет країни, які було відкладено через сильний снігопад. Сніжна буря зі збільшенням товщини сніжного покривала до 20-35 см викликала перерву в роботі федерального уряду. Фінансові ринки з нетерпінням чекали виступу Грінспена в сенаті, сподіваючись почути коментарі керівника ФРБ стосовно американської економіки і процентних ставок напередодні засідання комітету з операцій на відкритому ринку, яке призначене на 1-2 лютого. Друга за величиною нафтова компанія США Chevron Corp. оголосила про те, що в IV кварталі її прибуток виріс на 63%, чому сприяло збільшення цін на нафту вдвічі порівняно з минулим роком. Це дозволило компенсувати слабші показники нафтопереробного і маркетингового підрозділів компанії. Прибуток інтегрованої нафтової компанії становив 820 млн. дол., що вище за показник аналогічного періоду минулого року, який становив 500 млн. дол. Незважаючи на те, що квартальні результати Chevron перевищили прогнози Уолл-стрит, деякі аналітики галузі розчаровані темпом зростання прибутку компанії, оскільки активне зростання прибутку нафтопереробного і маркетингового підрозділів компанії стримувалося передусім зростанням цін сировини. В Узбекистані в минулому році було приватизовано 448 підприємств на суму 64 мільйони доларів, заявив учора заступник прем’єр-міністра республіки Віктор Чжен. За його словами, загальний об’єм іноземних інвестицій в Узбекистані склав у минулому році 460 мільйонів доларів. У країні зареєстровані близько 160 тисяч малих і середніх приватних підприємств, які забезпечують 28,5% внутрішнього валового продукту.
|
|
