BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення
buy visitors



[BRAMA Client Websites]
Поступ лоґо, Postup logo

[ <<< INDEX ]

POSTUP - ПОСТУП
четвер, 27 січня, 2000 р.

  1. перша сторінка
    • Членство Польщі в ЄС переноситься
    • Росія й Білорусь
    • Полякам загрожує дискваліфікація
    • Львів у снігу
    • Олімпіада-2000 без українських команд
  2. наша столиця
    • кілька слів
    • Вода, приправлена нафтою
    • Усі посилаються на психотропні речовини
    • Нова метода вивчення іноземної мови
    • Захист прав людини
    • Допомога дітям-біженцям
  3. поступ у Львові
    • календар
    • Міські урядовці міняють крісла
    • Ратуша дарує “Ратуші”
    • архіваріус
  4. поступ з краю
    • краєвид
    • Нам до НАТО – 2 роки?
    • Більшість теж може розділитися
    • Знову українська зброя
    • Кабмін буде маленьким
    • Народ матиме трибунал
  5. поступ у світ
    • Росія залишається у Європі. До квітня
    • Росія й Білорусь тепер – одне?
    • “Аркана” “замовив” син Мілошевича?
    • Планету засипало снігом
    • світоогляд - МАРС?
  6. економічний поступ
    • край
    • Електроенергетика на межі катастрофи
    • КСП за борги – у власність кредиторів
    • Членство Польщі у ЄС переноситься
    • СВІТ
  7. спорт-поступ
    • Крах “Динамо” в Москвi
    • Олімпіада-2000 без українських команд
    • Полякам загрожує дисквалiфiкацiя
    • СПОРТ-БЛІЦ
  8. реклама (нема)
  9. поступ-рев'ю
    • плин часу
    • Холодно, голодно...і стріляють
  10. поступ з продовженням
    • ФО.-ПА. Михайла БУЛГАКОВА
  11. легенди поступу
    • Про що пам’ятає львівська бруківка
  12. львівські обсервації
    • Листи
    • Експрес
  13. pop-art-поступ
    • Насичені фарби і стриманий дизайн
    • Голлівуд – небезпечне місце
  14. ностальгія
    • Двоє
    • Молодий спеціаліст
  15. реклама (нема)
  16. тб-поступ
    • Robin hood, Bodyguard & Patriot
    • Останній самотній герой


Львівські обсервації
-- Юзьо ОБСЕРВАТОР

Листи

Христос Раждається!

З великим задоволенням знову пишу до Вас, дорогий пане Юзю, листа. Слава Богу, що з тими виборами ми не забули про найбільше родинне свято. І попри всі нензні часи, Різдво приходить до наших домівок, щоб знову нам подарувати радісну вістку про народженя Божого Дитятка. З цієї нагоди хочу побажати Вам і всім Вашим читачам всього найкращого, і щоб у Вас все було, і Вам за це нічого не було!

Як добре, що після Нового року було Різдво, і я трохи заспокоївся після тої новорічної ночі. Капіталісти у світі ся гризли комп’ютерним катаклізмом і платили дуже грубі гроші, щоб ніц ся не стало з їхніми компутерами. А ми ся з того тішили, а особливо з тих, котрі так мудро тих капіталістів дурили. Але мене більше нервувало, що скоро рідної мови по телевізії не почую, бо всьо транслюють тільки на догоду першій Пані, яка, крім общєпонятної, ніякої іншої не розуміє. І то я так пів ночі штрикав пультом з каналу на канал і псув собі нерви. Аж бачу – моя улюбльона криклива пані з дрібновусим нардепом щось на Губернаторських валах затіяли. Я си так подумав, що в порядному місті, де влада цінує гроші та довкілля, такі концерти відбуваються аж ніяк не в історичній частині міста, а десь в парках, на стадіонах. Та солодка парочка вже сумнозвісна із забав перед Оперою та Львівським університетом, то тепер на черзі резиденція найсвітлішого губернатора та залишки міських мурів. 

Та найбільше, що мене втішило, – то многозначні слова того нардепа. Там він заповів народження нової нашої національної держави. І тут я ся насторожив: щось тут ся криє. То котрої вже держави по рахунку, і чиєї то “нашої національної”. І тут мої сп’янілі від вина очі проясніли у прозрінні: всьо сі сходить! Та ненза вже спровадила до Львова то “їхнє радіво”, а тепер ще хоче й “їхню національну державу” породити. Підтвердженням мого фантастичного відкриття було те, що новорічне шоу на “Першому національному каналі” провадили відомого походження “крілики”. Ото про яку “їхню національну державу” співав пан нардеп. То вже сам час, пане Юзю, рихтувати [...] (вилучено згідно зі ст. 3 Закону України “Про Друковані ЗМІ (пресу) в Україні”. – Ред.), щоб [...] (вилучено згідно зі ст. 3 Закону України “Про Друковані ЗМІ (пресу) в Україні”. – Ред.) обрізання.

А що ж національно свідоме галичанство на то повість? Що-що, як завжди – нічого іншого, крім втішиться, що воно таке свідоме і правильно мислить. Або з’їсть чергову сливку, як то вже було з паном Ґєником Кириличем.

Шкода мені наших людей: всі їх дурять, голову затуманюють різними референдумами. А люди вірять, як за совєтів, що то влада голосу народу хоче почути. Ліпше би та влада сказала, скільки така забава коштувати буде і яка від неї для народу користь. На мою думку, хіба така, що якщо той референдум перейде, як того хоче пан Президент, то той нарід зможе свій голос надовго сховати до скарбонки історії, бо він йому вже не буде потрібен. Тоді знову за нас все вирішуватиме партія! Яка? Правильная!

А котра то правильная, знає хіба славна родина, що видає таку ладну газету “Український шлях”. Хочу хіба оповісти, що-м вичитав в числі першому за нинішній рік. Гражданка Леся Бернакевич, як завжди, на висоті. Де вона понабиралась таких словечок: “буржуїни” тощо, – певно, дається взнаки більшовицько-совкове походження, бо я щось не чув від наших галичан таких термінів. Закралась у мене, пане Юзю, якась підозра, що та гражданка Леся (або, скорше, Шура) – українофобка. Бо щоб вулицю, найменовану на честь славного гетьмана Івана Мазепи, та назвати Топольною. Може, вона й не знає, що ще за останніх совєтів її називали імені міста Печ, а купу років тому надали теперішню назву. Вулиця Топольна існує зовсім поруч, але на ній немає ані одного будинку з ліфтом, в якому та гражданка зустрічала Новий рік. До речі, про нього спеціальна інформація персонально для гр. Бернакевич: Новий рік за китайським календарем наступить щойно в лютому, тому про ніякі Білі Дракони зараз і не мрійте.

І то би було рихт, але такий собі Роман Дурбак вирішив собі на біду показати свої знання. Цитую дослівно: “Ще до середини XI століття християнська релігія вважалася єдиною. Та насправді це було не так. У країнах Західної Европи главою Церкви був Папа Римський, а на Сході – константинопільський патріарх, який офіційно підкорявся візантійському імператору. Ті, хто підпорядковувався Папі, зберігали єдину мову богослужіння – латинську. А патріарх дозволив грецьку та мови народів, які щойно прийняли християнство. У Західній Європі хрестилися п’ятьма пальцями, у Східній – трьома. А в 1054 році під час чергової теологічної дискусії Папа і патріарх прокляли один одного. Так з’явились католики і православні. Відповідно і літочислення в обох гілках християнства стало різним, хоча воно й має одне коріння”. Як то кажуть, немає слів. Але згідно з останніми віяннями публіцистики та науки, пропоную а) прийняти п. Романа Дурбака у Спілку письменників України; 2) нагально присвоїти п. Роману Дурбакові звання заслуженого публіциста України; 3) висунути п. Романа Дурбака на одразу всі українські і обов’язково Нобелівську премії і 4) за сукупністю праць без захисту дисертацій присвоїти п. Роману Дурбаку доктора історичних наук. 

І як тут не згадати нашого Кобзаря і все, що він сказав про навчання.

З найщирішими побажаннями – Ваш пошанувальник
-- Ірко Реаліста

* * *

Шановний пане Юзю!

Зазвичай Ви шукаєте бліх по інших газетах, а свою, певно, читаєте через раз. В програмах передач російського телебачення так далеко ваші патріоти пішли, що вже кіножурнал “Фітіль” перекладали як “Гніт”, а “Нєзавісімоє разслєдованіє с Ніколаєм Ніколаєвим” на “Незалежне розслідування з Миколаєм Миколаєвим”. Але то ще півбіди. Найбільше нас пройняла ваша “Афіша”. 

Одного разу поперли ми з самого Сихова до театру Заньковецької на “Пітера Пена”, котрий мав початися о третій, але коли ми прийшли, то виявилося, що вистава вже йде цілу годину.

Іншого разу ми летіли захекані на другу годину до цирку на “Новорічні пригоди Аладіна”, аж тут бачимо, що насправді початок о четвертій.

І були б ми Вам дуже вдячні, якби ви вказували також ціни на квитки. Особливо на гастрольні вистави.
-- Родина Ромашків.

* * *

Пане Юзю!

Чому ви ніц не пишете за ту вар’яцьку публікацію “Майстра і Маргарити”? Та всі давно вже то читали, а пересадка на львівський грунт звучить як пародія. Шкода тільки паперу на такі бздури.

До того ж, мене як віруючу ображає позиція Булгакова щодо Ісуса. Я вже не кажу про його відверто шовіністичні погляди щодо України. 
-- Наталя Фостяк

* * *

Пані Наталю! То тільки початок. Попереду вас чекають знахідки писаних у Львові “Війни і миру”, “Тихого Дону”, перепрошую, “Брудної Полтви”, і, ще раз перепрошую, “Трьох мушкетерів”.
-- Трутка


Ви тільки подивіться, які файні цигарки продають на Краківському ринку. І ніхто нікому писка не б’є. Цікаво, якби я такво Гітлера на пачці продавав у Єрусалимі. Чи вернувся би додому з зубами?
Чутка

Один високий достойник, виходячи з облдержаграризації, послизнувся і гепнув на свою високопосадову, уявляєте, дупу. При цьому, кажуть, погляд його був спрямований на Ратушу. Зле, дуже зле виконують конкуруючі достойники з Ринку ухвалу облради про забезпечення містом функцій обласного центру. 
Тим часом про заступника найвищого достойника вповідають, жи скоро буде першим. А перший заступник зазвичай веде економіку. Тепер до мене дійшло, чому його один пруфесор назвав Стефаником в економіці. Як сильно, страшно і коротко заживе тоді наш нарід!

Десятого січня привітала газета читачів незабутньою вісткою: “Христося родился!”. 

І ше ті москалі кажуть, жи їх Володимир хрестив? Дурний вас піп щами пісними хрестив. 

На першій сторінці ошелешила мене велика стаття “У кого росту метрів з півтора, у того в снігу – й голова”.

Не так мене пройняла стаття, як сама назва. Бо то так виглядає, жи комусь захотілося покпити з шефа. Підписано – Ірина Кушинська. Побачимо, чи та пані довго там затримається з такими жартами.

Наполеон теж був курдупель, а во, як далеко пішов. Скінчив, щоправда, зле, та хто про то пам’ятає. 

* * *

Експрес

Страшні речі вповідає тота газета. Різні провидці віщують через сто років катаклізми, катастрофи і катавасії. Один такий пророчить, що “Гренландія зникне під водою, буде зруйновано східне узбережжя США. Холодний клімат Північної Америки й Англії стане тропічним, більша частина Японії опуститься під воду”.

Не знаю, чи то вже аж така біда. Бо для нас то чудова нагода заробити. Треба негайно дати знати в ті країни, аби хутенько купували в нас парцелі. Гренландцям я би відпродав Сихів – узимку вони будуть ся чули, як у себе вдома. Американців – на Донбас, усе одно він безнадійно русифікований. Вони би раз-два ті всі шахти позакривали, шахтарів би оформили неграми й усе засадили би цукровою тростиною. А ще ж маємо чудові рекреаційні зони. Візьмімо, приміром, Чорнобильську: японці би її перетворили на курорт! 

“В політичному аспекті докорінні зміни відбудуться в Китаї: його народи все більше схилятимуться до ідей християнства”.

І це так само для нас дуже файна новина. Я би вже зараз тих всіх панотців, котрих понависвячували з ружних кіномеханіків, завклубів і рахівників, повідсилав до Китаю – най проповідують. Головне тут – випередити Московський патріархат. Заки вони спам’ятаються – а тут уже цілий Китай пече струдлі з пампухами, наминає кутю і на зло москалям реве “Нова радість стала”.  

Інший пророк вістить, що “космічні пасажирські й вантажні перевезення стануть явищем таким же буденним, як міжконтинентальні польоти реактивних лайнерів”. То для нього добра новина, а для мене зла. Бо я си так міркую, що з тими лайнерами будемо мати проблеми такі самі, як з “Пежо” (як уже-м згадав про них, то хтів би звернути увагу міськради на порушення Закону про мови, бо по-нашому мало би бути не “Пежо”, а “Педу”).

Ви лишень уявіть собі, що буде з тими лайнерами, як попруть усі пільговики! Як зачне кожна бабця, Божа цьвітка, галайкати: “Гальо! Станьте! Я ту висідаю!”. І так коло кожного слупа. Бо чи то на землі, чи в повітрі, а слупи мусять бути, аби люди могли ся довідати, на котрій планеті продається вживана пралька, а космічні песики могли передавати одні одним свої псячі новини. 

“Віртуальна реальність переможе реальність справжню”. То десь не в нас. У нас уже давно перемогла. Маємо віртуальну незалежність із віртуальною державною мовою, віртуальний парламент, що продукує віртуальні закони та віртуальні реформи, й усе це за чесно зароблені віртуальні гроші. 

“Секс залишиться тільки як розвага. Для продовження роду людського ми будемо використовувати вже наявні й сьогодні банки сперми та яйцеклітин”.

Цікаво тільки, що вони мають на увазі: трилітрові слоїки чи ощадбанки, бо я вже повний слоїк назбирав, але не знаю, в котрому банку більше платять. Щодо сексу як розваги, то мушу вступитися за кобіт. Може, для хлопів то й розвага, а для кобіт – мука. Коли послухаєш, як вони, бідачки, тяжко стогнуть, виють, зітхають, кусають варги і дряпають манікуром плечі, то тільки й думаєш, аби то скорше скінчити, най би вже так не мучилась. А потім той самий “Експрес” пише, жи рідко який хлоп годен довше, як десять хвилин, втриматися. Але спробуй тутка втриматися! Хіба би був садиста! Моя Юльця як зачинає айойкати, то так, як би їй хто кутнього зуба рвав. Хоч-не-хоч, а з великого жалю тиснеш на гальма. 

Але правдиву радість сповістила медіум Аліса Бейлі: “У наступному столітті центр Росії зміститься на схід”. Слухайте, я, бігме, би тій Алісі поставив шампана. Шкода лише, що газета не подала, кілько та медіум років має, бо, цілком можливо, на шампані би ся не скінчило. Щоправда, цю звістку можна двояко тлумачити. Або столицю перенесуть до Новосибірська, бо Москву завоюють чеченці, або мається на увазі географічний центр Росії, який, змістившись із Сибіру ще далі на Схід, опиниться на Чукотці. В обох випадках є нам за що випити наступного Нового року.

Та нема радості без смутку. Ендрю Томас, дослідник таємних знань Тибету, зіпсував мені настрій: “Коли зло досягне критичної точки й шкала цінностей різко впаде під тягарем ненависті, невігластва й аморальності, джан чохани (космічні пришельці) наблизять до Землі астрономічне тіло”. Одне слово, почнеться війна світів. Вся надія, пише той Едзьо, “що людина не пристане до сил Темряви, бо інакше сили карми зітруть її з Землі”.

Ну, видите? Але як то визначити, котрий урядовець представляє сили Темряви, а котрий – сили Світла?  Пане губернаторе, пошліть усіх своїх достойників на флюрографію, аби ми могли спати спокійно. Ніц так не боюся, як тих джан чоханів. Хтозна, чи вони вже не поміж нас. Бо ади такий-во відстойник, жи всюди шкробає, який він герой, може насправді виявитися джан чоханом із отакенним астрономічним тілом!